Корупція в громадському транспорті. Нахабство  чи система?

Коли я себе питаю - що ж таке корупція, на побутовому рівні відповіддю є звичайна радянська та пострадянська звичка користуватися благами роботи у власних цілях.  Живучість цієї ганебної практики відбувається через певну некритичність суспільства до економічних злочинів.

Діючий закон про запобігання корупції в Україні передбачає, що в зоні корупційного ризику знаходиться великий шар посад - від перших осіб держави до... Власне, про це "до" і варто поспілкуватися більш детально.

Головним (але не единим) показником підпадання посади під дію зазначеного закону можна вважати грошову винагороду (зарплатню), що надходить з державного або місцевого бюджету.

Також Законом доволі широко визначені терміни "подарунок" та "неправомірна вигода", які можуть бути як матеріальними, так і нематеріальними.

Пункт 3 Розділу 1 статті 3 зазначеного Закону прямо передбачає, що під його дію підпадають крім чиновників ще й ті особи, що виконують работи або надають послуги, відповідно до договору з підприємствами, установами, організаціями.

Сам закон знаходиться у вільному доступі тут.

Насправді, з проявами корупції ми стикаємося майже кожного дня, навіть не розуміючи, або не звертаючи на це увагу.

Одним з яскравих прикладів звичного оку корупційного діяння можна назвати дії кондукторів громадського транспорту - коли вони влаштовують собі на одному з пасажирських крісел містечка, та позначають їх як "службове", або "крісло кондуктора", вкриваючи килимками чи просто захаращуючи особистими речами (кашкетами, газетами тощо).

Ніби звично, і ніби навіть виправдання можна підібрати. Але на відміну від приватного сектору та громадянських прав, жодна дія, що сплачується з бюджету (у даному випадку - місцевого) не може бути зроблена без законної на це підстави.

Наприклад, у чиновника є посадова інструкція. У директора школи - трудовий контракт. І те і інше - присикипливо вивчено юристами та затверджено відповідними міністерствами.

Кондуктор, як службова особа так само отримує зарплату з бюджету, так само має права та обов'язки і, головне, на своїй посаді повинен діяти виключно в їх межах. Прав займати пасажирські крісла в переліку немає. Чи можливо, він має право займати якесь інше крісло? Так, Держстандарт України передбачає наявність у громадському транспорті крісел кондуктора.

Але такі крісла повинні бути:
- підняті над іншими на 20 сантиметрів;
- розвернуті перпендикулярно руху транспорту.

При цьому жодних інших надписів, приписів, дописів і позначок щодо визначення "службовості" такого крісла держстандарт не передбачає.

Також варто зазначити, що паспорт транспортного засобу містить зазначення кількості пасажирських крісел. І саме така кількість крісел повинна бути у розпорядженні пасажирів.

Отже, якщо в салоні громадського транспорту немає стаціонарного крісла, що піднято над іншими, та розвернуто «обличчам у салон», позначення "службовим" будь-якого іншого - є порушенням держстандарту.

Повертаємося на грішну землю?

На фото - захаращене пасажирське крісло тролейбусу №23 у Києві

Кондуктор - чоловік років 60 у брудному жакеті та "трениках". Після зауваження щодо необхідності звільнити пасажирське місце, почав нецензурно "бикувати". Його не зупинили присутність у салоні жінок і дітей. Документування ситуації дозволило звернутися до Горячої лінії КМДА. Як результат: "рішенням кваліфкомісії контролера-касира суворо попереджено, що при надходженні повторних скарг від пасажирів до нього будуть застосовані дисциплінарні покарання. Формений жилет контролера-касира буде замінено".

Приклад іншого "гніздування" - Одеський тролейбус №10 . 


Крісло пасажира не тільки вкрите килимком, але ще й затягнуто гумовою стрічкою. На одній з зупинок на це крісло сіла жінка з немовлям у слінгу. Це не завадило кондукторці висунути категоричні вимоги негайного звільнення службового крісла. Вона збавила тиск лише після не менш категоричного прохання показати документ, яким регламентована службовість цього крісла.

Звісно, показати вона нічого не могла. Але аргументації, що почали висуватися були одна іншої кумедніше - від "на кріслі мої особисті речі", "я тут по 10 годин працюю, і я маю право!" до "в першу чергу я женщіна".

Після зазначення проблеми перед КП «Одесгорэлектротранс» весь транспортний склад був перевірений на подібні облаштування, а конкретну порушницю з доганою переведено на інші маршрути.

Подібних задокументованих порушень з боку кондукторів громадського транспорту, лише у автора - декілька десятків. Зі зверненнями та реакціями. Але жодного разу керівництво відповідного Комунального підприємства не відреагувало на подібні дії власних співробітників, як на порушення антикорупційного законодавства.

Більше того, на пропозицію прибрати з громадського транспорту брехливі позначки "службових" крісел

"Київпастранс" також надіслав… відмову. У своїй відповіді на запит, директор з транспорту  С.Літвінов повідомив. що "...чинними нормативними документами не передбачається виділення окремого місця для контролера-касира в рухомому складі громадського пасажирського транспорту.  Але, враховуючи 12-годинну робочу зміну контролера-касира і необхідність заповнення квитково-облікового листа, комунальним підприємством «Київпастранс» дозволяється контролеру-касиру займати окреме місце в рухомому складі. Пасажири мають можливість займати це місце, коли контролер-касир реалізує талони."

Таким чином, навіть керівництво комунального підтриємства, попри вимоги законодавства, по за очі підтримує корупційні дії кондукторів.

Проте, нажаль, справа не тільки і не стільки в небажанні навести лад в системі. Притягнення до адміністративної відповідальності за корупційною статтею має певні особливості та доволі складні  вимоги, з якими мало хто захоче розбиратися. Та й статистику комунального управління напевно не дуже хочется псувати.  Таким чином відмова реагування на звичайне адміністративне правопорушення перетворюється у систему протидії вимогам антикорупційного законодавства.

А між іншим, варто почати біле називати білим, а корупційні дії припинити виправдовувати "перевищенням повноважень". Відповідальні за припинення корупції в Україні структури вже працюють.

Олекса Ярославцев 

Даний блог створено вказаним тут автором у рамках проекту "Блогери України проти корупції", за підтримки фонду Black Sea Trust. ГО "ІМІ" та Black Sea Trust можуть не погоджуватися з думкою автора блогу.