Перші результати діяльності новоспеченого Омбудсмена: закриття провадження на Прокуратуру

Як відомо, 28 квітня 2017 року завершилася 5-річна каденція перебування Валерії Лутковської на посаді уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Новим Уповноваженим з прав людини депутати Верховної Ради в березні 2018 року вирішили обрати члена партії “Народний фронт” Людмилу Денісову, родина якої займається бізнесом в анексованому Криму.

Саме під час перебування Валерії Лутковської на посаді Уповноваженого ВРУ з прав людини було впроваджено та ініційовано низку важливих проектів у сфері доступу до публічної інформації, серед яких підписання конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, ініціатива створення Інституту Інформаційного комісара та ще велика кількість проектів, які було впроваджено у сфері доступу до публічної інформації.

Крім того, під час перебування Валерії Лутковської на посаді Омбудсмена, в Представництві Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України завжди можна було захистити своє право на доступу до публічної інформації, якщо таке право було порушено. Зокрема, Представництво реагувало на порушення ЗУ “Про доступ до публічної інформації” з боку Гатненської сільської ради Києво - Святошинського району щодо отримання інформації про виділення скандальної землі, щодо отримання інформації про особливо цінні землі на території с. Гатне, щодо неоприлюднення сільрадою офіційних документів та щодо отримання інформації про сплату коштів за оренду скандально виділеної землі.

Однак з приходом нової адміністрації в структуру Уповноваженого ВРУ з прав людини, зокрема, Василя Барвіцького як Представника Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України першою справою нового представника щодо Гатного було закриття однієї з найважливіших для селища адміністративних справ - стосовно порушення посадовими особами Прокуратури Київської області положень ЗУ “Про доступ до публічної інформації” щодо надання інформації про те, хто написав і поставив свій підпис під листом-відмовою від касації у справі про сумнівне надання в оренду 48 га особливо цінних земель громади села Гатне підприємству ВК “Підряд”.

Власне, адміністративна справа щодо Прокуратури почалась з того, що за джерелами “Української правди” в ГПУ прокуратура відразу ж підготувала касацію на скандальне рішення суду апеляційної інстанції, яким було визнано законним виділення Гатненською сільською радою 48 га особливо цінних земель в Гатному під забудову компанії екс - регіонала Володимира Зубика. В останній момент в Прокуратурі відмовилися подавати касацію до суду. Відтак, активісти просили Генеральну прокуратуру України надати інформацію, хто саме з посадових осіб Прокуратури Київської області написав і поставив свій підпис під листом-відмовою від касації.

Генеральна прокуратура України перенаправила тоді запит в Прокуратуру Київської області, яка не відповіла саме на це питання, на що Уповноваженим ВРУ з прав людини було відкрито адміністративне провадження за зверненням активістів.

Після відкриття провадження Уповноваженим, обласна Прокуратура надала відповідь, в якій йдеться про те, що Прокуратурою Київської області підготовлено заяву до суду про перегляд за нововиявленими обставинами скандальної постанови суду про визнання незаконним виділення земельних ділянок.

Відповідь на питання, ким саме підписаний лист-відмова від подачі касаційної скарги у цій справі Прокуратурою Київської області за підписом керівника Дмитра Чібісова так і не була надана. Цей факт долучений Уповноваженим ВРУ з прав людини до вже відкритого на Прокуратуру Київської області адміністративного провадження.

Вже нова адміністрація Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, тільки через півроку після відкриття провадження на Прокуратуру Київської області вирішила, що в діях посадових осіб обласної Прокуратури відсутні ознаки порушень ЗУ “Про доступ до публічної інформації”. 

 

В листі Представника Уповноваженого з дотримання інформаційних прав та представництва в Конституційному Суді України Василя Барвіцького йдеться, що у діях посадових осіб Прокуратури Київської області відсутні ознаки порушень ЗУ “Про доступ до публічної інформації” у зв’язку з тим, що, по - перше, “надання відповіді на порушені у запиті питання потребує пояснень щодо відповідних причин відмови” в той час, як “ЗУ “Про доступ до публічної інформації” не зобов’язує розпорядника інформації вживати певних заходів з метою створення інформації”. По - друге, “у випадку невнесення прокурором касаційної скарги у господарській справі, ГПК України та ЗУ “Про прокуратуру” не передбачено необхідності складання певного документу, у тому числі листа - відмови”. “Відтак, оскільки касаційна скарга не подавалась (як дізнався Уповноважений ВРУ з прав людини в Прокуратури - прим. авт.) то і відповідь на питання щодо її підписання не вбачається за належне”.

Як можна побачити з листа Представника Уповноваженого, в розгляді питання щодо порушення посадовими особами Прокуратури положень ЗУ “Про доступ до публічної інформації” до уваги не було взято п. 8.6. наказу Генерального прокурора України за №6гн від 28.05.2015 року, відповідно до якого прокурори, які брали участь у судовому розгляді цивільної, господарської чи адміністративної скарги, повинні апеляційні скарги на судові рішення у них вносити за погодженням з керівництвом прокуратури, а касаційні скарги - з відповідним структурним підрозділом Генеральної прокуратури України. З цього можна зробити висновок, що Прокуратура або її службові чи посадові особи повинні були створити документ, який свідчить про погодження подачі чи відмови від подачі апеляційної чи касаційної скарги на скандальну постанову суду із зазначенням причин такої подачі чи відмови від подачі.

Крім того, теза про те, що в Прокуратури Київської області відсутня запитувана інформація є безпідставною у зв’язку з тим, що у відповідь на один із запитів до Прокуратури щодо отримання аналогічної інформації в тій самій судовій справі, Прокуратура вже зазначила причини відмови від подачі касаційної скарги, про що також було проінформовано Генеральну прокуратуру України.

Також Прокуратура Київської області де - юре визнала наявність в неї інформації про те, ким був підписаний лист - відмова від подачі касаційної скарги в тій самій судовій справі, але відмовилась її надавати на підставі того, що ця інформація є службовою з обмеженим доступом. Вказані доводи свідчать про те, що Прокуратура Київської області володіла і зобов’язана була володіти такою інформацією.

Власне остання відповідь Прокуратури Київської області також є неправомірною, тому що Прокуратура віднесла запитувану інформацію до інформації з обмеженим доступом без застосування “трискладового тесту”, відповідно до якого Прокуратура мала обгрунтувати обмеження інформації та настання шкоди від надання такої інформації.

Відтак, доводи Прокуратури Київської області та Представника Уповноваженого з інформаційних прав та представництва в КСУ Василя Барвіцького є необгрунтованими і тому згадана відповідь Прокуратури і лист Уповноваженого були оскаржені до Омбудсмена.

    

Сергій Чагаров

Даний блог створено вказаним тут автором у рамках проекту "Блогери України проти корупції", за підтримки фонду Black Sea Trust. ГО "ІМІ" та Black Sea Trust можуть не погоджуватися з думкою автора блогу.