Про небезпечні дрібниці

Те, що чиновники і навіть наймані працівники-бюджетники не мають необмежених прав, напевно, не знає лише ледачий. Проте, поки особисто не стикнешся зі свавіллям таких осіб, питання рівню впливу або їх можливостей майже ніколи не ставиться.

Але практика показує, що і бюджетникам іноді властиво перебільшувати уяву щодо власних можливостей та безкарності.

Про це – наступна тема.

На початку весни 2018 року до нашої організації звернулася мати малолітнього хлопчика з проханням надати оцінку доволі дивній ситуації.

Свого часу вона розлучилася з чоловіком, від якого має дитину. Він її ображав, перешкоджав у спілкуванні з дитиною тощо. У дитини через стрес тоді почала розвиватися затримка у розвитку. Рішенням суду шлюб був розірваний, дитина залишилася з нею.

За два роки, що прошли з моменту розлучення, хлопчик наздогнав однолітків, почав активно комунікувати, відвідував садочок. Можна було лише радіти.

Проте, батько дитини вирішив, що найкращим способом подальшого підтримання стосунків є блукання органами влади та поширення всіяких дурниць у сподіванні, що знайдеться якась "добра" душа, що знайде можливість відібрати дитину у матері.

Ось, цей пан, вчергове відвідавши районний орган опіки, залишив паперове повідомлення, що дитину у новій родині ображають, не виховують тощо.

Чиновниця Органу опіки, отримавши листа, включила робочі механізми контролю та спрямувала запит на садок, в якому, зокрема, попрохала надати характеристику на дитину та її психоемоційний стан.

Тут починається найцікавіше. Бо стовідсотково казати про корупційну складову без вироку суду не можна, проте батько побував і в завідувачки. Що саме він розповідав і як саме він її зацікавлював - залишатиметься до певного часу невідомим, але завідувачка дитячого садочку раптом прониклася, та склала у відповідь до районного Органа опіки листа, зміст якого грунтувався на припущеннях, маніпулятивних твердженнях,  та навіть містив в собі свідчення перевищення повноважень.

Зокрема, завідувачка офіційним листом повідомила Орган опіки, що у відсутності психолога проводить психологічні дослідження, що дитину вдома "б'ють та ображають" тощо.  Загалом, вийшло чи то 11 чи то 13 пунктів безапеляційних тверджень, які мали лягти у теку дитини районній Службі по справах дітей  та згодом перетворитися на цілком валідний документ.

На даному етапі мати і звернулася за допомогою. І перше, що було зроблено - відповідно до закону про Доступ до публічних даних, мати отримала офіційну копію листа завідувачки, який співробітниця Органу опіки категорично відмовляла навіть сфотографувати.

Запитом на Районне Управління освіти були витребувані копії посадової інструкції завідувачки садочку, а також документи, що підтверджують наявність вакансії психолога. Для збереження часу, типова посадова інструкція психолога була знайдена окремо. З цієї інструкції, зокрема, стало відомо, що зазначений спеціалист має право лише радити. Інструкція не передбачає права права на офіційне оцінювання дітей.

Таким чином, відповідно до документів, надання запитаних Органом опіки даних з психоемоційного стану дитини, навіть якщо б в садку був психолог, а тим більше проведення будь-яких психологічних досліджень завідувачкою - є незаконним перевищенням посадових повноважень і потребувало негайної реакції з боку Районного управління освіти.

До РУО був складений лист-скарга, що містив в собі 13 (!) пунктів спростувань листа завідувачки, вимогу щодо створення комісії та притягнення завідувачки садочка до відповідальності.

За три тижні ми отримали офіційне повідомлення що... звинувачення безпідставні. І що ніякої комісії створено не було.

Звичайною перевіркою прізвищ, з'ясувалося, що завідувачка та чиновниця, що опрацьовувала скаргу - є друзями в російських соціальних мережах "Однокласники" та "Вконтакті".

Лише звернення до Київського міського Департаменту освіти, у певній мірі розставило крапки  над "і". Після вивчення скарги та всіх інших доцентів, спеціаліст Департаменту наголосила, що Закон про освіту взагалі не передбачає надання малолітнім дітям психоемоційних оцінок. А крім того, копія відповіді завідвачки ще й містила в собі персональні дані дитини, які та надавати не мала права в принципі.

Через вчасне втручання, завідувачка садочку, в межах компетенції Департаменту, отримала "догану", а брехливого листа змушена була відкликати. Але. Досі невирішеним є питання участі в дії чиновниці Районного управління освіти.

Відповідно до закону «Про запобігання корупції», вона, маючі дружні (навіть віртуально!) стосунки з завідувачкою дитячого садочка, мала повідомити про це безпосереднього керівника для вирішення потенційного конфлікту інтересів. Цього зроблено не було. Більше того,  керівництво правління не дуже перейнялося порушенням, 

а отже ці дії сьогодні є предметром розслідування Національного агентства з питань запобігання корупції. Як власне, і цікава поведінка завідувачки, разом з її потенційною зацікавленістю в формуванні та відправленні брехливого листа.

У підсумку, зазначу, що ані завідувачка, ані ця чиновниця районного управління освіти, що стала на її захист, не мають права працювати не тільки в Святошинскому районі Києва, а в системі освіти взагалі, і у мене є впевненість, що їхнє перебування на посадах - лише питання часу.

Олекса Ярославцев

Даний блог створено вказаним тут автором у рамках проекту "Блогери України проти корупції", за підтримки фонду Black Sea Trust. ГО "ІМІ" та Black Sea Trust можуть не погоджуватися з думкою автора блогу.