Взяв гроші як приватний, а не державний архітектор. Суд вирішив, що хабаря немає. У прокуратурі не згодні

У місті Кагарлик на Київщині начальника Державного підприємства «Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» правоохоронці обвинуватили у вимаганні та отриманні 7 тисяч гривень хабаря. У місцевому суді дійшли висновку, що обвинувачення – хибне, підозрюваного виправдано. У прокуратурі вирішили на такий вирок подати апеляцію, тож наразі історія продовжується.

Про подробиці справи сайт «Ні корупції!» дізнався із вироку судді Кагарлицького районного суду Олександра Закаблука, яким, власне, і виправдано підозрюваного.

Фото ілюстраційне, взяте із відкритих джерел

Як йдеться у документі, підозрюваний – ОСОБА_1 – із 1988 року є начальником Державного підприємства «Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро».  За трактуванням сторони обвинувачення, начальник бюро є службовою особою, яка постійно обіймає на комунальному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Слідством встановлено, що на початку серпня 2015 року у  приміщенні Кагарлицької районної державної адміністрації до начальника ДП «Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» ОСОБА_1 звернувся з усним зверненням приватний підприємець – ОСОБА_13 – з проханням про виготовлення планів на сім водних об'єктів – ставків у селі Черняхів Кагарлицького району.  

Як твердить сторона обвинувачення, розглядаючи звернення від підприємця начальник архітектурного бюро «діючи умисно та з корисливого мотиву, який передбачав особисте протиправне матеріальне збагачення за рахунок грошей належних ОСОБА_13, діючи як вище вказана службова особа державного підприємства, при виконанні своїх прямих службових обов'язків висунув останньому протиправну і незаконну вимогу про передачу йому неправомірної вигоди у виді грошових коштів у загальній сумі 7 000 гривень за підготовку планів на сім ставів» із розрахунку 1 000 гривень за план на один став.

Після цього підприємець звернувся до поліції, а саме – в Управління протидії злочинності у сфері економіки, – із заявою про вимагання хабаря. Гроші підприємець керівнику бюро передав під час особистої зустрічі 13 жовтня 2015 року. Того ж дня, можна зрозуміти із тексту справи, у службовому кабінеті у приміщенні Кагарлицької РДА правоохоронці провели обшук і вилучили готівки на 7  тисяч.

В підсумку слідчий в особливо важливих справах першого слідчого управління прокуратури Київської області дії керівника державного архітектурного бюро кваліфікував за частиною 3 статті 386 Кримінального кодексу України – одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

У своїй заяві до правоохоронців, текст якої міститься у документі щодо вироку, підприємець твердить, що від нього гроші вимагали ще деякі посадовці водного господарства, але саме обвинувачений – ОСОБА_1 – взяв гроші особисто.

Після звернення до поліції заявника було залучено до негласних слідчих дій, на що останній погодився. «Під час здійснення негласних слідчих (розшукових) дій було задокументовано факт про намір отримання керівником Державного підприємства «Госпрозрахункове проектно-вишукувальне архітектурно-планувальне бюро» неправомірну вигоду в розмірі 7 000 гривень за виготовлення ситуаційних планів на водні об'єкти, що розташовані на території Київської області», – йдеться у матеріалах правоохоронців, про що згадано у тексті вироку.

Також у тексті вироку йдеться, що у процесі процедури обшуку керівник бюро – ОСОБА_1 – вказав на шухляду робочого столу та повідомив, що в ній знаходяться грошові кошти, які 13 жовтня 2015 року близько 12 години передав візуально знайомий йому чоловік, прізвища якого він не пам’ятає, за виготовлення проектів на водні об’єкти в селі Черняхів.

Однак керівник бюро зауважив, що згадані гроші отримані ним як приватним підприємцем за виконану ним роботу.

Попри це сторона обвинувачення попросила суд визнати підозрюваного винним та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади строком на три роки з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

В подальшому з’ясувалося, що у приміщенні РДА дійсно орендує кабінет і працює приватне підприємство «Кагарлицьке архітектурно-планувальне бюро», засновником і керівником якого також є обвинувачений. Це суду підтвердили і численні свідки, і Кагарлицька РДА офіційним листом.

З даних аналітичної системи YouControl стало відомо, що ім’я керівника та засновника – Василь Пушняк, а юридична адреса приватного архітектурного бюро та ж сама, що й державного. 

В підсумку суд дійшов висновку, що підозрюваного слід визнати невинуватим та виправдати у вчиненні ним злочину, який передбачено частиною 3 статті 368 КК України.

Суд врахував, що обвинувачений не був у трудових відносинах із Кагарлицькою РДА. Також, можна зрозуміти із тексту вироку, у судді виникли зауваження щодо процедури відкриття доказів стороні обвинуваченого, тобто – вони були невчасно надані слідством.

«Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, шо містяться в них, як докази, – йдеться у тексі вироку. – Отже, з вищенаведених положень вбачається, що невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази».

Цікаво, що щодо додаткових доказів відносно підозрюваного прокурор нібито заявив, що надасть їх лише в суді апеляційної інстанції. Це, «на думку суду свідчить про вияв явної неповаги до суду першої інстанції, та гіпотетичне передбачання прокурора, що даний вирок в апеляційному порядку буде скасовано в будь-якому випадку», – йдеться у вироку судді Закаблука.

У суді обвинувачений – офіційний керівник і державного, і приватного архітектурного бюро, – заявив, що повністю не визнає свою вину і сказав, що у даному випадку мав із підприємцем відносини за цивільно-правовою природою, тобто – виконував роботу на замовлення. Вартість замовлених послуг була вирахувана ним з розрахунку 1000 грн за 1 водний об'єкт. І саме таку ціну він вирахував за нормами Книги «Базові показники вартості проектно-планувальних та інших робіт з надання платних послуг замовникам в УРСР», так як іншої нормативно-правової бази, яка б регулювала вартість виконаних робіт даної категорії, на даний час немає.

Тобто, як можна зрозуміти із позиції обвинуваченого, гроші він брав як представник приватного підприємства за конкретно надані послуги за офіційним прейскурантом цін.

У прокуратурі із рішенням суду першої інстанції не погодилися – звернулися до Апеляційного суду Київської області. Відтак вирок судді Закаблука про невинуватість підозрюваного не набув законної сили.

Суддя Апеляційного суду Київської області Віктор Габрієль 11 квітня ухвалив призначити апеляційний розгляд. Згідно з останніми даними, справу мали розглядати на засіданні 3 липня, однак про його результати інформації у Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 10 липня немає.