Чи стало е-декларування дієвим механізмом контролю над чиновниками?

Ілюстрація з відкритих джерел

На порозі - закінчення чергового етапу електронного декларування. А це означає, що електронний Реєстр поповниться черговим валом нових документів. І це при тому, що ще з попередніми у Національному агентстві із запобігання корупції (НАЗК) досі не спромоглися розібратися. «Ні корупції!» отримав від НАЗК у відповідь на запит статистику, на основі якої може стверджувати, що кількість перевірених е-декларацій – крапля в морі на загальному фоні. А покараних чиновників взагалі можна перерахувати.

Дедлайн

1 квітня закінчиться черговий етап подання щорічних електронних декларацій за минулий, 2017 рік. Згідно з законом, електронні декларації зобов’язані подати Президент, члени Кабінету міністрів, депутати Верховної Ради і місцевих рад, селищні і міські голови, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, судді, військові посадові особи, співробітники правоохоронних органів тощо. При цьому, досі залишається нескасованим обов’язок представників антикорупційних громадських організацій та антикорупційних активістів подавати електронні декларації  (як повідомляв «Ні корупції!», депутати Верховної Ради не проголосували про включення до порядку денного законопроектів про відтермінування е-декларування для членів громадських організацій – авт.). Загалом, понад мільйон людей зобов’язані надати інформацію про свої майно та доходи.

При цьому станом на 23-25 березня 2018 року сторінка Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за деякими винятками виглядала так:

Таким чином, НАЗК після минулорічного скандалу навколо неможливості через збої у роботі Реєстру подати е-декларацію так і не спромоглося остаточно вирішити питання з техпідтримкою сайту.

Перевірка

Попри минулорічні складнощі із завантаженнями декларацій в систему, вони все таки туди потрапили. Після чого стала очевидною наступна проблема – декларації є, а механізму їх перевірки немає. Тоді склалася ситуація, коли засобами програмного забезпечення, які були в наявності у НАЗК, можна було перевірити лише своєчасність подання декларації, наявність методологічних, логічних та арифметичних помилок.

А от достовірність і повноту задекларованих відомостей можна було перевірити лише в ручному режимі за окремими запитами.

«Одна з основних причин неефективності перевірки е-декларацій — відсутність нормативної бази для взаємодії НАЗК з іншими структурами, які володіють інформацією, необхідною для перевірки задекларованих показників», - пояснювала тоді ситуацію Галина Мельник, юрист ЮФ "Ілляшев та партнери", повідомляв «Ні корупції!».

А потім почалися скандали довкола того, як насправді перевіряються декларації, і стало зрозуміло, що відсутність нормативної бази тут абсолютно ні до чого. Так, на початку цього року юрист Роман Маселко написав:

«Агентство під керівництвом Корчак станом на листопад 2017 року перевірило аж... 113 декларацій і лише у 7 випадках знайшло порушення. Мало бути локомотивом, а стало гальмом.

Викриття Ганни Соломатіної показали, наскільки НАЗК є залежним органом, і де сидять його "куратори".

А нещодавно з’ясувалося, що до липня 2017 року у НАЗК перевірками декларацій усіх топ-чиновників з Києва та області керувала Тетяна Шкребко, яка 1 вересня 2016 року була засуджена до 5 років умовно за… участь у злочинній організації Януковича (ст. 255 КК), розкрадання державного майна в особливо великих розмірах (ст. 191 КК) та підробку документів (ст. 366 КК)», - написав Маселко і додав:

«Скільки ще таких "контрольованих" кадрів у НАЗК – можемо лише здогадуватися».

Статистика

Як повідомили «Ні корупції!» у НАЗК, торік у Реєстр було подано 1 357 733 декларацій за 2016 рік, станом на 16 березня 2018 року у Реєстр надійшло 595 532 декларації за 2017 рік.

При цьому у 2017 році було здійснено повну перевірку 143 декларацій, а цього року перевірили – 77.

Які порушення виявили і у скількох виявили:

Покарання

Перевірка декларацій покладена на Департамент фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК. Подання недостовірних відомостей у декларації карається в залежності від обсягу розбіжності між реальними та задекларованими статками.

Якщо задекларовані відомості відрізняються від реальних на менш ніж на 100 прожиткових мінімумів (до 176 200 грн), особі загрожує дисциплінарна відповідальність (наприклад, догана).

Розбіжність від 100 до 250 прожиткових мінімумів (176 200 – 440 500 грн) тягне адміністративну відповідальність і карається штрафом від 17 000 грн до 42 500 грн.

Якщо розбіжність перевищує 250 прожиткових мінімумів (понад 440 500 грн), це тягне за собою кримінальну відповідальність, і до особи може бути застосовано штраф від 42 500 грн до 51 000 грн.

Також можуть застосовуватись громадські роботи на строк від 150 до 240 годин або позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Громадський контроль

Торік у грудні активісти презентували посібник з аналізу е-декларацій посадовців.

«Враховуючи ризики для антикорупційної реформи в Україні, низьку якість моніторингу декларацій від НАЗК та пам’ятаючи про міжнародний інтерес до цього питання, цей посібник може допомогти залучити більше людей, активістів, студентів, журналістів-розслідувачів та звичайних громадян до процесу моніторингу та перевірки електронних декларацій», – зазначив під час презентації Олександр Калітенко, експерт з аналізу політики Transparency International Ukraine.

Своєю чергою, Галина Янченко, голова правління ГО «Антикорупційний штаб», зазначила: «Корупція – складне явище, яке має дуже багато негативних наслідків для нашої країни. Тому критично важливо збільшити можливість та ефективність роботи журналістів та громадських активістів з виявлення та запобігання корупції».

Відповідно до власних перевірок «Антикорупційного штабу», близько 30 декларацій мають ознаки незаконного збагачення та містять недостовірну інформацію. За результатами перевірок і звернень активістів вже відкрито більше 10 кримінальних проваджень. І це  здобутки лише однієї ГО.

Це просто для порівняння того, про скільки фактів незаконного збагачення чиновників пересічні громадяни дізналися від активістів-антикорупціонерів, і про скільки безпосередньо відзвітувало НАЗК.

А також для розуміння того, чому влада так палко бажає, щоб антикорупціонери також заповнювали е-декларації. Найкраще на це запитання відповів директор НАБУ Артем Ситник, який зазначив, що обов’язок декларування активістів «виглядає як помста людям, які займаються боротьбою з корупцією. Це зроблено для того, щоб в подальшому тиснути на них через засоби масової інформації. Система здійснює жорсткий супротив».

«Розширювати коло декларантів потрібно тоді, коли держава має ресурс для перевірки цих декларацій. Зараз, у першій хвилі декларування, єдиний орган, який проводив перевірки, - це НАБУ. НАЗК нічого не проводило, хоча це їх прямий обов'язок. Зараз буде подано ще більше декларацій, але я бачу, що НАЗК не готове їх перевіряти», - сказав директор НАБУ.

Валентина Новицька, "Ні корупції!"

Читайте також ЙО-МА-ЙО-ШОК, АБО Е-ДЕКЛАРУВАННЯ ЯК ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ПОРЯДНИХ КОРУПЦІОНЕРІВ