МВС не потрібні роз’яснення Верховного Суду про кваліфікацію злочинів проти журналістів

Міністерство внутрішніх справ планує видалити із Плану дій Нацстратегії з прав людини захід 36.2 про звернення до Верховного Суду України за роз'ясненнями стосовно кваліфікації злочинів проти свободи слова та перешкоджання професійній діяльності журналістів. 

Про це стало відомо під час робочої зустрічі в МВС 20 березня.

Якщо МВС — головний виконавець заходу, то він не може відповідати за Верховний Суд, коли той надасть свої роз’яснення, зауважила начальниця Управління моніторингу дотримання прав людини Наталія Бородич.

При цьому у МВС вважають, що Верховний Суд не надає роз’яснення, а узагальнює судову практику.

"Проблем з кваліфікацією злочинів проти журналістів взагалі немає. Слідчі вносять відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і справи доправляють у суд. Раніше стаття 171 Кримінального кодексу передбачала лише перешкоджання журналістській роботі, що могло означати як все, так і нічого. А з 2015 року законодавець визначив усі протиправні дії проти журналістів — перешкоджання зйомці, пошкодження майна журналіста чи погрози", — прокоментував начальник відділу Головного слідчого управління МВС Ігор Калантай.

При цьому він додав, що Верховний Суд може періодично узагальнювати практику за окремими видами злочинів проти журналістів.

"Але він сам приймає рішення про це. Ми не можемо Верховному Суду дати вказівку... Це перевищення повноважень. Вони нам не дадуть відповідь (для звітування про виконання заходу — ред.), а може ще й виникнути конфлікт, якщо ми їм даємо вказівку", — вважає Ігор Калантай. 

"Виконання Нацстратегії має бути не формальне, а дієве. Чому ми пропонуємо виключити цей пункт з Плану дій, бо ми відповідаємо за кожен пункт", — додала Наталія Бородич.

Під час внесення змін громадськість пропонувала в межах цього заходу отримати від Верховного Суду роз’яснення, окрім ст. 171, також стосовно статей 345-1 ("погроза або насильство щодо журналіста"), 347-1 ("умисне знищення або пошкодження майна журналіста"), 348-1 ("посягання на життя журналіста") та 349-1 ("захоплення журналіста як заручника").  

Нагадаємо, Національна стратегія у сфері прав людини — це системний документ, покликаний інтегрувати цінності прав людини в різні сфери державної політики. Це загалом має поліпшити становище з правами людини в Україні. Документ затвердив президент України Петро Порошенко своїм указом від 25 серпня 2015 року №501/2015. Наразі Міністерство юстиції України вносить зміни у План дії стратегії, аби підвищити рівень виконання документу. 

Раніше колишня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська нагадала, що безвізовий режим з країнами ЄС залежить, зокрема, й від стану дотримання прав людини в Україні.

Центр інформації про права людини