Онкодиспансер Київщини відпетлює від розбивки ліків в окремі лоти, залишаючи дискримінацію «по виробникам»

Ситуація з формуванням лотів в закупівлях лікарських препаратів вимагає розробки методичних рекомендацій від Міністерства економіки на базі інформації від Міністерства охорони здоров’я щодо формування предмету закупівлі.

Про це повідомила державна уповноважена АМКУ Світлана Панаіотіді, інформують "Наші гроші".

Конфліктна ситуація виникла через дискримінаційне формування лотів на тендері КЗ КОР «Київський обласний онкологічний диспансер» по закупівлі онкопрепаратів очікуваною вартістю 5,50 млн грн.

Замовник спочатку визначив, що хоче закупити одним лотом препарати Бендамустин, Вінорелбін, Ібандронова кислота, Іринотекан, Кальцію фолінат, Капецитабін, Карбоплатин, Пеметрексед, Ритуксимаб, Трастузумаб, Флуороурацил.

Компанії ТОВ «Тева Україна» та СУЕП у формі ТОВ «Оптіма-фарм, лтд» оскаржили в АМКУ цей принцип. Компанії зазначили, що у окремих ліків з цього переліку немає замінників у інших виробників. Наприклад, «Тева» відмітила вимогу замовника щодо препарату з міжнародною патентованою назвою Ритуксимаб – препарат повинен мати показання для застосування при неходжкінській лімфомі та хронічній лімфоїдній лейкемії. А цьому критерію відповідають лише два лікарські засоби мабетра і ритуксим виробництва «Хофманн ля Рош» (Швейцарія).

З цього приводу «Тева Україна», яка представляє в Україні продукцію ізраїльського виробника «Тева», відмітила, що такі дії замовника усувають з тендерної боротьби цілу категорію учасників – «представництва іноземних виробників з правом юридичної особи».

«Оптіма-фарм лтд», який є одним з найбільших дистриб’юторів України, вказав, що також не може заявити одним лотом всі найменування, вказані замовником. Дистрибутор вказав на вимогу замовника щодо подачі гарантійних листів від виробника на кожен препарат. Оскільки їх українські представництва умисно не надають гарантійні листи. Компанія повідомила, що для цього тендеру звернулась до кількох виробників чи їх представництв, однак деякі звернення були проігноровані, що і унеможливило б участь «Оптіма-фарми» у тендері Київського облонкодиспансеру.

Диспансер у відповідь вказав, що поділ предмета закупівлі на лоти є правом, а не обов’язком замовник, і законодавство не забороняє об’єднувати в лот різні лікарські засоби.

АМКУ 12 лютого вирішив, що дії замовника мають дискримінаційний характер і зобов’язав їх виправити шляхом внесення змін у тендерну документацію.

Після онкодиспансер вніс зміни, розбивши закупівлю 11 препаратів на сім лотів – три препарати винесли в окремі лоти, а ще вісім препаратів розбили попарно в чотири лоти.

Такий спосіб розбиття також викликав заперечення у «Тева Україна» і фірма 1 березня знову подала скаргу до АМКУ. Компанія заявила, що не може одночасно поставити препарати Бендамустин та Іринотекан, об’єднані в один лот.

При цьому «Тева» навела кілька прикладів переходу українських замовників на принцип закупівлі «один лот – одна міжнародна непатентована назва препарату». Серед них Львівська обласна клінічна лікарня, Національний інститут раку, Департамент охорони здоров’я КМДА, Полтавський ООД та інші.

Рішення АМКУ з приводу останньої скарги «Тева Україна» очікується.

Нагадаємо, у 2017 році моніторинг «Наших грошей» показав, що Київський обласний онкодиспансер під керівництвом Ігоря Лопотка закуповував препарати Епірубіцин і Вінорельбін по найвищим цінам серед всіх державних та комунальних лікарських установ України. Постачальниками диспансеру виступали фірми з групи Петра Багрія.

Читайте також  ЗАКУПКА ОБОРУДОВАНИЯ ДЛЯ ОДЕССКОГО ОНКОДИСПАНСЕРА: ТЕНДЕРЫ РАЗЫГРАЛИ МЕЖДУ СВОИМИ

МИЛЛИОНЫ НА ЗДОРОВЬЕ: ПОЧЕМУ В ОДЕССКОМ ОНКОДИСПАНСЕРЕ СОБСТВЕННОСТЬ ГРОМАДЫ УХОДИТ “НАЛЕВО”?