Без створення Антикорупційного суду зростання темпів боротьби з корупцією неможливе – Артем Ситник

Темпи ефективності боротьби з корупцією в Україні можуть зрости лише за умови створення Спеціалізованого антикорупційного суду, який забезпечить вироки і справедливе покарання для топ-корупціонерів.

На цьому наголосив директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник під час презентації дослідження Transparency International «Індекс сприйняття корупції» (CPI) за 2017 рік, йдеться на сайті НАБУ.

Згідно з дослідженням, за результатами 2017 року Україна здобула 30 балів зі 100 можливих і посіла 130 місце у рейтингу (зі 180 країн світу), покращивши свою позицію у рейтингу в порівнянні з 2016 роком на 1 бал.

«Антикорупційне бюро було створено в квітні 2015 року, і вже у грудні того ж року, після обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, розпочало свої перші розслідування. За два роки у судових інстанціях опинилися понад 100 справ від НАБУ та САП. Однак, на жаль, ці справи судами майже не розглядаються. Переконаний, без створення Антикорупційного суду, який зможе винести справедливі рішення у справах щодо топ-корупціонерів, подальша боротьба з корупцією неможлива», - зазначив Артем Ситник.

За його словами, за умови створення і початку роботи Антикорупційного суду вже у 2018 році, Україна змогла би значно покращити свої позиції в рейтингу «Індекс сприйняття корупції».

Під час заходу було презентовано рекомендації Transparency International для посилення боротьби з корупцією в Україні. Зокрема, експерти радять якомога швидше запустити Антикорупційний суд та продовжити судову реформу, а також надати право на автономне прослуховування НАБУ.

Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися ТУТ

Довідково:

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, СРІ) — дослідження антикорупційної мережі Transparency International з 1995 року. Індекс є оцінкою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (вкрай низький рівень корупції) та вказує на рівень сприйняття корупції у державному секторі країни або території.

CPI 2017 року спирається на 13 джерел даних із 12 незалежних установ, які спеціалізуються на аналізі врядування та бізнес-клімату.