Як почати робити свою громаду безпечнішою. П’ять кроків

З 2015 року в Україні поліцейські, представники місцевої влади, активісти та донорські організації розвивають підхід community policing (взаємодія поліції та громади). Він покликаний згуртувати громаду для створення безпечнішого та комфортнішого середовища. Досвід українських сіл, міст та містечок, що вже працюють за цим підходом, показує, що спільне вирішення питань безпеки може суттєво вплинути на добробут громади.

Центр інформації про права людини пропонує кілька кроків, які можуть допомогти почати впроваджувати community policing вже сьогодні.

Знайдіть однодумців

Безпека – це базова потреба людини. Але уявлення про шляхи її досягнення можуть відрізнятися у різних членів громади. Щоб переконати людей у тому, що взаємодія необхідна для успішної розбудови комфортного середовища, можна розказати більше про цей підхід (наприклад, за допомогою статті на україномовній Вікіпедії, яку підготував Центр інформації про права людини). Потенційних партнерів можуть зацікавити переваги цього підходу або ж надихнути історії українських громад, які вже втілюють community policing у себе. Почати пошук партнерів можна з інспекторів Патрульної поліції із зв'язків з громадкістю, які є у кожній області (їхні контакти можна знайти тут).

Проаналізуйте небезпеки у громаді, щоб розуміти потреби

Просте опитування жителів може показати несподівані результати. Виявляється, людей зазвичай більше непокоять не вбивства чи пограбування, а, наприклад, неосвітлені вулиці чи необладнані переходи. Так, у Ковелі самі мешканці вказали місцевій владі на проблему, що їх найбільше турбує – безпритульні тварини (і згодом її вирішили!). Проте слід бути уважним: відчуття безпеки є суб’єктивним, і може ґрунтуватися на стереотипах (наприклад, люди можуть вважати проблемою наявність у громаді ромів). Тому слід зважати також на об’єктивні показники: рівень злочинності, соціальні конфлікти, екологія, які можуть критично впливати на рівень безпеки.

Залучіть навіть тих, хто налаштований скептично

Думка усіх зацікавлених повинна бути врахована при розбудові спільного безпечного простору. Якщо не заручитися підтримкою ключових сторін, навіть найкраща ініціатива може провалитися через опір незгодних. Особливо важливо залучити до розробки рішень тих, хто традиційно не довіряє поліції (наприклад, етнічні меншини, ЛГБТ-спільнота), або є дуже вразливими до злочинів (люди з інвалідністю, діти). Включеність різних груп людей дозволяє бачити проблему в комплексі, а також розуміти нюанси, на які більшість могла і не зважати. Приміром, у Рубіжному, Сєвєродонецьку та Лисичанську патрульні поліцейські працюють із дітьми у дитячих-будинках, у Дніпрі – із жінками, що постраждали від домашнього насильства, а у Вінниці – із нечуючими.

Розробіть стратегію

Досягнення навіть найамбітніших цілей у сфері безпеки не буде здаватися нездійсненним, коли громада сформулює конкретні кроки на шляху до мети. Стратегія безпеки допоможе зрозуміти, чого насправді прагне ваша громада, що потрібно для цього зробити і хто готовий взяти на себе відповідальність. Зі стратегією буде легше залучати нових партнерів, а також контролювати, чи рухається ваша громада правильним шляхом та достатніми темпами. Стратегія може стати дороговказом та мірилом для усіх рішень, які ухвалюються у громаді. Стратегії безпеки (або програми безпеки) успішно діють в багатьох містах України. Наприклад, у Самбірському та Старосамбірському районах програми безпеки були розроблені на підставі тих ризиків, які визначила громада. У цих документах немає загальних фраз, а лише конкретні дії для подолання конкретних проблем.

Шукайте локальні рішення для локальних проблем

Яким би привабливим та ефективним не здавався міжнародний досвід або досвід інших громад, він може не спрацювати у вашому населеному пункті. Наприклад, у місті Бар, що на Вінничині, успішно працюють спільні патрулювання. Вони з’явилися з ініціативи мешканців і повністю відповідають їхньому запиту. Водночас у Вінниці, що розташована у приблизно 60 км від Бара, опитування мешканців показало — така ініціатива громаді не підходить. Водночас там налагодили співпрацю між поліцією та ОСББ. Рішення мають відповідати потребам громади та працювати на зменшення тих ризиків, які є актуальними для громади.

Центр інформації про права людини