Дорога для депутата

Ремонт доріг – така болюча тема для кожного, що справа може дійти навіть до поліції. У селі Побережжя на Тисмениччині відремонтували вулицю, на якій проживає депутат райради, але сільраду про це не повідомили. Тож тепер вона має намір звернутися до правоохоронних органів, - повідомляє Галицький кореспондент.

У сільській раді Побережжя

 Сільрада – не в курсі

У Тисменицькому районі в минулому році відремонтували дороги на понад 2,5 млн. гривень. У більшості випадків проводився капітальний ремонт. Найбільше коштів із районного бюджету витратили на ремонт доріг у с. Сілець – 390 тис. гривень. 280 тис. виділили на ремонт доріг у райцентрі, 80 тис. – у с. Майдан, 25 тис. – у с. Рошнів, 150 тис. – у с. Чорнолізці, 88 тис. – у с. Ямниця, 330 тис. – у с. Тязів, 120 тис. – у с. Радча і с. Чукалівка, 200 тис. – у с. Драгомирчани, 250 тис. – у с. Клузів, 120 тис. – у с. Загвіздя, 150 тис. – у с. Марківці та 160 тис. – у с. Побережжя.

Однак про капітальний ремонт вулиці Нової у Побережжі сільська рада довідалася тоді, коли дорогу вже робили. Сільський голова Леся Іванків розповідає, що кожного року звертається до районної ради, щоб виділили кошти на будівництво соціально-адміністративного центру, куди входить клуб, ФАП, сільрада та бібліотека. Але натомість кошти виділяють на все, крім цього. Так, у листопаді минулого року вона довідалася, що з районного бюджету виділили кошти на ремонт вул. Нової. Однак скільки саме і хто підрядник, не знає, адже цей ремонт став несподіванкою. До слова, на цій вулиці проживає депутат Тисменицької райради Марія Щербяк.

Відремонтована дорога

«Мене не повідомляли про ремонт цієї дороги місцевого значення, і ніякі документи я не погоджувала. Виходить, що район краще знає, яку в селі дорогу треба робити. А те, що в нас ФАП аварійний, і дітям щеплення роблять в кабінеті голови сільради, то нічого. Натомість гроші виділяють на дорогу, яка навіть не була ні з ким погоджена. Мені зателефонували в одну з субот листопада і сказали, що в нас роблять вулицю», – обурюється голова і додає, що після цього ремонту в районі її попросили підписати документи, але вона відмовилася. Мовляв, якби все робилося не за плечима, то не мала би нічого проти.

Леся Іванків зазначає, що ремонт дороги місцевого значення мав би обговорюватися з громадою. До того ж, районна влада повинна була погодити документацію з сільрадою. Тим паче, що вони просили відремонтувати зовсім іншу дорогу, якою діти щодня ходять до школи. Голови кількох сіл написали листа до районного керівництва, в якому просили відремонтувати дорогу з Єзуполя до Чернієва, яка йде через Побережжя, Ганнусівку, Узин та інші села. Зрештою, відрізок дороги від школи до Ганнусівки відремонтували, а той відрізок, що в Побережжі – ні. Уже в січні ц. р. сільрада провела за власні, а також спонсорські кошти ямковий ремонт вулиць Короля Данила, Перуцького, Зеленої та Ковпака.

«Кошти йшли через район, і мені нічого невідомо. Мабуть, доведеться звернутися в правоохоронні органи і спитати, як це робили. Знаю, що ще перед Новим роком Побережжю виділили 40 тисяч, але куди вони пішли – не знаю. Виходить, що ФАПу в селі не потрібно, а дороги у вуличці треба. На якій підставі виділилися всі ці кошти? Так, на тій вулиці депутат районної ради живе, але хіба так має бути?» – дивується Леся Іванків.

Голова сільради припускає, що її, а також село в районі недолюблюють. Можливо, через те, що громада не дозволила ДП «Спецзалізобетон» ВАТ Івано-Франківськцемент» відкрити тут кар’єр. Нас Крутий (Роман Крутий – тодішній голова Тисменицької райради – ред.) не любив, бо ми не дали Круцеві (Микола Круць – голова правління ВАТ «Івано-Франківськцемент» – ред.) робити кар’єр. Можливо, комусь не подобається, що я не входжу до ніякої партії і критикую владу», – міркує вона.

Має бути пріоритет

Також Леся Іванків зазначає, що минулого року Побережжя добивалося будівництва очисних споруд у школі. На це виділили кошти з екологічного фонду. Але у грудні відділ освіти повідомив, що їх не встигнуть зробити. Зрештою, сільрада добилася, щоб їй повернули ці кошти.

«Районна влада все встигає за місяць, а побудувати очисні споруди – ні. Також у нас є дуже багато запитань до їдальні в школі, де навчаються близько 300 учнів. Там вода не відповідає ніяким стандартам, потрібно провести заміну пошкоджених ванн для миття посуду, в харчоблоці облаштувати витяжку, забезпечити столи харчоблоку металічним покриттям, встановити захисні плафони для світильників. Але відділ освіти так і не виправив цього. Мені завжди натякають, що біля школи поставили бруківку. Але хіба умови, в яких харчуються діти, не є важливішими за бруківку? Мені здається, що це першочергово мало би бути», – підкреслює голова.

Також вона демонструє лист від 31 січня, в якому йдеться про те, що ряд шкіл району мають заборгованість за тепло. Тож якщо її не погасити, то з 12 лютого ТОВ «Теплодар Карпати» припинить постачати теплоенергію. «Якщо витрачаються кошти на дороги, то чому не погасять цей борг? Пріоритетом має бути освіта і медицина, а не дороги та бруківка. Я буду звертатися в правоохоронні органи. Чому районна влада ігнорує наші звернення? Якщо в селі робляться дороги і витрачаються кошти на вітер, то хоч би вже зробили ту дорогу, якою діти ходять до школи», – наголошує пані Леся.

Вона також зауважує, що реалізовує багато проектів, але кошти на це здебільшого дає область, а не район. До того ж каже, що начальниця райвідділу культури навіть не була в селі і не бачила, який клуб тут будують.

Депутат попросила

Перший заступник голови Тисменицької РДА Володимир Заник пояснює, що влада реагує на звернення депутатів, оскільки вони спільно з головами громад знають, які саме проблеми потрібно вирішувати. Їхні запити розглядають профільні комісії, а всі проекти рішень про виділення коштів на ремонт затверджує сесія райради. Минулого року був акцент, щоб робити дороги капітально.

Так було і у випадку з Побережжям. Депутат райради Марія Щербяк звернулася з проханням відремонтувати вул. Нову. Роботи виконувало ТОВ «Автомагістраль-ІФ». «Чого голова села не може з нею знайти спільну мову – це вже не до мене запитання. Треба робити очну ставку і кликати обох. По всіх селах все гаразд, тільки в Побережжі виникли такі проблеми», – запевняє він.

За його словами, запити депутатів райради щодо ремонту доріг мали би робитися на основі попередніх консультацій з громадою. Мовляв, це має бути колективне рішення, а не одноосібне. Зараз уже всі дороги місцевого значення перейшли з «Укравтодору» в підпорядкування ОДА. Для їхнього ремонту створений у держбюджеті дорожній фонд, але його коштів вистачить далеко не на всі потреби.

Так виглядають інші дороги в селі

«Ми не можемо зараз всі кошти кинути на Побережжя, бо інші ради скажуть, що це несправедливо. З теплом у школі буде все гаразд, бо там є дві системи опалення: газова і твердопаливна. Але думаю, що ми знайдемо спільну мову з теплопостачальною організацією», – відзначає Заник.

У свою чергу Марія Щербяк пояснила, що до неї звернулася її сусідка Ярослава Баран і попросила зробити дорогу, яка примикає до центральної. «Я запитала у районній раді, чи маю право до них з таким звертатись. Мені відповіли, що маю, адже на моїй вулиці також проживають жителі села. Тому я подала депутатське звернення щодо цієї дороги», – зазначила вона.

На цій вулиці депутат не живе

Депутатка райради каже, що не розуміє дивної позиції голови сільради, з якою колись йшла на вибори пліч-о-пліч. Мовляв, дорогу ніхто не забере, і вона залишиться для села. До того ж, дорога біля її будинку була зроблена давно, а тепер відремонтували й цілу вулицю.

«З чим люди до мене звертаються, те я і прошу у районі. Натомість Леся Степанівна жодного разу мене навіть на сесію не запросила. Ставши депутатом райради, я відремонтувала за сімейні кошти дзвіницю. До мене звернулися люди, і я зробила дорогу для села. Це ж ні я, ні голова з собою її не заберуть. Я зробила на Боже, на село, на школу і для жителів своєї вулиці. Якщо б кожен депутат так старався, то вже були б зроблені вулиці у всьому селі», – наголосила пані Марія.

 Все пам’ятати неможливо

Голова районної ради Тетяна Градюк зазначила, що ремонт доріг у районі відбувається згідно з чинним законодавством. Кожне звернення розглядає бюджетна комісія, потім – всі інші, а також – президія і сесія.

«Ремонт дороги у Побережжі – це окремий випадок. Тому потрібно зібрати інформацію, щоб дати вичерпну відповідь. Я боюся бути голослівною і щось коментувати з цього приводу. В районі є багато населених пунктів, і тому важко пам’ятати про якусь конкретну дорогу. Я не знаю, хто був виконавцем і куди перераховувалися кошти, але будь-яке виділення відбувається виключно через бюджетну комісію», – пояснила пані Градюк.

Що ж до упередженого ставлення до сільського голови, вона відкидає це. Каже, не уповноважена коментувати якісь емоційні стани і ніяких звернень з цього приводу до неї не надходило. До того ж, від цього села є депутат районної ради.

Голова районної ради, яка до недавна була головою бюджетної комісії, на жаль, не про все пам’ятає. Але знає: дорогу долає тільки той, хто йде

«Я дотримуюся в житті єдиного принципу: не роблять зауваження тільки тому, хто нічого не робить. Відповідно, знайдуться задоволені і незадоволені. Але дорогу долає тільки той, хто йде», – зауважила голова райради.

Також вона пообіцяла, що під час об’їзду громад зверне особливу увагу на Побережжя, адже там дуже хороший та активний голова. «Знаю її давно. Місцеве самоврядування потребує людей, які рухаються. Тому я розумію її позицію. Інколи емоції беруть верх, але вона хоче щось робити і не сидить на місці. Я з позитивного боку оцінюю її діяльність і поважаю за те, що голова старається для села», – наголосила Тетяна Градюк.

 Галицький кореспондент