Генерали полтавських офшорів. Що спільного в Мамая з братами Ротенбергами?

Андрій Матковський і Олександр Мамай

Багато хто думає, що полтавський офшор – це банка, надійно закопана в городі своєї тещі. Проте ми наведемо приклади того, що полтавський політичний істеблішмент також може похизуватися закордонним “бізнесом”.

Для початку зауважимо, що для бізнесу типова ситуація, коли підприємець намагається “оптимізувати” дохід за рахунок більш лояльного податкового кодексу іноземних, зокрема острівних, країн.

Проте досить дивно, що люди, які вже “оптимізували” доходи, бачать панацею для наповнення місцевого бюджету від ФОПів, які займаються торгівлею у місті.

Ми зробили огляд трьох офшорів, які мають зв’язок з відомими представниками полтавської політичної еліти.

Офшор #1. Тому що “професійний”

На початку 2010 тоді ще не міський голова Олександр Мамай отримав частку у кіпрському офшорі “Mamarel services limited”, який був зареєстрований за рік до цього. Це не сенсація, адже Олександр Федорович чесно вказав цей факт у своїй декларації.

Більш цікавим є те, що засновниками (директором та секретарем)  “Мамарел сервісес лімітед”, згідно з кіпрським реєстром компаній та посадових осіб, є Belserve Consultants Limited та Vaspaco Properties Limited.

Детально, про те, яку репутацію мають ці номінальні власники, можна почитати тут. Якщо коротко про головне, то Belserve Consultants й Vaspaco Properties:

  • мають відношення до бізнесу братів Ротенбергів, які є найближчим оточенням Володимира Путіна;
  • перебували в рядах акціонерів кількох російських (зокрема цього і цього) та одного молдовського банку;
  • потрапляли у скандали з відмиванням коштів у Молдові та Греції.

Проте найголовніше, що ці компанії були серед засновників Prevezon Holdings Limited, яке фігурує урозслідуванні адвоката Сергія Магнітського щодо розкрадання бюджету РФ кремлівськими чиновниками.

Сам адвокат після цього розслідування помер при загадкових обставинах. Після його смерті в США ввели так званий “Акт Магнітського”, який встановлює санкції до фігурантів його розслідування.

Звісно, це все не робить Олександра Мамая бізнес-партнером Ротенберга, і міському голові не заборонять в’їзд до США. Просто зауважимо, якщо ремонти за кошти громади у Полтаві роблять підприємства без досвіду роботи, то свої інвестиції в економіку Кіпру Олександр Мамай довірив “професіоналам”.

Офшор #2. Тому що не офшор

Звісно, ця стаття має маніпулятивний характер. Саме тому далі мова піде про “Aimant Group GmbH” – австрійську компанію, яку вказав у своїй декларації Андрій Матковський.

У чому маніпуляція? Це підприємство не є офшорним у класичному розумінні цього слова. Воно веде господарчу діяльність у країні, де зареєстровано й, напевно, навіть чесно платить податки.

Проте ми не змогли пройти повз нього, адже коли журналісти “Полтавського Громадського.ТБ” знайшли дані про це підприємство, Андрій Всеволодович  пройшов всі стадії прийняття “неізбєжного”:

  1. Він заперечував.
  2. Він гнівався.
  3. Він намагався уникнути відповіді.
  4. Він впав у депресію, коли це не вдалося.
  5. Він задекларував.

Тоді колишній міський голова Полтави заявляв, що бізнесу за кордоном в нього немає, і він лише мріє його створити. На питання, чим же займається “Aimant Group GmbH”, він відповідав, що це комерційна таємниця.

Минуло два роки, і ми констатуємо, що мрія Андрія Всеволодовича здійснилася. Тепер у його родини є фітнес-клуб у центрі Європи: 

Цю інформацію легко перевірити на сайті закладу, або на фб-сторінці Павла Матковського – сина Андрія Всеволодовича.

Офшор #3. Тому що білоруський

У 2010 році, коли каденція Андрія Матковського добігала кінця, полтавська міськрада продала земельну ділянку, на якій розташований центральний ринок (а саме, “критий ринок”), споживчому товариству “Міськкоопринкторг”.

Це підприємство нам цікаве не лише тим, що на ньому відбував заслання  працював Андрій Лямін (нинішній заступник Олександра Мамая в сфері ЖКГ), а й тим, що колись це підприємство одноосібно належало екс-нардепу Володимиру Левцуну. Проте приблизно за півроку до голосування міськради щодо продажу ринку було створено ІП “Файер Лайн Україна”, яке наразі є також одним із засновників вищезгаданого “Міськкоопринкторг”.

Засновником  “Файер Лайн Україна”, у свою чергу, вказана британська компанія “Джі ел ес файненс лімітед”. От про неї і поговоримо.

Згідно з офіційним британським реєстром компаній, її засновником є громадянин Білорусі Дзіаніс Рехіс. Також із даних цього реєстру відомо, що компанія звільнена від оподаткування, що дуже зручно, якщо ти не збираєшся ці податки платити.

Про Дзіаніса інформації в мережі майже немає. Відомо лише, що людина з таким прізвищем вказана засновником ще у майже десятка британських компаній, одна з яких фігурує серед засновників ТОВ “Інститут дослідження відновлювальної енергії”. Її директор Сергій Руженко є колишнім помічником міністра вугільної промисловості Ігоря Насалика.

Проте повернемось до Полтави і до  ІП “Файер Лайн Україна”. Саме останнє більше натякає про можливих вигодоотримувачів компанії. Підприємство зареєстроване за адресою вул. Олеся Гончара, 19-а. Це приміщення належить фірмі “Полтава Капітал Буд”, яке знову таки згадується у декларації Андрія Матковського. Справа у тому, що  “Полтава Капітал Буд” спільно належить родині колишнього міського голови та родині Михайла Шевченка (нині перший заступник мера Олександра Мамая).

Щоправда, ця будівля являє собою офісний центр, а отже, будь-яке підприємство може вказати цю адресу, і це нічого не доводить. Та є одне «але»: директором (підписантом)  ІП “Файер Лайн Україна” вказаний Олександр Токар.

Олександр Валерійович, крім цього, є фізичною особою-підприємцем. На початку грудня цього року він отримав 500 грн від одного з місцевих ВНЗ (ПолтНТУ) за ремонтні роботи.

У звіті за укладений договір на порталі ProZorro, Олександр Токар вказує контактний номер телефону, який повністю збігається з телефонним номером  “Полтава Капітал Буд” (згідно з декларацією Андрія Матковського).

Варто зауважити, що Олександр Токар у 2015 році балотувався до Полтавської міськради від партії “Простих людей”. Проте на виборах він не приховував своїх електоральних симпатій до Андрія Матковського.

Звичайно, всі ці факти не є доводами вважати, що “Джи Ел Ес файненс лімітед”  є власністю Андрія Матковського чи Михайла Шевченка. Проте цей дует точно знає про цей офшор більше, ніж ми.

Це не всі офшори, які мають спільне з Полтавою. Так, зокрема, на початку березня 2017 року вийшла стаття на ІВ “Полтавщина” про газовидобувні компанії регіону, де, наприклад, описували кіпрський офшор “Poltava energy”, що раніше був афілійований з російським “Газпромом”. Директор цього офшору  Натанієль Моссер взагалі під час війни виступав на російських форумах від імені компанії-тезки нашого міста.

Якщо ж зайти в реєстр офшорів PanamaPapers і просто вбити назву нашого міста, то можна побачити отаку картину:

Тобто роботи ще багато. Проте ця стаття не ставила за мету показати всі офшори. Як і не ставила за мету критикувати їх створення. Адже у більшості випадків це не є злочином. Та ми наголошуємо, що коли політики говорять про наповнення бюджету й необхідність встановлення ще одного МАФу у центрі міста, ви можете нагадати їм про їхні інвестиції в чужі економіки.

STOPCORRUPT