ОСОБЛИВОСТІ ПРИВАТНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА МІЖ Укрзалізницею І КОСМІЧНИМ АГЕНТСТВОМ

Однією з найпростіших корупційних схем є модель так званої приватної “прокладки” між державними виробником і замовником. Так державне харківське підприємство “Об’єднання Комунар” є головним виробником деталей салону пасажирського вагону в Україні. А на іншому харківському ПАТ “Хартрон”, контрольний пакет акцій якого належить Фонду держмайна України,  розташоване одне з головних виробництв електрообладнання для пасажирських вагонів. Проте заробляють на товарах державного виробництва зовсім недержавні фірми. 

І ПАТ “Хартрон” і “Об’єднання Комунар” підпорядковані “Державному космічному агентству України”. Проте фактично держава не контролює фінансові потоки реалізації продукції.

В структуру ПАТ “Хартрона” входить 10 підприємств, засновником яких є підконтрольне державі публічне товариство. Проте ПАТ “Хартрон” у кожному випадку виступає як співвласник разом з приватними особами, яким належить більшість у статутному фонді “дочірніх” компаній “Хартрона”.

Схема з використання державного виробництва настільки заплутана, що юридично розібратись із правом власності в ній непросто.

Так ТОВ “НВП “Хартрон Інкор ЛТД” належить 22% акцій ПАТ “Хартрон”. Хоча саме ПАТ “Хартрон” вказане як співвласник ТОВ “НВП “Хартрон Інкор ЛТД”, і йому належить 36% у статутному фонді останнього.

Така замкнена схема, коли два підприємства є одночасно співвласниками одне одного, призводить до того, що одні й ті ж активи можуть одночасно належати різним юридичним особам, чого в принципі бути не повинно.

Але найцікавіше починається далі. Формально правління ПАТ “Хартрон” має обирати контролер виробництва – Державне космічне агентство України. Але за дивним збігом Президентом та Головою правління  ПАТ “Хартрон” є Микола Іванович Вахно, який у свою чергу є співвласником ТОВ “НВП “Хартрон Інкор ЛТД” та ТОВ “НВП “Хартрон Інкорпорейтід”, яким належить 34% акцій самого ПАТ “Хартрон”.

Отже, попри те, що державі належить більшість акцій “Хартрона”, фактичним контролером можна назвати приватну особу – президента компанії.

На території ПАТ “Хартрон” зареєстровані й інші компанії-сателіти, в яких сам ПАТ “Хартрон” виступає в якості співзасновника та володіє близько 30-49% власності кожного. Іншими співвласниками виступають різні приватні особи, які “розмазують” державний контрольний пакет акцій виробництва тонким шаром у загальній картині.

Кожне з 10 підприємств займається різною сферою виробництва - від електрообладнання космічних апаратів до пасажирських вагонів.

Зокрема виробництвом електрообладнання для залізниці займається ТОВ “Хартрон-Експрес ЛТД”.

Ця фірма на 48,9% належить ПАТ “Хартрону”, решта 51,1% – особам, пов’язаним з Укрзалізницею.

Кінцевими бонефіціарами ТОВ “Хартрон-Експрес ЛТД” є донька екс-заступника Гендиректора Укрзалізниці Юрія Федюшина Наталія Федюшина, син екс-заступника Гендиректора Укрзалізниці Анатолія Лашка Андрій Лашко та Косенко Олександр Романович – раніше член правління та в.о. голови правління ПАТ «Дніпровагонрембуд».

Проте ТОВ “Хартрон-Експрес ЛТД” реалізує свою продукцію  Укрзалізниці не напряму, а через фірму посередника – ТОВ “НВО “А.Т.О.Р”.  Ця фірма також прописана за адресою виробництва “Хартрону”, де й решта “сателітів”  – місто Харків, вулиця Академіка Проскури №1.

Власником ТОВ “НВО “А.Т.О.Р” є Морозов Володимир Сергійович, який раніше був комерційним директором іншого державного “Об’єднання Комунар”.

У свою чергу Державне науково-виробниче “Об’єднання Комунар” разом з ТОВ “НВО “А.Т.О.Р” входять до об’єднання “НДЦ “Європейська аерокосмічна долина”.

Таким чином державне “Комунар” і приватне “А.Т.О.Р.”  тісно пов’язане між собою.

ДНВП “Об’єднання Комунар” є основним виробником деталей салонів купе пасажирських вагонів в Україні, проте воно також напряму не реалізує продукцію Укрзалізниці.

Посередником між державним “Комунаром” і державною залізницею є приватне ПАТ “Юнікон”, яке розігрує тендери спільно з ТОВ “НВП “РІСТ” та згаданими вище ТОВ “НВО “А.Т.О.Р” та ТОВ “Хартрон-Експрес ЛТД”.

Таким чином мережа приватних посередників виконують функцію грошового бар’єру, через який виводиться додатковий “дохід” на державних замовленнях.

ЗБК