Кличко VS архітектори: спілкування в епістолярному жанрі і пошуки винних

«Ні корупції!» намагався з’ясувати, що стоїть за публічною перепискою між архітекторами і київським міським головою з приводу забудови території Сінного ринку, та чи можливе продовження будівництва ЖК «Ярославів град» після нововиявлених обставин.

У листопаді ситуація навколо забудови території Сінного ринку досягла свого апогею. Спочатку, 14 листопада, на місці забудови Сінного ринку сталася сутичка: невстановлені особи у формі ЗСУ без розпізнавальних знаків у грубій формі почали перешкоджати народним депутатам проводити акцію з вимогою зупинити будівництво. Тоді ж міські служби Києва видали припис забудовнику на знесення будівельного паркану протягом трьох діб як встановленого незаконно.

"Від самого початку, коли був знесений Сінний ринок, це була точка протистояння. І все почалося, коли, як ми вважаємо, незаконно знесли історичний пам'ятник. До мене зверталися громадські активісти - є питання щодо висотності будівлі. Ми діяли виключно у своїх повноваженнях, зверталися в ДАБІ, до віце-прем'єра щодо висотності цього будівництва. На сьогодні, на жаль, чіткої відповіді немає.

Що стосується наших повноважень вчора було видано припис "Благоустрою" для знесення паркану. Якщо паркан не буде знесено, у нас є всі повноваження, щоб знести його в п'ятницю, що дасть можливість зупинити будівництво", - сказав тоді київський міський голова Віталій Кличко, який оперативно полишив усі свої справи і приїхав на місце сутичок охорони будмайданчика з народними депутатами. Але по суті він лише заспокоїв активістів, а потім повернувся до своїх справ, залишивши питання не вирішеним.

Відтак, деякі активісти взялися вирішувати його самотужки. Так, кількома днями пізніше, представники партії Національний корпус розгромили будівельний паркан, що огороджував місце забудови, але до півночі робітники забудовника його вже відновили.

А вже 21 листопада представники того ж Нацкорпусу вдруге зламали огорожу будмайданчика, а співробітники Держархбудінспекції, які прибули на місце забудови території Сінного ринку, зафіксували відсутність огорожі та видали припис з вимогою зупинити будівельні роботи й усунути всі порушення.

Здавалося б, забудовник мав би згорнути будівництво і заспокоїтися. Одначе…

У відкритому листі, який опублікувала УП, Київська міська організація Національної спілки архітекторів України звернулася до київського міського голови Віталія Кличка та звинуватила його в тому, що мер порушив норми низки законів, коли одноосібно підписував меморандум із забудовником території колишнього Сінного ринку.

За словами архітекторів, за діючим Генеральним планом столиці, максимальна висота забудови на території Центральної планувальної зони Києва не може перевищувати 27 м.

«За чинним законодавством, посадові повноваження мера столиці не передбачають права одноосібного прийняття рішень у містобудівній галузі. Особливо такі, що непоправно спотворюють життєве середовище та відверто суперечать діючому Генплану», - пишуть архітектори і додають:

«Вважаємо, що це є чинним приводом для здійснення процедури відсторонення чиновників будь-якого рівня».

Принагідно зауважимо, що влітку цього року, як повідомляв «Ні корупції!», Національна спілка архітекторів України уже виявила низку порушень законодавства під час забудови Сінного ринку в Києві. Зокрема, незаконним там вважають знесення будівлі Сінного ринку, яку визнано пам'яткою архітектури - як цінний містобудівний об'єкт.

"Отже, будівництво повинно бути визнано незаконним і негайно припинено. Необхідно оголосити конкурс на проектування ділянки забудови з урахуванням всіх містобудівних та пам'яткоохоронних вимог під наглядом Національної спілки архітекторів, а однією з умов конкурсу має бути відновлення будівлі Сінного ринку хоча б у зовнішніх формах", - йшлося у професійному висновку віце-президент спілки Олени Олійник у відповідь на депутатський запит депутата Київради Ольги Балицької.

Своєю чергою, міський голова Києва Віталій Кличко на відкритого листа архітекторів відповів своїм листом, який розмістив на сайті Київської міської державної адміністрації.

На початку він запевнив архітектрів, що не приймав жодного одноосібного рішення стосовно забудови території колишнього Сінного ринку, і йому дивно, що такі безпідставні звинувачення сьогодні лунають від такої професійної організації як Київська міська організація Національної спілки архітекторів України.

«У відкритих джерелах доступна інформація про те, що земельні ділянки по вулиці Олеся Гончара, 38-Б, Олеся Гончара, 48/2 та вулиці Бульварно-Кудрявській, 15-А перебувають на праві приватної власності іноземної компанії за договорами купівлі-продажу ще з 2014 року. Дозвіл на будівництво об’єкту наданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України за п’ятою категорією складності, а висотність окремих секцій у 22 поверхи погоджена історико-містобудівним обґрунтуванням Міністерства культури України.

Не маючи правових механізмів впливу на зазначену ситуацію, київська міська влада, разом із тим, не може залишатися осторонь, і намагається зробити все, щоб зняти соціальну напругу навколо цього будівництва та уникнути протистояння в центрі столиці. Відстоюючи інтереси громади столиці, я тривалий час вів переговори з усіма сторонами – і з представниками забудовника, і з представниками громади – аби вийти на певний компроміс у позиціях сторін. І перший компроміс у межах повноважень столиці досягнуто підписанням згаданого Меморандуму – замовник добровільно погодився зменшити поверховість найвищих секцій із 22 до 19 поверхів. Хоча й апелював спочатку, що поруч розташовані будівлі із вищою поверховістю, а він має погоджену документацію на 22 поверхи», - написав Кличко.

Також він зазначив, що існування такої ситуації із зовнішнім виглядом та поверховістю об’єктів, зокрема, стало можливим завдяки тому, що у 2011 році архітектурно-містобудівні ради в містах перетворилися на винятково дорадчі органи. А власне муніципалітети перестали реально впливати на погодження проектів окремих об’єктів містобудування.

«Як Київський міський голова та як голова Асоціації міст України переконаний, що повноваження архітектурно-містобудівним радам у містах необхідно повернути на законодавчому рівні. Що свідчитиме про проведення реальної децентралізації повноважень як у сфері містобудування і архітектури, так і у сфері державного архітектурно-будівельного контролю. З цією метою я готовий і вважаю за необхідне об’єднати зусилля із усіма реальними суб’єктами впливу.

Що ж до вказаного Вами конкретного об’єкту – вважаю за доцільне, щоб скоригована проектна документація щодо пониження висотності забудови була розглянута Архітектурно-містобудівною радою при Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою надання їй експертної оцінки», - підсумував Кличко.

Таким чином, епістолярне спілкування архітекторів і міського голови по суті вкотре показало всю безпорадність як владних, так і профільних, контролюючих, органів у питанні забудови території у центрі столиці. Коли очевидно, що забудова незаконна, але зупинити її буде аж надто складно, бо дуже висока ціна питання.

Між тим ситуація опосередковано нагадує будівництво Театру на Подолі, коли під натиском активістів київські власті довго створювали робочі групи і напрацьовували якість висновки, а в результаті «під шумок» дуже швидко ввели театр в експлуатацію, заздалегідь заявивши, що якщо згодом будуть виявлені порушення, то театр ніколи не пізно знести.

Водночас варто згадати і про інший приклад, де київські власті виявили наполегливість у питанні незаконного будівництва і фізично заблокували незаконне будівництво на вулиці Круглоуніверситетській 2/1, бо на документальні заборони забудовник не зважав. Хоча, звісно, там забудовник не такого рівня, як на території Сінного ринку.

Таким чином, у київської влади є два виходи із даної ситуації – застосувати силу. Причому, і фізичну, і політичну. Або підняти лапки і остаточно довести, що у Києві Кличко не господар, паралельно перекладаючи провину на інших.
Валентина Новицька, «Ні корупції!»

Читайте також СІННИЙ: ХТО ВКЛАДАЄ ГРОШІ В ГІГАНТСЬКЕ БУДІВНИЦТВО