Стандарти FATF як винайдений антикорупційний “велосипед”

Євген Калінін, юрист

Кожна корупційна дія має свій намір, своє втілення та своє логічне завершення.

Як правило, логічним завершенням будь-якого незаконного діяння є відмивання та виведення нечесно накопичених коштів десь якомога далі від юрисдикції, де ці гроші були вкрадені.

Існують, звичайно, виключення на кшталт трилітрових банок судді Чауса, але це, скоріше за все, «патологія», яка мало стосується галузі права.

Тісний зв’язок, який існує між корупцією та легалізацією (відмиванням) злочинних доходів, потребує зосередження на проблемі формування злочинних доходів, які згодом можуть легалізуватись. Це, в перспективі, фактично робить неможливим повернення таких коштів платникам податків.

Серед міжнародних організацій, які значну увагу приділяють корупції як джерелу накопичення коштів, що можуть брати участь у легалізації (відмиванні) злочинних доходів, особливе місце посідає FATF (Financial Action Task Force) – міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів з боротьби щодо відмивання грошей.

У FATF розуміють, що корупція має достатній потенціал для негативного впливу на економічний розвиток будь-якої країни, заважає боротьбі з організованою злочинністю та ефективному державному управлінню, а також підриває основи довіри до законодавства та правосуддя. Саме тому FATF щорічно готує Annual report - зведені практичні рекомендації щодо протидії корупції, відмиванню доходів та фінансування тероризму.

Рекомендації FATF визнаються всіма країнами-членами цієї організації та стають стандартом щодо удосконалення міжнародного та  європейського законодавства у сфері протидії відмиванню доходів (аnti-money laundering law) та законодавства щодо боротьби з фінансуванням тероризму (counter terrorist financing law).

З 1 січня 2017 року Україна приєдналася до плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting, розмивання податкової бази і переміщення прибутку). Це свідчить про намір стати учасником режиму автоматичного обміну податковою інформацією між країнами Європи в рамках FATF.

На жаль, Україна ще не в складі FATF, отже, правила міжурядової організації поки не можуть бути застосовані до українських громадян. ​Втім, слід зазначити, що участь у FATF вимагає введення стандарту CRS (стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією), який покладає обов'язок на банки, страхові компанії та брокерів подавати інформацію про своїх клієнтів.

Йдеться про виручку від продажу власності, доходи, отримані від коштів на рахунках, платежі, здійснені на такі рахунки, прибутку від відсотків, дивідендів і страхових платежів.

Така інформація збирається щодо всіх фізичних та юридичних осіб. Від цього не сховатися і власникам (бенефіціарам) юридичних осіб, оскільки стандарт CRS застосовує дуже широке поняття контролюючих осіб, під ними розуміються засновники, довірені засновники, бенефіціари, фізичні особи, що здійснюють повний контроль над трастами. До них належить також і цілий ряд непрямих власників, зокрема, фізичних осіб, що відповідають за прийняття управлінських рішень, генеральних директорів та навіть осіб, що мають широкі повноваження (представники з генеральними дорученнями або дорученнями на управління рахунками).

Тобто, у разі прийняття стандартів FATF, фізична особа-резидент України буде фігурувати в іноземних юридичних особах як акціонер або власник банківського рахунку. Інформація про особу-власника стане загальновідомою та доступною для контролюючих органів.  

Тому зараз постає доволі риторичне питання: якщо методи є загальновідомими, а стандарти боротьби з відмиванням коштів прописані до останньої коми, чому країна, яка відчайдушно бореться з корупцією, не запроваджує їх, хоча б на рівні національного фінансового регулятора? Чомусь наші «борці з корупцією» не розуміють або не хочуть розуміти простої істини: якщо корупційні статки будуть зберігатися в трилітрових банках, матрацах або приватних сховищах, питання конфіскації таких активів та повернення їх у дохід держави стане звичайною формальністю.

Наразі я не пригадую жодної вимоги будь-якої з політичних сил, що декларують боротьбу з корупцією, запровадити стандарти FATF або рішучого блокування парламентської трибуни з цього питання. Проте, на жаль, я спостерігаю політичний треш з приводу призначення керівників НАБУ чи САП, скандал щодо «смотрящих» за НАЗК, кризу імені аудитора НАБУ тощо. То у нас як, боротьба проти корупції чи просто політичний міжсобойчик?

Час зрозуміти, що, залишаючись сам на сам із корумпованими елітами, Україна ще довго буде борсатися в болоті відмивання доходів. Результати боротьби з легалізацією вкраденого ми відчуємо, якщо запрацюють прозорі та зрозумілі алгоритми стандартів FATF, ефективність яких доведена міжнародною практикою.

Євген Калінін, юрист

УНІАН