Куди йти, коли тебе посилають до Уляни Супрун. Епопея з записом до сімейного лікаря

Згідно з інформацією на сайті Міністерства охорони здоров’я, вже можна і навіть необхідно обрати сімейного лікаря і укласти з ним угоду, тобто,  узаконити стосунки. При тому реєстрація місця проживання не має жодного значення: все легко і пречудово, ну принаймні так написано на сайті МОЗ  і в ряді ЗМІ, які цю інформацію переставили, не перевіривши, як це працює. От я і вирішила перевірити і разом з тим  скористатися порадою міністерства та нарешті отримати свого сімейного лікаря.

Проживаю я в Києві біля Центральної поліклініки Голосіївського району, туди, власне, і звернулась для укладання договору з сімейним лікарем.

Центральна поліклініка Голосіївського району Києва

Натомість, у реєстратурі цієї поліклініки мені в досить грубій формі пояснили, що я маю йти в поліклініку за місцем прописки.

Я, посилаючись на сайт МОЗ і новий закон, заперечила і відзначила, що маю право на обслуговування в будь-якій поліклініці. У відповідь на це мене послали і в МОЗ, і особисто до Уляни Супрун, і судячи з виразу обличчя пані в реєстратурі, не тільки туди. Сказали, що їх лікарям пацієнтів предостатньо і без мене, а я щоб ішла і не створювала за собою чергу з хворих пенсіонерів, яких вони теж посилають та вже не до пані Міністерки, а переважно додому, бо лікар хворіє.

Я вирішила подзвонити в МОЗ на гарячу лінію і з’ясувати, в чому ж справа, чому записатися до сімейного лікаря не за місцем реєстрації я не змогла, і чому мене так нахабно до них (у МОЗ) і відправляють.

Там мене вже вислухали, підтвердили, що згідно з медичною реформою, справді місце реєстрації не потрібне, і навіть поспівчували, але відзначили, що на місцях до них не прислухаються.

Тобто, якась працівниця поліклініки з РЕЄСТРАТУРИ відверто хотіла чхати на МОЗ та на Закон України, а в МОЗі про це знають і їм дуже шкода? І теж послали мене… цього разу до відділу охорони здоров’я  міської адміністрації м. Києва, ну а ті в свою чергу у районний відділ охорони здоров’я Голосіївського району. Тобто, всі відмовляються брати відповідальність і ввічливо посилають хто куди.

Я не здаюсь і телефоную вже в районний відділ охорони здоров’я Голосіївського району, куди додзвонитись вже значно важче, ніж у міністерство -  на це йде десь година.

Та мені це  нарешті вдається і я вже вчетверте пояснюю цю ситуацію. Тут мене втомлено вислуховують і повідомляють, що теж нічим допомогти не можуть, оскільки виявляється, що система наразі ще не працює, і тому я не можу укласти договір із сімейним лікарем.

А от коли вона (та система) запрацює, не відомо, але тоді прямо всі лікарі відразу самі захочуть, щоб я до них записалась, оскільки від цього залежатиме їх заробітня плата, і навіть в реєстратурі мені хамити не будуть. Однак це буде колись із часом,  а поки що порадили не хворіти.

А  ще всі, як один, посилають до головного лікаря - прямо, як до дідька якогось.

Я ж у свою чергу хочу послати працівників МОЗ, яких досить багато і які отримують свою зарплатню в тому числі і з моїх податків, у поліклініки - нехай вони там, як звичайні люди, спробують поспілкуватися з працівниками цих поліклінік і врешті навести порядок на місцях.

Також всі мовчать про те, що лікарів просто може на всіх не вистачити. Оскільки за порадою МОЗ, кожен сімейний лікар може укласти договір лише з 2 000 пацієнтів: «Один лікар може обслуговувати максимум 2 тисячі пацієнтів. Таку кількість пацієнтів рекомендує МОЗ», а згідно з довідкою, «Проблемні питання галузі «Охорона здоров’я», що виникають у зв’язку із збільшенням населення району» з сайту Голосіївської районної в місті Києві адміністрації: «За центрами первинної медико-санітарної допомоги (далі – ЦПМСД) станом на 01.04.2016 на обслуговування закріплено 249 тис. 729 мешканців, з них 202 тис.304 особи дорослого населення та 47 тис.425 дітей.». І це лише зареєстрованих у районі офіційно. 

Окрім цього, згідно з даними Головного управління статистики в м. Києві, Голосіївський район є лідером по кількості побудованого житла. Після простих підрахунків виявляється, що лише на Голосіївський район і лише для своїх мешканців має працювати не менше 125 лікарів первинної ланки. А от скільки їх є загалом у Києві, інформації наразі немає.

Напевно, недарма Міністерство радить поспішити: «Тож, якщо ви впевнені, що знайшли хорошого лікаря, не гайте часу, адже у нього може просто не залишитись місць для нових пацієнтів». Та от поспішити не виходить, і що робити людям, які з певних причин не встигнуть найти свого лікаря, не зрозуміло.

Мабуть, скористатися порадою  районного управління охорони здоров’я і  не хворіти.

Олена Голуб, для "Ні корупції!"

Читайте також: Як обрати сімейного лікаря: покрокова інструкція від МОЗ