Ручний і лінивий, немов кіт: що робити з Конституційним судом?

З'їзд суддів у понеділок обиратиме суддю до Конституційного суду. Невдовзі президент і парламент оберуть ще чотирьох. Але чи стане цей орган незалежним?

Судді Конституційного суду цього року не винесли ще жодного рішення

13 листопада з'їзд суддів України має обрати суддю до Конституційного суду України (КС). Ще по два судді найближчим часом мають обрати Верховна Рада і президент України. Оновлення складу КС відбувається в межах розпочатої 2016 року судової реформи, яка мала на меті створення незалежного від інших гілок влади судового органу. Натомість, експерти з конституційного права підозрюють президентську владу у спробах відновити контроль за КС.

Інструмент всевладдя президентів

Контролювати Конституційний суд намагалися останніми роками всі президенти України, щоби посилити свій вплив на всю систему влади. 2003 року КС дозволив президентові Леоніду Кучмі балотуватися на третій президентський термін, хоча за Конституцією він не мав такого права. 2007 року президент Віктор Ющенко домігся, щоби КС не розглядав конституційність його указу про розпуск Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів. 2010 року судді повернули президентові Віктору Януковичу ширші повноваження згідно з Конституцією 1996 року, що стало стартом узурпації влади президентом і спричинило революцію на Майдані 2013-2014 років.

24 лютого 2014 року Верховна Рада звільнила п'ятьох суддів Конституційного суду за порушення присяги і сприяння узурпації влади Януковичем. Звільнити ще сімох суддів парламент рекомендував президентові та з'їзду суддів, але вони цього не зробили. В результаті, з 13-ти суддів КС лишилася більшість суддів попереднього складу. "Сьогодні в КС лише Шевчук, Сліденко, Сас, Мельник і, мабуть, Колісник, справді незалежні судді. А решта просто мантієносці - клеврети або Порошенка, або Януковича… що перейшли на повне утримання до Порошенка", - так охарактеризував ситуацію в КС суддя цього суду у відставці В'ячеслав Джунь.

Неспішна реформа

Реформа Конституційного суду розпочата в червні 2016 року після ухвалення Верховною Радою загальної судової реформи. В розвиток цих змін парламент восени мав ухвалити спеціальний закон про КС, але депутати спромоглися проголосувати за нього лише 13 липня 2017 року. Згідно з документом, до складу КС входять 18 суддів: по шестеро від президента України, Верховної Ради та з'їзду суддів України.

КС як суто юридичний орган відігравав ключову політичну роль і в роки президентства Петра Порошенка - схвалив усі ініційовані ним конституційні зміни. Найважливішим пунктом реформи КС вважається запровадження незалежності суду через відбір його суддів на конкурсах. А саме: президент, Верховна Рада, з'їзд суддів формують власні конкурсні комісії, які відбирають і подають їм на затвердження кандидатів в судді КС.

Сумнівна незалежність

Деякі фігуранти корупційних скандалів продовжують працювати у Конституційному суді

Проте експерт з конституційного права Центру політико-правових проблем Богдан Бондаренко назвав це викривленням принципу конкурсного відбору, проти чого протестувала Венеційська комісія Ради Європи та українська громадськість. "Насправді, мала бути створена одна конкурсна комісія, до якої президент, парламент та з'їзд суддів відправляли би своїх кандидатів. Потім вже ця комісія подавала би їм відібраних нею кандидатів, і їхнє подальше призначення відбувалося суто церемоніально", - сказав експерт.

В українській пресі нерідко лунають закиди щодо контролю КС з боку президента. Наприкінці вересня про це написала німецька Sueddeutsche Zeitung в статті "Президент України підпорядковує собі судову систему". Серед іншого, в ній наведена думка екс-судді, головного експерта зі судової реформи "Реанімаційного пакету реформ" Михайла Жернакова: "Порошенко контролює деяких суддів КС, очевидно, за рахунок компромату".

Найбільше підозр в оглядачів викликають троє суддів КС, які лишилися в його складі від часів президентства Віктора Януковича. Колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак нагадав, що згідно з виявленими записами видатків Партії регіонів, за одне рішення на користь екс-президента 2010 року судді КС отримали хабар у шість мільйонів доларів. "Генпрокурор Луценко ухиляється від відкриття справ проти ймовірно корумпованих суддів КС... контрольована Порошенком Рада юстиції також не вживає жодних заходів проти них", - заявив Трепак в українській пресі.

Криза конституційного провадження

Впродовж всього 2017 року Конституційний суд не ухвалив жодного рішення, не надав жодного висновку і навіть не спромігся обрати собі голову. Для результативного голосування цілий час суддямбракувало необхідного мінімуму голосів "за". Але на утримання КС з держбюджету і далі акуратно виділялися мільйони гривень.

Тим часом, в КС очікує вирішення своєї долі ціла низка важливих документів, серед яких закон про всеукраїнський референдум, закон про мову та про люстрацію. Нещодавно до них додався законопроект про скасування депутатської недоторканності, що є однією з вимог Євромайдану. На тлі значного зниження рейтингу популярності президента Порошенка, в українській пресі час від часу з'являється інформація про підготовку провладними політтехнологами переходу України до парламентської форми правління та обрання президента Верховною Радою. А це також вимагатиме схвалення КС.

DW