Прихована реклама політпартії? Ні, не чули!

У Держспоживслужбі не побачили порушень і прихованої реклами, зокрема, в тому, що політична партія «Наш край» не платить за рекламу на радіо «Львівська хвиля» і агенції інформації та політики «Гал-інфо», фактичним власником яких є колишній член податківської команди Медведчука Мирослав Хом’як і паралельно очільник Львівської обласної парторганізації «Наш край».

Водночас Головне Управління ДФС у Львівській області заявило, що здійснення моніторингу на предмет виявлення прихованої реклами у ЗМІ не належить до їхньої компетенції, хоча сам Хом’як нещодавно розповідав, що він, перебуваючи на посаді у львівській податковій, «особисто займався і давав завдання відстежувати рекламу. Приховану, неприховану. І рахувати, які доходи приблизно отримують рекламодавці».

Нещодавно DailyLviv.com опублікувало розлоге інтерв’ю власника і керівника радіо «Львівська хвиля» і агенції інформації та політики «Гал-інфо», а також очільника Львівської обласної парторганізації «Наш край» Мирослава Хом’яка .

Мирослав Хом’як

Тоді на запитання журналіста про те, що партія «Наш край» добре рекламується і на «Львівській хвилі», і в «Гал-інфо», але чи платить вона там за рекламу, Хом’як відповів: «Чесно кажу: «Не плачУ» і при цьому додав, що із податківцями з цього приводу готовий подискутувати на предмет того, чи є тут порушення законодавства.

Також на запитання журналіста, яким чином фіскальні служби зараз відстежують рекламу в медіа, в тому числі немарковану або приховану комерційну політичну рекламу, Хом’як відповів:

«Коли я працював начальником управління податкових розслідувань, я особисто займався і давав завдання відстежувати рекламу. Приховану, неприховану. І рахувати, які доходи приблизно отримують рекламодавці. На той час я думав, що це величезні кошти, що це – дуже багато. Хоча, може, реклама і приносить багато грошей. На той час це було не так, це було по-іншому, це були дрібні заробітки. Це був 1999-й рік».

Хом’як додав, що покарання у випадку порушень тоді передбачало адміністративний штраф у вигляді – 85 гривень.

«На сьогодні рекламний бізнес – це є потужний бізнес. Якщо ти монополіст рекламного бізнесу, якщо ти маєш багато площин, якщо ти маєш багато ЗМІ, маєш загальнонаціональні засоби масової інформації, це є заробіток, це є бізнес, це ми бачимо. Ми розуміємо, скільки коштує реклама на загальнонаціональних телевізійних каналах, у засобах масової інформації, і ми розуміємо, що якщо ми тут у Львові заробляємо якісь копійки, то це просто для виживання, для того, щоби заробити журналісту і менеджеру на зарплату. Може, ще якісь копійки на розвиток. Але я вважаю, що на сьогодні рекламний бізнес у Львові і в Галичині ще потребує вдосконалення, вищого рівня підходу до рекламного бізнесу», - зазначив Хом’як і додав, що у період виборів інші політичні сили можуть «зайти» у його медіа, лише заплативши гроші за рекламу. Нині ж він інколи працює і «на домовленостях».

«Зараз ми можемо розмовляти на партнерських домовленостях. У мене є багато друзів у Львові. Товариш попросив, і ми можемо надати ефір чи посприяти у розповсюдженні певної позитивної інформації. А як тільки ми вступаємо в передвиборчу кампанію, є чітке законодавство, яке регулює всі взаємовідносини: угода, рахунок, проплата, реклама. Все. Інакше не можна, тому що ми розуміємо, що це моніториться, і ми не хочемо ризикувати, щоби хтось забрав у нас ліцензію. Тому це є дві сторони монети», - сказав Хом’як.

Своєю чергою, «Ні корупції!» направив запит про доступ до публічної інформації до Головного управління ДФС у Львівській області з вимогою надати копії документів про моніторинг, відстеження немаркованої та прихованої політичної реклами на «Львівській хвилі» та «Гал-інфо» упродовж 2016-2017 років, як це свого часу робив Хом’як, перебуваючи на посаді начальника управління податкових розслідувань Львівської податкової, та про заходи реагування у випадку виявлення такої.

У відповідь львівські фіскали неправомірно і безпідставно перекваліфікували запит на доступ до публічної інформації на звернення громадян, але водночас повідомили, що здійснення моніторингу на предмет виявлення прихованої реклами у ЗМІ не належить до їхньої компетенції.

Відтак, «Ні корупції!» звернувся із запитом про отримання відповідної інформації до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту справ споживачів, які переадресували питання Головному управлінню Держспоживслужби у Львівській області.

Там, у свою чергу, відповіли, що моніторинг і перевірки на порушення законодаства про рекламу здійснюють регулярно, одначе за період 2016-2017 років на «Львівській хвилі» та «Гал-інфо» жодних таких порушень зафіксовано не було. Прихована реклама? Ні, не чули, не бачили!

Насамкінець додамо, що відтепер про корупцію у діяльності політичних партій стане заявляти легше, причому навіть анонімно. Принаймні це обіцяють у НАЗК.

Нещодавно, як повідомляв «Ні корупції!», Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) затвердило Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог закону "Про політичні партії в Україні". Так, документ визначає послідовність дій посадових осіб НАЗК при отриманні, реєстрації, попередньому розгляді повідомлень про порушення. Відповідні повідомлення надходитимуть до НАЗК через спеціальну телефонну лінію, офіційний веб-сайт, захищену та загальну електронну пошту, іншими засобами поштового зв'язку та на особистому прийомі громадян.

Повідомлення мають містити інформацію, наприклад, щодо отримання неправомірної вигоди, подарунка, спільної роботи близьких родичів, нецільового використання політичними партіями коштів, виділених із державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, включення до звіту політичної партії про майно, доходи та витрати і зобов'язання фінансового характеру недостовірної інформації тощо.

НАЗК розглядає повідомлення, які мають обов'язкові реквізити, а саме:

- прізвище, ім'я, по батькові особи, яка, ймовірно, вчинила правопорушення, її посада та місце роботи;

- текст повідомлення, що містить інформацію про факти вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;

- прізвище, ім'я, по батькові, адреса та підпис особи, яка надіслала повідомлення (автор повідомлення).

"Анонімні повідомлення підлягають розгляду, якщо зазначена в них інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені", - йдеться в повідомленні НАЗК.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»