Що відбувається з Держгеокадастром

Олег Гавриш, заступник редактора НВ Бізнес, ведучий щотижневої ділової передачі Перша шпальта, Перший національний телеканал

Минулого тижня був гучно відсторонений, а потім і звільнений з посади в.о. голови Держгеокадастру Олег Цвях.

Це прізвище, напевно, мало хто знав за межами земельної сфери (як і більшість чиновників у статусі в.о. він був суто непублічним), але ось відомство, яке він представляв, відоме більшості громадян і викликає не найпозитивніші асоціації - Держкомзем.

Ця структура була реформована однією з перших після перемоги демократичних сил у 2014 році. З цього моменту Держкомзем змінив:

1) назву, ставши Держгеокадастром,

2) трьох керівників, з яких тільки один пішов з цієї посади без скандалу, на підвищення;

3) зазнав множинних структурних змін.

Останній пункт найбільш дискусійний, тому що зв'язка «земля» і «корупція» в Україні була нерозривна десятиліттями, і рішення про звільнення чергового глави Держкомзему сприймалося виключно в парадигмі «по заслугах».

Але, якщо без емоцій, то що відбувалося в земельних ресурсах після Революції Гідності?

Каденція Сергія Рудика (квітень - листопад 2014 року)

- Запущена програма виділення землі учасникам АТО. Не маючи можливості фінансово підтримати військовослужбовців (що, звичайно, було б більш правильно, але нездійсненно через жалюгідний стан державних фінансів і стрімкої інфляції 2014-2015 рр), соціальна підтримка у форматі надання землі з державної власності була дуже вдалою альтернативою.

Попит з боку військових зашкалював - за перші півроку реалізації програми було подано майже 20 000 заяв на отримання ділянок. На сьогодні їх вже близько 200 000.

Період лихоліття (листопад 2014 - березень 2015)

Майже п'ять місяців Держгеокадастр був обезголовлений - фактично відомством керувала комісія з реорганізації Держземагентства, робота якої була сконцентрована на бюрократичних процедурах.

Каденція Максима Мартинюка (березень 2015 - липень 2016)

- Були звільнені всі начальники Держгеокадастра в областях і районах та відкриті конкурси на більш ніж півтисячі вакансій.

- Землі почали передавати в оренду виключно на аукціонах, припинивши багаторічну практику кишенькового дерибану. За рік такої практики загальна річна вартість оренди державних земель, переданих на конкурентних засадах, становила 38,52 млн гривень проти 6,54 млн гривень у 2014 році. В середньому орендна ставка склала 7% від нормативної грошової оцінки землі при встановленому законодавством мінімумі в 3%. Через рік показники збільшилися ще значніше - зараз держземлі здаються в оренду по 12% річних.

Паралельно почалася підготовка до електронних земельних торгів, які повинні зробити систему передачі землі в користування ще більш відкритою і розширити коло потенційних учасників.

- Послуги земельного відомства почали переводитися в електронний формат. Це дало можливість уникнути контакту з чиновником (саме на цьому етапі виникала пропозиція про винагороду) і взагалі утриматися від візиту до відомства. В першу чергу в онлайн була переведена найпопулярніша (і як наслідок - найкорупційніша) послуга - замовлення витягу з Державного земельного кадастру. На сьогодні вже 10 послуг Держгеокадастра, на які припадає 90% звернень громадян, переведені в онлайн.

- Була оцифрована вся інформація Держземкадастру про земельні ділянки - т.зв. поземельні книги (близько 10 млн одиниць), що зробило можливим доступ до всіх даних онлайн.

- Усі рішення щодо передачі держземель стали публічними - із зазначенням характеристик ділянки і ПІБ начальника, який її відвів. Персональних даних отримувача немає у відкритому доступі, але їх можна запросити через спеціальний запит на сайті Кадастру (завжди так роблю, до речі).

- Переглянуті договори оренди, видані під менше ніж 3% і на 49 років, інакше кажучи - даром. Такі тепличні умови були в половині договорів оренди землі державної власності. Результат + 0,5 млрд надходжень від плати за землю.

- Кадастр втратив монопольне становище - доступ до системи отримали спочатку нотаріуси, а потім і органи місцевого самоврядування з можливістю надавати ті ж послуги, що і кадастрові реєстратори. Можливо, це був тиск загальнодержавного тренда децентралізації (результати якого дуже сумнівні), але безсумнівно, що коли є бажання «контролювати потік», так не діють.

- Стала практикуватися перевірка роботи регіональних відділень відомства методом «таємного покупця». Співробітники Держкадастра розповідають напівміфічні історії про «чорний вівторок» і «чорний понеділок» - дні, коли були разом звільнені більше 10 топ-керівників в регіонах, чиї співробітники не пройшли перевірку.

- Відновився контроль за використанням земель - функцію цю ніхто в країні не виконував після покійної Сільгоспінспекції. Держгеокадастр виконував її спочатку на волонтерських засадах, у форматі моніторингу, поки Кабмін не передав відомству відповідні повноваження.

Каденція Олега Цвяха (липень 2016 - жовтень 2017)

- Введена нова нормативна оцінка землі, яка усунула спотворення в оцінці земель і гарантувала більш справедливу базу для розрахунку земельних платежів.

- Прийнята стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, яка перекрила більшу частину схем по виділенню землі - в тому числі з учасниками АТО. Ця тема була табуйована, поки Петро Порошенко (тут треба віддати належне мужності президента) сам привселюдно не визнав, що учасники АТО часто використовуються в непорядних процесах на користь третіх осіб, які не мають зовсім ніякого відношення до війни на Сході. Стратегія встановила чіткий норматив: безкоштовно земля виділяється в першу чергу учасникам АТО, але в обсязі 25% від переданих земель на аукціоні в попередньому кварталі.

- Почав проводиться регулярний моніторинг стану земель. Проект оплатили міжнародні донори, і в результаті в Україні з'явилася узагальнена база даних з характеристиками земельних ресурсів, акумульованих з 9 відомств - дані про якість ґрунтів, оренди, судових навантаженнях і тд.

- Державний земельний кадастр переведений на технологію Blockchain- найдосконалішу систему захисту даних. Тепер неможливо скоригувати або спотворити дані так, щоб про це не стало відомо зовнішнім аудиторам - першим стала міжнародна антикорупційна організація Трансперенсі Інт.

Що не зробили три керівники Держгеокадастра?

- Не подолали повністю корупцію. Сперечатися з цим безглуздо.

- Не провели земельну реформу, і ринок землі в Україні все так само далекий. Єдиний результат, досягнутий за два роки, - поступове дрейфування громадської думки в сторону ринку, але відбувається воно дуже повільно.

- Не передали право розпорядження землями на рівень органів місцевого самоврядування. Але з огляду на сумнівну корупційну стійкість місцевих чиновників - не факт, що це можна вважати недоліком.

Навіть всупереч останнім трьом пунктам, зроблено в земельних ресурсах чимало. Але репутаційний спадок Держкомзему ще дуже довго буде заважати Держгеокадастру в позиціонуванні. І в цьому контексті не можна не погодитися з головним спікером країни - тризуб на Кремлі дійсно кривуватий. 

Олег Гавриш, заступник редактора НВ Бізнес.