Державний регулятор підняв тарифи приватної компанії, щоб вона могла реалізувати свою інвестпрограму

Фото uge.gov.ua

Нещодавно національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), збільшила плату на відпуск електроенергії, що її виробляють ГЕС і ГАЕС компанії ПрАТ «Укргідроенерго», на 74 % - до 38 копійок за кВт-год. Чи були підстави для підвищення так званого "зеленого тарифу", і як це відіб'ється на гаманцях пересічних громадян?

Підставою для підняття тарифу, за офіційною інформацією, слугувало збільшення суми видатків Інвестиційної програми «Укргідроенерго» на 2017 рік.

У межах цього документу фінансується зведення Канівської та Дністровської ГАЕС. "Ні корупції!" вже розповідав читачам про будівництво Канівської гідроакумулювальної електростанції, зокрема, про корупційні ризики, приховані у проекті. Більш детально з цими історіями можна ознайомитися тут, тут і тут

"Ні корупції!" також повідомляв, що відповідно до прийнятих змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", до кінця цього року не передбачено надання кредитів з Державного бюджету України на будівництво Канівської ГАЕС. Оскільки грошей не виділили, станцію поки що не будуватимуть. Але це не означає, що «Укргідроенерго» змінюватиме плани на майбутнє.

Відповідно до протоколу засідання Національної комісії від першого вересня цього року, за рахунок отриманих унаслідок підвищення тарифів прибутків "Укргідроенерго" будуватиме першу та другу чергу Дністровської ГАЕС.

Фрагмент протоколу засідання Нацкомісії від 01.09.2017 року

Цей проект не менш суперечливий, аніж побудова Канівської ГАЕС і, як пише bukinfo.com.ua, також має корупційну складову.

До речі, у переліку обладнання, украй необхідного протягом 2017 року для побудови першої черги Дністровської ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів, згідно з протоколом, з-поміж іншого, можна побачити:

більярдний стіл за 134 тис. грн.,

два дивани для відпочинку на 110 тис. грн.,

чотири дивани-софи на 350 тис. грн.,

чотири крісла для керівника на 110 тис. грн.,

два м'які куточки на 260 тис. грн.,

бігову доріжку за 111 тис. грн.,

вісім картин(ну яка ж ГАЕС без мистецтва!) на 253 тис. грн.

та 14 вазонів на 353 тис.грн!

Поява Канівської і Дністровської ГАЕС обґрунтовується Програмою розвитку гідроенергетики України до 2026.

Як заявляють науковці, будівництво цих об'єктів може призвести до техногенних аварій та катастроф, нищівного впливу на гідросистему, об’єкти природно-заповідного фонду та довкілля в цілому.

Окрім того, можуть бути знищені історичні та культурні пам’ятки світового, національного та місцевого значення. "Ні корупції!" також повідомляв раніше про ризики фінансових зловживань, які таїть у собі ця програма.

До того ж, наприкінці серпня, під час відкритих слухань, у ПрАТ «Укргідроенерго» схвалили встановлення тарифів на відпуск електричної енергії ГЕС і ГАЕС та інвестиційну програму ПрАТ «Укргідроенерго» вже на 2018 рік. Про це йдеться на офіційному сайті підприємства.

Фрагмент протоколу відкритих слухань ПрАТ "Укргідроенерго" від 22.08.2017 року

Тож, якщо результат слухань погодять з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, а також його схвалить НКРЕКП, варто чекати ще одного підвищення "зеленого тарифу".

                                                      Як не з бюджету, то тарифами

«Так чи інакше, кожен з нас, якщо не через податки, то через тарифи оплатить Інвестиційну програму ПрАТ «Укргідроенерго», - каже фінансист Юрій Янюк.

Юрій Янюк

Він пояснює підстави такого подорожчання.

«Обґрунтування підняття «зелених» тарифів (мабуть, назва пов'язана з кольором води) для «Укргідроенерго» полягає у необхідності виконання останніми інвестиційної програми. Оскільки, окремою статтею видатків Державного бюджету України передбачалося фінансування для «Укргідроенерго», а нещодавно її було нуліфіковано, - постала об'єктивна необхідність у альтернативних джерелах фінансування затвердженої інвестиційної програми», - зазначає у коментарі «Ні корупції!»  фінансист.

Населення може відчути наслідки підвищення закупівельного тарифу на гідроенергетику до ОЕС через підвищення загального тарифу на споживання електроенергії, пояснює пан Янюк.

«Звичайно, це не відбудеться одразу автоматично. Та і вартість не зросте пропорційно, оскільки гідроенергетика є лише частиною Об'єднаної енергетичної системи України. Але «Укргідроенерго» отримає додаткові кошти за рахунок кінцевого споживача через ОЕС. Фактичні суми надходжень до «Укргідроенерго» внаслідок підвищення тарифу наразі порахувати неможливо, бо значна частина показників формули розрахунку є невизначеною», - пояснює Юрій Янюк.

Як зазначає фінансист, розширення бази оподаткування, кількості податків чи їх ставок, а також наявності чи відсутності окремих статей видатків у Державному бюджеті України, потребує узгодженої позиції парламентських фракцій, комітетів і прийняття рішення виключно Верховною Радою України. 

Рішення ж стосовно тарифних планів «Укргідроенерго» приймає тільки НКРЕКП як колегіальний орган, що підпорядковується Президентові України. Таким чином, задіюється другий, квазіфіскальний, механізм державних фінансів - коли вилучення доходів у бюджет відбувається через тарифи на послуги підприємств природних монополій.

Відповідно до Бюджетного Кодексу України,  квазіфіскальні операції не відображаються у показниках бюджету, але можуть призвести до зменшення бюджетних надходжень та/або потребувАти додаткових витрат бюджету в майбутньому.

Мирослава Білецька, для "Ні корупції!"