Черкаська міська рада відповіла на запит “Ні корупції!” через 33 робочі дні

Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради відповів на запит «Ні корупції!» аж через 33 робочих дні. І тільки після того, як Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відкрив провадження щодо порушення ЧМР права журналіста видання на інформацію.  

У запізнілій відповіді Департамент надав необхідну інформацію, запитувану більше місяця тому.

«Також просимо з розумінням поставитися з затримкою в наданні відповіді на Ваш інформаційний запит, оскільки особа, відповідальна за розміщення оголошень про торги в системі Прозорро, та підготовку відповіді на Ваш запит звільнилась», - пояснили затримку у Департаменті.

Таке пояснення "запізнення" не відповідає нормам Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зокрема, у ст. 20. документу йдеться:

  • розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту;
  • у разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Щодо відмови, то статтею 22 Закону не передбачено таких підстав, як «особа, відповідальна за … підготовку відповіді на Ваш запит звільнилась». Та, власне, сама відмова, згідно із Законом надається у письмовій формі.

"Прискорити" чиновницьку відповідь, імовірно, допоміг і пост у суспільній мережі. До обговорення публікації долучилися журналісти, громадські діячі, секретар Черкаської міської ради Олександр Радуцький та очільник Департаменту освіти та гуманітарної політики Ігор Волошин.

Тож, так, доклавши чимало зусиль, наше видання отримало довгоочікувану відповідь на запит.

Як вже писав “Ні корупції!”, представники влади не раз відмовляли журналістам у доступі до публічної інформації, щоразу вдаючись до вишуканих способів.

У відповідь на інформаційний запит нашого видання про отримання доступу до публічної інформації у Канівській міськраді журналіста відіслали шукати і заповнювати відповідну форму. Хоча, як відомо, такі документи можна подавати довільно.

У штаті міської ради Кам’янки (Черкаська область) узагалі немає працівника, який би забезпечував доступ громадян до публічної інформації. Тому міський голова Кам’янки Володимир Тірон особисто відповідає на запити.

Також у березні цього року Представник Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України відкрив провадження щодо обмеження Тернопільською прокуратурою доступу до інформації про освіту прокурора прокуратури області.

Відстояти права на доступ до публічної інформації журналісти можуть також у суді. Утім, збільшення рівня судового збору для фізичних осіб (наразі це 640 грн) та для юридичних осіб (наразі це 1600 грн) стало суттєвим бар’єром для громадських активістів та журналістів.

Тому українські громадські організації спрямували свої зусилля, щоб знизити фінансові бар’єри при поданні судових позовів у справах про доступ до публічної інформації. Вони підготували Меморандум за зменшення фінансових бар’єрів у справах про доступ до публічної інформації.

Збір підписів триває. Документ підписали Інститут масової інформації, Центр UA, Інститут розвитку регіональної преси, Центр демократії та верховенства права, Платформа прав людини, Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини та Представництво Американської правозахисної організації Freedom House в Україні.