Децентралізація в Україні: заявка на успіх

Прихильником децентралізації в Україні є майже кожен другий. Водночас більше половини українців поки не відчули на собі позитивних змін від реформи. DW дізнавалася, де є успіхи і де ховаються проблеми.

Однією з ознак перших успіхів децентралізації опитані українці називають покращення ситуації з транспортом та інфраструктурою

42 відсотки українців підтримують децентралізацію, негативно ставляться до неї 27 відсотків громадян, опитаних у червні фондом "Демократичні ініціативи" та Центром Разумкова. За оцінками експертів, це є ознакою помірного успіху реформи, яку запустили в Україні 2014 року після зміни влади внаслідок Євромайдану. 2015 року в країні стартував механізм передачі повноважень від центру на місця та створення об'єднаних територіальних громад. Станом на 2017 рік їх налічується вже більше 400.

Баланс прихильників та противників децентралізації серед населення України, за даними соціологів, фактично не змінився від минулого року. Водночас рівень обізнаності українців з реформою за рік зріс ыз 74 відсотків у 2016-му до 82 відсотків у 2017 році. А частка тих, хто нічого не знає про децентралізацію, скоротилася з 30 до 18 відсотків.

Більше довіри до місцевої влади

Ті, хто помітив позитивні зміни, найчастіше відзначають покращення в галузі інфраструктури, житлово-комунального господарства і транспорту.

"Це ті сфери, за які безпосередньо відповідають органи місцевого самоврядування, які почали відновлювати занедбану інфраструктуру. В її розвиток останніми десятиліттями в Україні на душу населення вкладалося 4,7 доларів, тоді як в сусідній Польщі - більше 80 доларів", - зазначив менеджер проекту Українського незалежного центру політичних досліджень "Громадяни в дії" Іван Лукеря.

Ще одним показником успіху децентралізації Лукеря називає зростання довіри громадян до органів місцевого самоврядування, які мають найбільший рейтинг серед державних інституцій після армії.

"Впродовж останніх трьох років довіра до центральних органів влади суттєво знизилася і становить від 10 до 13 відсотків. Натомість довіра до місцевих органів самоврядування збільшується. Наприклад, серед голів обласних центрів 2015 року довіра складала близько 30 відсотків, то тепер 45-50 відсотків", – сказав експерт.

Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак вбачає успіх децентралізації і в тенденції до зменшення рівня невдоволення громадян станом справ в інших галузях, які реформуються у зв'язку з децентралізацією.

"Щодо медичної реформи кількість незадоволених зашкалює, тоді як кількість незадоволених шкільною і дошкільною освітою серйозно зменшилася. Чому? Бо децентралізація в освіті триває повним ходом, а у медичній галузі децентралізації немає", - сказав експерт.

Невдоволення і пасивність

Тим не менше, 55,4 відсотка опитаних в Україні вказали, що вони не відчули змін на краще від запроваджених внаслідок децентралізації змін. Ще більше - 63 відсотки - не задоволені своєю спроможністю впливати на рішення місцевої влади. Водночас 50 відсотків опитаних кажуть, що самі поки що не готові взяти участь в управлінні своїм селом, селищем чи містом у випадку розширення повноважень місцевої влади. Лише 37 відсотків хочуть скористатися таким правом.

"Це означає, що люди і досі самі не готові й не бачать можливостей впливати на місцеву владу, хоча реформа передбачала збільшення саме такого впливу і контролю над владою", - зазначила директорка Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна

Однією з причин такої пасивності є нерозуміння громадянами структури та компетенцій органів влади в Україні на різних рівнях, упевнена координаторка громадської організації "Центр UA" Марія Левонова.

"Люди не мають уявлення, за шо відповідає місцева громада, за що районна і обласна влада, за що уряд і інші органи центральної влади. Саме через це нерозуміння створюється багато проблем і накопичується незадоволення", - каже вона.

Брак знань

Левонова зі своєю командою об'їхала 63 територіальні громади по всій Україні та стверджує, що, якщо не брати до уваги незначні відмінності, ситуація скрізь однакова.

"Те саме з грошима. Якщо люди кажуть, що не дуже відчули ефект від збільшення фінансової самостійності на місцях, то вони зазвичай не дуже собі уявляють, звідки взялися кошти на ремонт доріг, і не дуже намагаються впливати на ці процеси", - сказала громадська експертка.

Вона вважає, що активні громадяни, місцева влада і місцевий бізнес дуже потребують інструкцій зі втілення реформ. Експертка  каже, що всі проблеми з децентралізацією виникали через брак детальних інструкцій, рекомендацій та роз'яснень, якими можна було би керуватись під час ухвалення рішень.

На думку ж Юрія Ганущака, небезпекою у впровадженні децентралізації наразі є прагнення влади на місцях мати більше грошей, але не відповідальності за ухвалення рішень.

"Потрібно гармонізувати реформу і передати на місця компетенції та відповідальність. Слід запровадити відповідність фінансових ресурсів переданим на місця повноваженням", - порадив експерт.

DW