В Ужгороді чагарники на Боздоші дали для хат, а продали-перепродали для комерції

Спочатку дали людям безкоштовно трохи землі для приватних садиб, а згодом там запланували звести триповерхову будівлю під комерцію.

Сумнівна схема довжиною у 14 років сьогодні, схоже, добігає кінця, бо на ділянці уже встановили кран. І виходить, що влада Ужгорода безкоштовно виділила під оселю землю, за яку могла б виручити гроші до бюджету, якби наділи одразу продавалися для комерційної діяльності.

Відтак, на розі вулиці Баб’яка – набережної Слов’янської замість багаторічного чагарника віднедавна маємо будмайданчик. Хто і як цю землю отримав і що тут хочуть будувати?

Якщо хтось із ужгородців думав, що вільний простір з чагарниками на розі двох вулиць може стати предметом земельних торгів та принесе місцевому бюджету трохи грошей, то помилявся – тут все хоч і поросло, втім, квадратні метри виявилися давно приватизованими. Приблизно в кінці весни територія із чагарниками перетворилася на будмайданчик – є огорожа, є кран.

От тільки паспорт будівництва об’єкту на тому паркані вивісити забули. Принаймні, станом на 1 липня автор матеріалу такого стенду не зафіксував. І вже у цьому бачимо ознаки порушення порядку виконання підготовчих та будівельних робіт. Адже ці правила гласять, що на будмайданчику треба розмістити стенд в доступному для огляду місці – аби всяк охочий знав, що і хто робить.

Вздовж паркану паспорта будівництва не зафіксовано. Фото автора

Між тим виникає питання, чи публічно і прозоро місцева влада продала чи здала в оренду місце під зведення новобудови?

Досліджуючи це питання, ми перенеслися у далекий 2003 рік. Тоді все починалося. Ужгород мав вільне поле у теперішньому мікрорайоні «Боздош». І замість стратегічного планування – що ж і де конкретно має бути – місцеві депутати на чолі з мером, схоже, не проти були допомогти урвати землю для приватної забудови. Для зведення такого собі маленького села.

Тонкощі українського законодавства нібито дозволяють кожному громадянину претендувати на безкоштовний шматок землі у будь-якій точці країни. І ця обставина дає поштовх численним корупційним схемам на місцях. Чи віриться, що влада обласних центрів дає отак просто землю? Втім, як бачимо,  таки є люди, яким дає.

У листопаді 2003 року, коли містом керував голова Віктор Погорелов, міська рада Ужгорода прийняла рішення №153, згідно з яким роздала 17 ділянок у мікрорайоні «Боздош». Серед них, як виявив автор, були і ті дві, на яких сьогодні маємо місце забудови.

Як ідеться у документі, ділянка на 0,064 га – позначка 29, – була виділена жительці Ужгорода Белушак Вірі Яківні.

Сусідня ділянка з таким же розміром – позначка 28, – виділена жителю Ужгорода Гартнеру Івану Васильовичу.

У березні 2008 року, коли Ужгородом керував мер Сергій Ратушняк, згадані ділянки фігурують уже як власність приватного підприємця Наталії Добош. Власне, рішенням №661 депутати дали попередній дозвіл на зміну цільового призначення – для будівництва торгово-офісних приміщень.

Через рік рішенням №1069 депутати остаточно погодили квадратні метри для комерційної діяльності.

Тобто, як бачимо, земля безкоштовно була виділена для приватної забудови, а потім новоспечені власники передали, найімовірніше – продали, – приватному підприємцеві для комерційної діяльності.

Нагадаємо ще раз, що ділянки розміщені на розі двох міських вулиць – важливих транспортних артерій. І якщо у контексті зведення приватного житла ця обставина могла б знизити ціну – все таки шум двигунів, вихлопні гази, то для зведення нерухомості під комерцію дві насичені транспортом дороги – саме те. Це лише підвищує вартість території. Яка, нагадаємо, до 2017 року заростала чагарниками.

Сьогодні дві ділянки фігурують уже як власність громадянина Іллі Малеша. Як йдеться у наданих автору міськрадою документах, земельні наділи придбано у 2015 році.

Власник ділянок планує триповерхову будівлю для громадського харчування. Фото автора

Як стало відомо із містобудівних умов та обмежень забудови, які нам надав у відповідь на запит заступник міського голови Ігор Фартушок, замовник Ілля Малеш планує звести на території заклад громадського харчування. До слова, містобудівні умови начальник управління містобудування та архітектури Ужгорода Олег Боршовський видав із посиланням на Генплан міста, який затверджено у 2016 році. Нещодавно у суді це рішення міськради про Генплан було скасовано.

Із декларації про початок виконання будівельних робіт відомо, що будівля матиме три поверхи.

Загалом новий комерційний об’єкт для міста - це добре, адже створюються нові робочі місця, а це і дохід до місцевого бюджету.

Однак обставина, що в обласному центрі Закарпаття окремі ділянки виділяються безкоштовно, а потім кілька разів перепродаються, і зиск із цього має не міська казна, а приватні особи, м’яко кажучи, непокоїть. Адже це схема, яка дозволяє торгувати квадратними метрами, що належать громаді міста, хоча бюджет не отримує реальних доходів. Це – на межі корупції. І на таке повинні реагувати правоохоронці.

Ярослав Гулан, для «Ні корупції!»

Читайте також: Земля “зависла”. Замість школи і садка – в Ужгороді пустир

Гектари ужгородської землі із чагарників під забудову. Від підприємця Бровді до підприємця Стрижака