Антикорупційна палата чи суд: що мав на увазі Жан-Клод Юнкер

Після саміту Україна-ЄС у Києві експерти б'ють на сполох: антикорупційна палата лише імітуватиме боротьбу з корупцією. У Єврокомісії наполягають: суд чи палата - аби ефективна та незалежна.

Жан-Клод Юнкер на саміті в Києві: Буде достатньо, якщо в Україні створять антикорупційну палату, а не окремий суд

Заява, яку зробив голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у четвер, 13 липня, на саміті Україна-ЄСу Києві, збурила хвилю критики серед української громадськості. Мова йде про те, що Брюссель знімає з порядку денного одну зі своїх головних вимог до української влади - створення антикорупційного суду, - та натомість погоджується на створення антикорупційної палати.

Незалежні експерти та громадські активісти, котрі займаються антикорупційною діяльністю, оцінили це як немотивовану поступку Брюсселя українській владі, котра зумисне затягує в боротьбі з корупцією.

НАБУ категорично проти

У Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) заявили, що це рішення ЄС "є наслідком цілеспрямованої дезінформації по відношенню до європейських партнерів України".

В бюро переконані, що однієї антикорупційної палати в межах, приміром, Верховного суду, буде недостатньо, "адже одна палата не може поєднувати в собі усі три інстанції". "Якщо ж іти шляхом створення аналогічних антикорупційних палат у нереформованих судах першої та апеляційної інстанцій, сам сенс створення антикорупційного суду буде повністю знівельований", - переконані в бюро.

Як результат, кажуть у НАБУ, створення антикорупційної палати "не лише не вирішить проблему відсутності вироків щодо топ-корупціонерів, але й поглибить її", а також нагадують, що запуск у дію саме спеціалізованого антикорупційного суду є одним із зобов'язань  України перед ЄС і Міжнародним валютним фондом.

А судді хто?

Подив заявою Юнкера висловили і у Transparency International. В організації вважають, що "українська влада ввела в оману європейських партнерів", переконавши їх у тому, що створення антикорупційних палат замість незалежних судових інституцій нібито є швидким і ефективним вирішенням проблеми судочинства в Україні. Такі палати формуватимуться з тих суддів, які сьогодні зволікають із розглядом і розвалюють справи, котрі подають НАБУ та САП, тому "вони будуть залежними та керованими ззовні", зазначає виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин. Він нагадує, що в Україні вже закладено законодавчу базу для створення незалежного антикорупційного судочинства. Оновлений закон "Про судоустрій і статус суддів" передбачає створення Вищого антикорупційного суду України. "Тому слід виконувати вже ухвалений закон, а не шукати шляхи його уникнення", - наполягає Юрчишин.

Непрофесійність і заангажованість суддів - головна небезпека антикорупційної палати, також вважає доктор юридичних наук, член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. "Планувалося, що у новий антикорупційний суд наберуть людей за спеціальним, поглибленим, конкурсом, на якому, крім представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів, відбір проводитиме додаткова конкурсна комісія за участі іноземних фахівців, за умов максимальної прозорості", - зауважує експерт у коментарі DW. За його словами, якщо такого конкурсу не провести, то до антикорупційної палати можуть перевести суддів, "які є прислужниками певних політичних сил".

Коментар із Брюсселя

Заява Юнкера викликала багато запитань ще й через те, що у тексті офіційного прес-релізу Єврокомісії щодо результатів київського саміту немає жодної згадки про те, що Брюссель вже не вимагає антикорупційного суду та погодився на антикорупційну палату. Натомість говориться, що лідери ЄС наголосили на необхідності посилення втілення Києвом реформ у такій важливій сфері як боротьба з корупцією. "Принципово важливим у цьому питанні є свіжий імпульс до зміцнення функціонування та незалежності антикорупційних інституцій, а саме (...) створення вищого антикорупційного суду", - зазначено у прес-релізі.

На запитання DW до прес-служби Єврокомісії, що ж насправді мав на увазі президент Юнкер, надійшла така відповідь: "Президент Юнкер висловився чітко: боротьба з корупцією є критично важливою та повинна бути прискорена та посилена. Має значення лише те, щоб було створено незалежний, ефективний судовий орган з належними повноваженнями та ресурсами для боротьби з корупцією".

В Антикорупційній ініціативі ЄС, яка почала свою роботу в Україні у червні цього року, коментувати ініціативу щодо антикорупційної палати поки що відмовилися. Хоча її очільниця Ека Ткешелашвілі у нещодавньому інтерв'ю DW висловлювала занепокоєння з приводу того, що Київ затягує створення окремого антикорупційного суду.

Тимчасовий захід?

Як стало відомо DW з власних джерел у Раді Європи, ініціатива з приводу антикорупційної палати могла виникнути, оскільки два законопроекти, які мають безпосередньо регулювати створення антикорупційного суду, зараз перебувають на експертній оцінці у Венеціанській комісії. Вона зможе надати свій висновок не раніше наступного року. "Тому й виникла ця ідея зараз створити антикорупційну палату як тимчасовий орган, який існуватиме доти, доки не буде ухвалено належний закон і не створять повноцінний антикорупційний суд", - каже співрозмовник DW.

Експерти критично оцінюють ці аргументи. "Створення такої тимчасової антикорупційної палати має бути врегульовано на законодавчому рівні, що також потребує часу. У такому рішенні немає жодного сенсу", - наголошує в коментарі DW Ярослав Юрчишин.

Своєю чергою, головний експерт антикорупційної групи "Реанімаційного пакету реформ" Олександр Лємєнов висловив побоювання, що "тимчасове часто виявляється довговічним, це може трапитися і з антикорупційною палатою". "Команда президента замість того, щоб відтягувати час, має нарешті зрозуміти, що боротьба з корупцією - невідворотна", - підсумовує експерт.

DW