Аудитори НАБУ від парламенту: про що їх варто розпитати на співбесідах

У Комітеті Верховної Ради з питань протидії корупції тривають суперечки з приводу кандидатів в аудитори НАБУ. Вже цього тижня це питання може знову педалюватися групою нардепів, яку ввели у склад комітету тільки для того, щоб призначити аудитором лояльну до влади людину.

Ми вирішили придивитися трохи детальніше до тих, кого на минулому тижні група нардепів від БПП та Народного Фронту (з підтримкою від Опозиційного блоку) намагалася запропонувати парламенту без проведення співбесід.

Ці фаворити – українці, а не іноземці. Інформацію, яку ми знайшли, свідчить, що співбесіди з ними точно потрібні. Чому – трохи далі.

Спершу треба сказати, хто ці кандидати. Це правники та правозахисники: Олександра Яновська, Сергій Гончаренко та Аркадій Бущенко. Їх Комітету рекомендувала поважна правозахисна організація – Гельсінська спілка з прав людини. Треба сказати, що вони – блискучі правозахисники та науковці, АЛЕ:

1. На будь-якого українця влада має можливість тиснути, інструментів та способів для цього у неї вдосталь. В українських експертів тут їх кар'єри, в наших ВНЗ їх кафедри, тут їх підзахисні, чиї інтереси вони відстоюють у Європейському суді з прав людини. Тут будують свої кар'єри їх діти і проживають батьки.

2. Тим більше, двоє з трьох потенційних аудиторів – Яновська та Бущенко, беруть участь у конкурсі до Верховного суду України, що вже добігає кінця. З огляду на досьє та бали цих кандидатів, вони мають реальні шанси бути обраними. Чи готові вони будуть проміняти пожиттєву посаду судді ВСУ на тимчасову роботу аудитором НАБУ? Про це їх варто розпитати під час співбесід.

3. На жаль, у поданих на конкурс українських експертів немає досвіду як у розслідуванні складних кримінальних корупційних злочинів, так і у розбудові нових правоохоронних органів. Скоріше, навпаки – систему органів правопорядку вони знають з іншої сторони – порушення прав людини. Чи можуть вони бути дійсно неупередженими та об'єктивними?

При цьому, вони мають не просто оцінити перші роки роботи НАБУ, а розробити дизайн аудиту, методологію, підходи та принципи, які описані в законі про НАБУ у загальних рисах. Задати "золотий стандарт", адже такого роду аудит проводитиметься в Україні вперше.

Об'єктивно, експерти з відповідним досвідом за плечима можуть справитися із цим завданням краще, бо у них є практичний, а не теоретичний досвід. І якщо їх складно знайти в Україні, то чому не довіритися іноземному досвіду, як це робиться в інших сферах, куди залучають іноземних аудиторів з "великої четвірки"?

Попри репутацію та значний досвід, кандидати від Гельсінської спілки – неоднозначні.

Наприклад, відомий адвокат Аркадій Бущенко публічно критикує НАБУ; Олександра Яновська сумнівалася у законі, за яким проходив конкурс на посаду голови Бюро (вважала, що закон не забороняв брати в конкурсі участь іноземцям, попри наявність прямої норми закону, яка це забороняла). Адвокат Сергій Гончаренко, за даними ЗМІ, може підтримувати ділові стосунки з Медведчуком, Портновим, Лукаш та іншими екс-регіоналами...

Чи зможуть ці люди переступити через своє, уже сформоване ставлення до Бюро та до його директора, протистояти тиску та бути об'єктивними у висновках? Це варто з'ясувати під час співбесід.

Ну і взагалі, виникає питання, чому саме Гельсінська спілка подала найбільше кандидатів в аудитори – і Уряду, і Парламенту? До того ж, одного з рекомендованих Спілкою кандидатів – Буроменського – уже обрав Кабмін. Чи не забагато в трійці аудиторів буде правозахисників? Адже вони бачать роботу правоохоронців під іншим, дуже специфічним кутом. Варто тільки згадати коментар голови правління Гельсінської спілки Євгена Захарова під час обрання запобіжного заходу для Насірова та Мартиненка.

Тепер трохи цікавих деталей про кандидатів, про які їх варто розпитати на співбесідах:

Аркадій Бущенко

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки та один з найкращих адвокатів України. Представляв інтереси Юлії Тимошенко в Європейському суді з прав людини, куди екс-прем'єр зверталась зі скаргами на порушення її прав під час розгляду "газової справи".

У Facebook можна знайти достатньо дописів, в яких Бущенко коментує діяльність НАБУ. І робить це виключно в негативному ключі.

Зокрема, нещодавнє затримання фігуранта газової справи Онищенка – Постного – Бущенко коментує так: "С граблями по жизни" і пропонує для НАБУ обрати для герба граблі.

В коментарях до посту Бущенко з неприхованим сарказмом оцінює інші процесуальні дії НАБУ та САП. Чи варто після таких заяв очікувати об'єктивного аудиту НАБУ у виконанні пана Бущенка? Навряд чи.

Показовими є коментарі Бущенка стосовно нових антикорупційних ініціатив, ухвалених останнім часом: тему декларування він висміяв цілою серією повідомлень у соцмережах.

Додамо, що в НАБУ дуже довго добивались доступу до бази е-декларацій, розглядаючи їх як одне з джерел для розслідування можливих корупційних злочинів.

Бущенко також неодноразово висловлювався щодо створення Антикорупційного суду, про необхідність якого заявляли в НАБУ та САП. Коментарі зайві:

Очевидно, що з таким багажем очікувати на об'єктивність та неупередженість від Бущенка не варто.

Олександра Яновська

Інший фаворит – юрист, професор університету імені Шевчена Олександра Яновська. Вона, між іншим, брала участь у конкурсній комісії, що обирала директора НАБУ. Після завершення конкурсу Яновська досить скептично оцінила можливості антикорупційного органу.

Під час нещодавньої співбесіди в Кабміні Яновська не приховувала, що голосувала не за Ситника, і зазначала, що бачила на цій посаді іншу людину.

Також варто зазначити, що пані Яновська не є прихильницею антикорупційних судів. На її думку, це суперечить Конституції, хоча їх створення передбачено президентським законом про судоустрій та статус суддів.

Безумовно, висловлені публічно думки цих кандидатів ще ні про що не говорять, але народні депутати, які беруться делегувати від себе людину для проведення чесного й незалежного аудиту, мають упевнитися у здатності своїх делегатів такий аудит здійснити. А це, знов таки, можна з'ясувати під час співбесід, дати проведення яких у комітеті друге засідання поспіль не можуть призначити.

Особливо потребує пояснень, що будуть робити Яновська та Бущенко у разі перемоги в конкурсі на посаду суддів ВСУ, який має запрацювати одразу, як Президент поставить свій підпис під відповідним указом. Щоб не виникало сумнівів у мотивації цих кандидатів, вони б мали уже зараз письмово знятися з конкурсу, адже у статусі суддів проводити аудит НАБУ неможливо.

Ще одним вірогідним кандидатом в аудитори НАБУ є адвокат, завкафедри Академії адвокатури Сергій Гончаренко.

Гончаренко – голова адвокатського об'єднання "Українська адвокатська корпорація", його батьки та дружина займають керівні посади в Академії адвокатури.

"Українська адвокатська корпорація" в була і є донині співзасновником ТОВ "Академія прокуратури України" разом з громадською організацією "ВСУ Спілка адвокатів України" та ТОВ з іноземними інвестиціями "Міжнародна адвокатська компанія Бі.Ай.Ем", котре пов'язане з Медведчуком. Нині кінцевими вигододержувачами вказано Гонаренка та кіпрського адвоката Анна Кореліду, яка працює у Proteas Management Ltd та у ЄДРі зазначена бенефіціарним власником з десятка компаній, таких як: ПАТ Дніпровський завод мінеральних добрив" ТОВ "Украгрохімхолдинг", ТОВ "Обслуговуюча контора" тощо.

Чи знає Гончаренко номінала-кіпріотку особисто і чому партнерує саме з нею? Це було б варто запитати під час співбесіди з ним.

Дружина Гончаренка – Аліна Бірюкова – була помічником Олени Лукаш протягом двох скликань.

Мати Гончаренка – Т.Варфоломєєва, теж відомий правник, була членом Комісії з попередження катувань при президенті Януковичі та членом робочої групи з питань реформування прокуратури та адвокатури. Керівником обох груп був А.Портнов.

Ще раз наголошуємо, що ми теж вважаємо, що краще аудит робити українцям і отримувати відповідний досвід та компетенції, адже в такому аудиті є потреба не тільки для оцінки роботи НАБУ, але й інших, ще нереформованих правоохоронних органів – ГПУ та СБУ, ДБР у майбутньому.

Тому дуже важливо, щоб перші аудитори заклали найвищі стандарти проведення такої оцінки, розробили методологію та механізми проведення аудиту так, щоб його результати ніхто не міг викривити, скасувати або використати для політичної розправи над антикорупційним органом, який уже став токсичним для більшості політичних партій, представлених у Парламенті.

Нам всім потрібен не позитивний висновок аудиторів, а об'єктивний. Щоб виправити можливі недоліки, покращити роботи НАБУ і рухатися далі – до посадок.

Віталій Шабунін, Голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ.  УП