На території Києво-Печерської лаври – з десяток незаконних будівництв

Києво-Печерська лавра – одна із найбільших православних святинь України та надбання усього людства. Разом із собором Святої Софії лавра є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО й охороняється міжнародними угодами. Будувати навіть на прилеглій території до лаври заборонено – діє мораторій. Але журналісти програми «Схеми» виявили, що навіть на самій території заповідника і будують, і знищують пам’ятки архітектури. Все вказує на те, що роблять це самі представники лаврського монастиря, які віддавна користуються частиною історичного комплексу, повідомляє "Радіо Свобода".

Києво-Печерська лавра разом із собором Святої Софії включена до переліку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Відповідно до 172-го параграфу настанов секретаріату ЮНЕСКО, треба інформувати про будь-яке будівництво в охоронній зоні навколо пам’ятки ще на етапі намірів і узгоджувати будівництво з Міністерством культури.

Водночас будувати тут тимчасово не можна в принципі, адже у 2015 році Київрада заборонила будівництво в охоронній зоні до затвердження плану зонування чи детального плану території. Однак «Схеми» виявили, що будівництво відбувається не просто в охоронній зоні, а на самій території Києво-Печерської лаври.

Наталія Загрива, колишня працівниця науково-дослідного відділу охорони пам’яток культурної спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, протягом 22 років фіксувала всі зміни архітектури на території заповідника. Рік тому вона втратила роботу. Вона переконує: керівництво заповідника просто позбулося людей, які ретельно збирали та повідомляли інформацію про незаконні будівництва на території лаври, які ведуть представники монастиря Української православної церкви Московського патріархату, якому надано у користування частину території.

«Ми писали, що відбуваються ремонтно-реставраційні роботи, а відповідної проектно-дозвільної документації у відділі охорони немає. На що була відповідна реакція. Зібралася в повному складі дирекція заповідника. Це і Михайлина, і Діхтяр, й інші співробітники. І викликають завідувача сектору охорони наземних пам’яток, який на той час очолював Римар Андрій Петрович, і відкрито йому забороняють навіть і близько підходити до комплексу споруд інфекційної лікарні», – зазначає Наталія Загрива.

Її колегу Андрія Римара також звільнили із заповідника. Нібито за відсутність на робочому місці. Хоча він пояснює це тим же – небажанням мовчки споглядати за знищенням об’єктів у заповіднику.

Копії актів наукового відділу журналістам надали колишні працівники заповідника Андрій Римар та Наталія Загрива.

При цьому журналісти програми "Схеми" навели приклади понад десятку незаконних будівництв.

Як йдеться у програмі, такі перебудови пам’яток архітектури можуть призвести до їхньої втрати, переконують в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) – організації, яка понад півстоліття слідкує за дотриманням пам’яткоохоронного законодавства.

Неконтрольована забудова лаври може призвести до повної втрати контролю над об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Після того, як минув тиждень, а дирекція Лаврського заповідника на запит так і не відповіла, знімальна група вирішила поспілкуватися з керівництвом особисто.

Директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомир Михайлина порадив спілкуватися із головним архітектором заповідника Яковом Діхтярем.

Яків Діхтяр повідомив, на що спирається монастир, коли пояснює доцільність нового будівництва. Це план організації території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, затверджений п'ять років тому.

Екс-президент України Віктор Янукович, який втік до Росії, упродовж усього свого президентства не приховував прихильності саме до Української православної церкви Московського патріархату. Янукович з’являвся тут на головні православні свята.

У 2012 році була розпочата робота над документом, який і розв’язав руки церковникам – це план організації території Києво-Печерського заповідника. Його 9-й розділ передбачає можливе відтворення втраченої забудови – фактично нову забудову на території заповідника. Документ затвердили у Мінкультури і 5 років приховували від ЮНЕСКО. Тепер його легітимність ставить під сумнів саме керівництво заповідника: відповідно до параграфу 172 умов діяльності організації, всі майбутні плани реставрації та нового будівництва повинні бути скеровані до Центру світової спадщини.

"Тож поки Міністерство культури та керівництво заповідника лише фіксує масштабну перебудову на території пам’ятки Світової спадщини, Києво-Печерська лавра поступово змінюється до невпізнаваності, зберігаючи свій історичний вигляд лише на фото минулих років", - йдеться у програмі.

Як повідомляв "Ні корупції!", у Києві пам'яткоохоронне законодавство контролюватиме новоспечений департамент. Так, згідно з прийнятим рішенням Київради з Департаменту культури виокремили Департамент культурної спадщини. Створення такої установи дозволить оперативно та конструктивно вирішувати нагальні питання захисту та проведення інспекційних перевірок об’єктів культурної спадщини, яких у Києві налічується понад 3,5 тисячі.

Також, як повідомляв «Ні корупції!», наприкінці травня цього року Верховна Рада ухвалила законопроект щодо посилення охорони об’єктів культурної спадщини.

Цим законом уточнюється, що пам’ятка культурної спадщини – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим законом, до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Держреєстру нерухомих пам’яток.

Згідно з чинними нормами, пам’ятка культурної спадщини – об’єкт культурної спадщини, який занесений до Держреєстру нерухомих пам’яток України.

Як зазначається у пояснювальній записці, основною метою ухвалення законопроекту є збереження за об’єктами, які набули статусу пам’ятки до набрання чинності закону «Про охорону культурної спадщини», статусу пам’яток, шляхом уточнення визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини».

Також законопроект встановлює можливість поширення на всі складові елементи об’єкта культурної спадщини, що становлять предмет його охорони, правового статусу пам’ятки не лише після внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.