Чому концесія “Білоцерківводи” перетворилася на “пральню” для “інвесторів”

Олександр Лємєнов - юрист та експерт у сфері антикорупційної політики

Двадцять років в Україні функціонує інститут концесії.

Як показує практика, у концесію найчастіше передають цілісні майнові комплекси локального рівня — водоканали і тепломережі.

Рідше мова йде про дороги загального користування, морські порти, вугільні шахти чи інші об'єкти інфраструктури.

Загалом, концесія є успішною світовою практикою. Якщо говорити цифрами, то концесія розповсюджена в чотирьох десятках країн, включаючи США, Францію, Німеччину, Італію, Великобританію. Ця форма державно-приватного партнерства використовується понад 100 років.

Згідно з базовим підходом до передавання в концесію об'єктів інфраструктури, вона відкриває можливості для реалізації інвестиційних проектів. Проведення таких взаємовигідних домовленостей розширює інвестиційні можливості держави або окремого міста, дозволяючи залучити додаткові кошти у розвиток відповідного об'єкта.

Це значно поліпшує довіру національних та іноземних інвесторів до країни. Проте в цьому випадку ми ведемо мову про найкращі практики.

Рівень прозорості таких взаємовідносин в Україні далекий від західних аналогів. Українська концесія перетворюється у типовий перерозподіл майна або юридично оформлений тривалий вплив фінансово-політичних груп на "ресурс" та політичну ситуацію у великих містах.

У ЗМІ раніше не раз писалося про те, як передавалися в концесію цілісні майнові комплекси на Київщині. Так само хотіли зробити в Херсоні, де лише дивом вдалося зберегти водоканал у підпорядкуванні громади. Однак чимало інших міст передали свої водоканали і тепломережі в концесії.

Чим же так приваблює "інвесторів" контроль за тотально збитковими підприємствами, які дотуються з бюджету?

По-перше, концесія великих підприємств завжди передбачає можливість безпосереднього впливу на керівництво міста. Свого часу жителі 60-тисячного мікрорайону в Білій Церкві стали заручниками баталій між представниками двох політичних угруповань, які не могли поділити тепломережу. Тоді взимку за мінусової температури люди залишися без опалення.

По-друге, концесія дає змогу убезпечити себе юридичними запобіжниками і контролювати підприємство від двох до 30 років. Як наслідок, цей контроль переростає в розпорядження колосальними фінансовими ресурсами, що надходять від споживачів послуг. Ці гроші можна непрозоро розподіляти, надаючи перевагу афільованим з бенефіціарами підприємствам.

По-третє, концесійний договір передбачає інвестиції в об'єкт оперативного управління. Як наслідок, на інфраструктурні об'єкти можна витрачати не тільки власні кошти, як обіцяно на початку концесійних взаємовідносин, а й брати в борг у західних банківських установ.

Саме таким шляхом пішли засновники ТОВ "Білоцерківвода", що у 2012 році створили це підприємство для отримання в концесію білоцерківського водоканалу.

Концесійна угода між Білоцерківською міськрадою і ТОВ "Білоцерківвода"

Період, за який були проведені нарахування Нарахована сума концесійного платежу, грн Сплачена сума, грн
ІІІ квартал 2013 р. (з урахуванням коригувань) 455 306,84 553 500,00
IV квартал 2013 р. (з урахуванням коригувань) 455 306,84 553 500,00
Разом за ІІІ і IV квартали 2013 р. (з урахуванням коригувань) 910 613,68 1 107 000,00
І квартал 2014 р. (з урахуванням коригувань) 468 966,05 570 000,00
ІІ квартал 2014 р. 571 422,04 400 000,00
ІІІ квартал 2014 р. 594 850,34 468 852,11
IV квартал 2014 р. 639 464,12 639 464,12
Разом за 2014 р. 2 274 702,55 2 078 316,23
І квартал 2015 р. 655 784,21 655 784,21
ІІ квартал 2015 р. 767 267,53 767 267,53
ІІІ квартал 2015 р. 770 404,08 770 404,08
ІV квартал 2015 р. 781 027,95 781 027,95
Разом за 2015 р. 2 974 483,77 2 974 483,77
І квартал 2016 р. 792 743,37 792 743,37
ІІ квартал 2016 р. 858 269,39 971 070,25
ІІІ квартал 2016 р. 870 285,16 760 000,00
ІV квартал 2016 р. 1 070 639,83 1 070 000,00
Разом за 2016 р. 3 591 937,75 3 593 813,62
І квартал 2017 р. 1 112 394,78 1 115 000,00
Разом за 2017 р. 1 112 394,78 1 115 000,00
Разом за 2013-2017 рр. 10 864 132,53 10 868 613,62

Згодом, після перемоги афільованих з бенефіціарами політиків на місцевих виборах 2015 року, засновники ТОВ порушили питання щодо отримання мільярдного кредиту на модернізацію водоканалу від однієї з європейських фінансових установ.

На останньому прикладі зосередимо свою увагу, адже ця непересічна подія сколихнула 210-тисячне місто.

З самого початку йшлося про згоду європейців надати гроші. Проте, як вдалося з'ясувати, "Білоцерківвода" на той час пройшла лише один етап процедури. Попереду — ще кілька процедур з відбору учасників для кредитування з боку Європейського інвестиційного банку.

Іншими словами, директор концесіонера приховує "допороги", бо незручно показати, що гроші напряму "зливають" афільованим компаніям.

Тепер деталізуємо зв'язок колишнього народного депутата Володимира Полочанінова із згаданими підприємствами, адже його причетність до "Білоцерківводи" важко оспорювати. Юрособу-власника "Білоцерківводи" — ЗНВКІФ "Титан" — очолює Олег Нікітін, що водночас входив до правління фонду "Рух молоді", заснованого Полочаніновим.

Не забудемо і про три підприємства, на які "зливали" гроші протягом усього періоду концесії.

ТОВ "Інжинірінг плюс" було зареєстроване в офісному центрі родини Полочанінова. Директором цього підприємства був "уповноважений" від екс-депутата Дмитро Поліщук, який очолює бюджетну комісію Білоцерківської міськради та працює у ТОВ "Білоцерківвода".

ТОВ "В2". Полочанінов тривалий час був заступником директора цього підприємства. Зареєстроване воно в офісній будівлі його родини.

ТОВ "Гіпохлорид" зареєстроване в офісній будівлі родини Полочанінова. Власником цього підприємства є ЗНВКІФ "Титан", що водночас володіє ТОВ "Білоцерківвода".

Як наслідок, концесіонер, користуючись нормами чинного законодавства у сфері публічних закупівель, просто роздає цим компаніям гроші за допороговими закупівлями.

Між тим, тарифи за останній час непомірно зросли. Якщо проаналізувати збільшення оплати споживачами за водопостачання та водовідведення з 2013 року, то ці суми збільшилися шестикратно.

Безумовно, це можна пояснити подорожчанням електроенергії, але чому при цьому не поліпшилася якість води? Її сміливо можна називати технічною. Таку воду не можна використовувати для приготування їжі.

Україні потрібна концесія, адже в найближчому майбутньому держава не зможе знайти кошти та управлінців для наведення ладу у низці важливих для економіки та громадян галузей. Проте цей процес повинен бути прозорим, аполітичним та максимально ефективним.

Олександр Лємєнов - юрист та експерт в сфері антикорупційної політики. МК

Розслідування проведене в рамках проекту центру локального самоврядування "Без корупції" за фінансової підтримки програмної ініціативи "Демократична практика" міжнародного фонду "Відродження".