Кормова база СБУ. «Укртрансгаз»

СБУ вимагає оплатити десятки мільйонів тендерним «прокладкам», які працюють за схемами людей Януковича.

Почнемо з дивовижного. Нещодавно голова СБУ Василь Грицак пожалівся прем’єр-міністру Володимиру Гройсману на те, що нова команда менеджерів Андрія Коболєва зупинила діючу схему в «Укртрансгазі».

Тим читачам, які вирішили, що в перший абзаці статті вкралась помилка, повідомляємо: «Ні, не вкралась».

Але для того, щоб зрозуміти, про що так неочікувано запіклувався глава спецслужби, мусимо розповісти суть самої схеми.

Мова йде про запчастини до газоперекачувальних агрегатів на магістральних газопроводах, тендери по яких у системі «Укртрансгазу» проводить філія «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс».

На їхньому перепродажі роками годувались сумнівні посередники.

Наприклад, за часів Януковича постачальниками запчастин на 2,5 мільярди гривень виступали компанії, що використовували у фінансових ланцюжках «транзитні» фірми, які також використовувала група «Металл Юніон» Руслана Циплакова – друга президентського сина Віктора Януковича.

(Принагідно нагадаємо, що публікації про розслідування цієї схеми зникли з багатьох сайтів,  у тому числі – і з сайту ТВі, де воно свого часу вийшло).

Після Майдану в «Укртрансгазі» змінилась влада – компанію очолив Ігор Прокопів, що мав у бекграунді керівництво осередком «Фронту змін» Арсенія Яценюка у Івано-Франківську (звідти також походить один із найвпливовіших соратників тодішнього прем’єр-міністра Андрій Іванчук).

Мережа «януковичевських» «прокладок» прогнозовано зійшла з тендерної сцени у тінь судових кулуарів, вибиваючи з нового менеджменту старі борги за нібито поставлене обладнання. А їх місце зайняли нові «прокладки» – у повному сенсі цього слова.

У 2015 році у Шевченківській РДА Києва зареєстрували дві фірми – ТОВ «Промтехнафтогазпостач» і ТОВ «Рапідстрім». Окрім незначних статутників у 10 та 12 тисяч гривень, юробличчя поєднувала  реєстрація на мешканців Сум – Ярослава Карпова та Сергія Шевченка.

Проіснувавши лише кілька місяців, обидві фірми разом потрапили в одне кримінальне провадження №32016100090000020 від 02.02.2016 року, порушене фіскалами за обготівкування грошей. «Промтехнафтогазпостач» і «Рапідстрім» разом із їхніми кодами ЄДРЮО опинились у переліку суб’єктів з ознаками «фіктивності» та «транзитності», який розміщено у судовому держреєстрі.

Однак кримінальний бекграунд не завадив цим фірмам влітку 2016 року стати улюбленими постачальниками філії «Укргазенергосервісу».

Спочатку на «паперових» торгах, а потім і у «Прозорро» пара неофітів до весни 2017 року натендерила майже 200 мільйонів – «Промтехнафтогазпостач» отримав 117,14 млн грн., «Рапідстрім» ще 86,85 млн грн., розігравши майже всі підряди винятково між собою.

Безумовний фаворитизм цих контор ілюструє історія з умовною назвою «Як допустити до тендеру лише «роги  й копита».

Рік тому, коли ці фірми вперше заявились на тендер «Укргазенергосервісу», то замовник для підтвердження досвіду вимагав лише лист самих учасників, що у них є і співробітники, і необхідний досвід та знання. Тобто будь-які «роги і ратиці» могли взяти участь у тендері ціною десятки мільйонів гривень, «підтвердивши» свою кваліфікацію своєю ж печаткою.

Однак все різко змінилось, коли на одну з таких міжусобиць очікуваною вартістю 34,59 млн грн. прийшли «позасистемні» конкуренти – «Укрспецстальпоставка» і «Галнафтогаз».

ТОВ «Галнафтогаз» (Борислав Львівської області) не має видимого стосунку до відомого «Концерну «Галнафтогаз» (мережа ОККО). Засновниками ТОВки  є бориславці Микола Вантух і Орест Наменанік та донеччанин Олександр Блудов. Фірма фігурувала у кримінальній справі №32012110110000002, порушеній податківцями у 2012 році. «Галнафтогазу» закидали фінансово-господарські відносини з ТОВ «Консалекс» – однією з фірм, за грошову винагороду зареєстрованих на малозабезпечених громадян для незаконної діяльності.

Такий набір учасників неабияк збентежив «укртрансгазівців», і вони вже після оголошення торгів різко посилили вимоги до учасників. Листа від самої фірми виявилось вже замало, тепер треба було надати копії договорів про поставки запчастин до газоперекачувальних агрегатів підприємствам нафтогазового комплексу за останні п’ять років.

А оскільки такий «досвід» мали лише фірми Януковича та створені після Майдану «роги й копита», то дискусії, хто стане учасником тендеру, а відтак, і переможцем – виявились недоречними.

Зрозуміло, що результатом «конкуренції» стало зниження ціни в ході «аукціону» між улюбленцями «Укртрансгазу»  аж на 1 відсоток від очікуваної ціни…

Так продовжувалось до весни 2017-го, коли команда Андрія Коболєва домоглась контролю над «Укртрансгазом». Прокопіва перевели в заступники міністра енергетики, а «нафтогазівці» почали розбиратись із тендерами.

Одну із закупівель на очікувану суму 41,31 млн грн. «нафтогазівці» застали у наступному стані.

Тендерний комітет вже встиг відмовити «Галнафтогазу» у послабленні вимог до підтвердження досвіду, тому компанія навіть не подала заявку.

На початку травня «Укргазенергосервіс» акцептував пропозиції «Рапідстріму» (30,04 млн грн.) та «Промтехнафтогазпостачу» (11,25 млн грн.), які були нижчі від очікуваної ціни тендеру аж на 0,03%.

І все б завершилось черговою проплатою, якби не «нафтогазівці». 22 травня тендерний комітет філії відхилив раніше акцептовані заявки, а 2 червня скасував тендер взагалі під впливом «непереборної сили». За неофіційними даними, одночасно були зупинені проплати по кількох раніше укладених договорах.

Саме у розпал цих подій і побачив світ лист від голови СБУ прем’єр-міністру. 18 травня Грицак написав Гройсману:

«новопризначеним керівництвом «Укртрансгазу» повністю припинено фінансування необхідних виробничих програм, і підписання договорів з переможцями тендерних процедур на закупівлю технологічного обладнання».

Голова СБУ зумів мотивувати свій інтерес до поставок запчастин тим, що він очолює службу БЕЗПЕКИ, а якщо не ремонтувати магістральні газопроводи, то це вплине на БЕЗПЕКУ їх експлуатації. Тому конторська контррозвідка і сигналізує уряду, що з цими «коболєвцями» треба шось робити.

Іншими словами в листі написано таке: «Прошу повпливати на Коболєва, аби той оплатив прокладкам гроші по схемі, яка діяла ще з часів Януковича».

Загалом, звісно, цей лист вписується в популярну думку з владних кабінетів: «Не можна одразу припинити всі корупційні схеми». Тому, деякі з них хай ще поживуть. Бо якщо зупинити все, то на яких автівках будуть їздити економічні контррозвідники СБУ з державними зарплатами?

Юрій Ніколов, «Наші гроші»