“Маски-шоу” і все дарма? Чому корупціонери в Україні уникають арешту

Підозрюваним у корупційних злочинах допомагає поблажливість судів і законодавства, а також погана підготовка сторони обвинувачення, кажуть експерти. DW з'ясовувала, чому затриманих так швидко відпускають з-під варти.

Масштабна антикорупційна операція проти податківців часів президентства Віктора Януковича, яка наприкінці минулого тижня відбулася одразу в декількох регіонах України, завершилася видовищними затриманнями із використанням гелікоптера. Утім, протягом наступної доби 11 підозрюваних залишили під вартою із можливістю внести заставу у розмірі від трьох до 150 мільйонів гривен, сімох - змусили носити електронні браслети та внести застави від 990 тисяч до 15 мільйонів гривень кожен, а ще чотирьох - звільнили під особисте зобов’язання.

Суддівські ухвали викликали незадоволення в міністерстві внутрішніх справ України та генпрокуратурі. Глава МВС Арсен Аваков заявив, що не знає, як пояснювати їх тепер своїм офіцерам та мотивувати останніх до роботи. А на думку радника міністра Зоряна Шкіряка, винним у такому стані справ є не лише поблажливість суддівського корпусу, але й чинний кримінально-процесуальний кодекс. Генеральний прокурор Юрій Луценко, натомість, обмежився двозначними натяками у Facebook. "Ще одне милосердне рішення, і я почну переживати за пожежний стан на Печерську", - написав тоді генпрокурор.

Суди, кодекс, слідство

За словами менеджера антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Олександра Лємєнова, у випадку затриманих минулого тижня податківців нарікання на роботу суду є невиправданим. Експерт упевнений - цього разу судді діяли цілком у межах чинного кримінально-процесуального кодексу (КПК). Директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк доповнює - практика застав чи інших відносно м’яких запобіжних заходів для підозрюваних у вчиненні економічних злочинів відповідає засадничим положенням українського кримінально-процесуального законодавства.

За словами виконавчого директора "Transparency International Україна" Ярослава Юрчишина, разом із досить ліберальним КПК не менша проблема полягає у самих судах, які мають тенденцію поблажливо ставитися до підозрюваних топ-корупціонерів. "Чим вищим є статус посадової особи, що підозрюється у корупції, тим вищою є ймовірність, що судді вимагатимуть невелику заставу та загалом ставитимуться до підозрюваного м’якше", - каже Юрчишин.

Експерт також додає, що у великій кількості випадків м’яке ставлення суду спричинене недопрацюваннями слідства. За словами Юрчишина, чинне законодавство визначає лише незначну кількість випадків, що передбачають застави розміром у більш ніж 480 тисяч гривень. Усі рішення із більшими сумами є винятками, справедливість яких має доводити слідство, пояснюючи, яким чином це зменшить ризик уникнення підозрюваним потенційного покарання. До того ж, суди звикли, що прокурори завжди вимагають максимально жорстких запобіжних заходів, не обґрунтовуючи такої необхідності, додає експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) Євген Крапивін. Це, за його словами, призводить до дзеркальної реакції суддів, які так само без обґрунтування таку вимогу відхиляють.

Від злочину до підозрюваного

Та попри визнання значної ролі чинного КПК у тому, що українські корупціонери з легкістю уникають арешту, опитані DW експерти виступають проти запровадження більш жорстких запобіжних заходів для підозрюваних у вчиненні економічних злочинів. Хавронюк упевнений: утримання під вартою може бути виправданим лише у випадках, коли йдеться про вчинення тяжких насильницьких злочинів. Навіть такі злочини як шпигунство та державна зрада не мають означати автоматичного попереднього ув’язнення, каже експерт.

На думку Юрчишина, проблема полягає не у жорсткості запобіжних заходів, а у тому, що відповідні норми КПК не завжди виконуються, хоча чинне законодавство дає в руки правоохоронців досить жорсткий інструментарій в разі його належного використання. "А за умови неефективності правоохоронної та судової систем застосування більш жорстких запобіжних заходів лише збільшить корупційні ризики, адже для підозрюваних зросте ціна, аби "вирішити питання", - пояснює експерт.

За словами Євгена Крапивіна з УМДПЛ, зараз у Верховній Раді одночасно зареєстровано чотири законопроекти, які мають на меті зробити запобіжні заходи для підозрюваних у корупції жорсткішими. Утім, бажання низки українських політиків відповідним чином змінити чинний КПК для корупціонерів Крапивін пояснює їхнім не розумінням того, для чого запобіжні заходи, в принципі, існують. Експерт нагадує, що вони не є формою покарання. "Не треба забувати про презумпцію невинуватості - запобіжні заходи потрібні, аби забезпечити участь людині у слідстві та мають визначатися не тяжкістю злочину, а особою підозрюваного", - каже Крапивін.

За європейським зразком

Опитані DW експерти нагадують, що чинний КПК укладався за активної участі західних експертів, в тому числі, представників Ради Європи, Сполучених Штатів та Великобританії. І його відносно ліберальні норми щодо запобіжних заходів для підозрюваних в економічних злочинах відповідають європейським підходам. Тому Крапивін очікує жорсткої реакції Заходу в разі, якщо Київ все ж вирішить змінити відповідне законодавство.

Замість запровадження обов’язкового утримання під вартою для топ-корупціонерів Микола Хавронюк з Центру політико-правових реформ пропонує розглянути можливість законодавчо зафіксувати співмірність завданої ними шкоди із розмірами застави. А Юрчишин закликає сконцентруватися на реформі судової гілки влади та громадським контролем за діяльністю правоохоронців. "Зміна законодавства дозволить дати короткотерміновий результат, але не вирішить проблему системно. А корупція в Україні - це системне явище", - резюмує експерт.

DW