Суд не проводитиме публічних засідань за позовом антикорупціонерів до СБУ

Окружний адміністративний суд Києва вирішив перейти до письмового провадження у справі за позовом антикорупційних активістів із «Центру протидії корупції» до Служби безпеки України через засекречення інформації про декларації співробітників цього відомства.

Як повідомляє «Радіо Свобода», на засіданні 10 травня суд вирішив не проводити більше публічних засідань у цій справі. Коли суд планує ухвалити рішення у справі – наразі невідомо.

«Юридично немає жодного аргументу, щоб суд прийняв рішення на їхню користь. Тому вони пішли іншим шляхом. Вони пробують через РНБО провести окремий порядок, за яким сховати і оперативників, і всіх інших», – заявив голова правління ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін.

Представники СБУ і Національного агентства із запобігання корупції, які виступають відповідачами у справі, від коментарів утрималися.

Як повідомляв «Ні корупції!», 6 березня громадська організація «Центр протидії корупції» повідомила, що подала до суду на Службу безпеки України через засекречення інформації про декларації співробітників цього відомства.

«Визнання керівництвом СБУ інформації про декларації державною таємницею, подачу декларацій не до НАЗК, а у власну закриту систему невідомого походження, доступ до якої мають тільки в службі, активісти вважають незаконним», – заявили в організації.

Перше судове засідання у справі відбулося того ж дня.

Також активісти вимагають визнати незаконною бездіяльність керівництва Нацагентства із запобігання корупції, «яке мало розробити порядок подання декларацій для «секретних держслужбовців». Утім, як стверджують активісти, такого порядку розроблено не було, і доступ до державної таємниці у НАЗК іще не отримали – а це, за словами антикорупціонерів, єдиний спосіб перевіряти «цілком таємні декларації», що за законом і мають робити в Нацагентстві.

На підготовчому судовому засіданні 6 березня юрист «Центру протидії корупції» Олена Щербан виступила з клопотанням про відвід судді Руслана Арсірія, оскільки він був кандидатом на вступ до Вищої ради правосуддя. Достовірність його майнової декларації на той момент перевіряло НАЗК, яке разом з СБУ виступає у справі відповідачем. СБУ в той час займалося перевіркою доступу Арсірія до державної таємниці. Це, на думку антикорупціонерів, могло спричинити конфлікт інтересів. У зв’язку із клопотанням суд пішов на перерву.

До Вищої ради правосуддя Руслан Арсіров так і не потрапив. Тому клопотання про його відведення відхилили.

Система електронного декларування статків високопосадовцями є однією з вимог закону «Про запобігання корупції». Перший етап подання електронних декларацій завершився наприкінці жовтня 2016 року. Але в СБУ тоді заявили, що всі співробітники відомства подали електронні декларації вчасно, але «дані співробітників спецслужби не можуть бути доступні широкому загалу».

Як повідомляв «Ні корупції!», у грудні 2016 року журналісти програми «Схеми» повідомили, що СБУ засекретила декларації своїх співробітників. Навіть Національне агентство з питань запобігання корупції, яке має їх перевіряти на корупційні ознаки, не має доступу до цих документів. Журналісти-розслідувачі неодноразово знаходили ознаки невідповідності зарплат стилю життя окремих публічних співробітників спецслужб.

Читайте також СБУ НЕ ОПРИЛЮДНЮЄ ДЕКЛАРАЦІЇ СВОЇХ КЕРІВНИКІВ