Політолог про реформування України: необхідно нарешті замінити «олігархічну матрицю»

Усе те, що відбувається в Україні, наочно доводить, що вона і її громадяни стали своєрідним «експериментальним майданчиком» велетенського масштабу, на якому бюрократична номенклатура відпрацьовує усе те, що потрібно зробити, аби українці стали найкорумпованішою і найбіднішою нацією Європи.

При цьому тотальне пограбування українського народу і доведення його до критичного зубожіння, владоможцями постійно видається за об’єктивний історичний процес, на перебіг протікання якого вплинути неможливо.

Про це пише незалежний політолог Віктор Каспрук у рубриці «Точка зору» «Радіо Свободи».

За його словами, тепер, коли в керівництві державою опинилися вже діти і навіть онуки колишньої комуністичної номенклатури, зрозуміло, що «зміна поколінь» в Україні проходила дуже дивним чином.

«Необхідно визнати, відбулося лише трансформування «комуністичної «матриці» в «матрицю посткомуністичну», а згодом і в «олігархічну матрицю».

Тому можна проводити Майдан-1, 2, 3…. чи й 10, однак таким чином позбутися «олігархічної матриці» жодних шансів не буде.

Оскільки усі ймовірні «зміни» відбуватимуться в рамках цієї ж «матриці», й невідворотно призведуть лише до «мутації» номенклатурної системи», - пише Каспрук.

За словами політолога, номенклатура може кооптувати до своїх лав тих, чи інших «полум’яних трибунів», які так безкомпромісно боролися свого часу з режимами Кучми, або Януковича. Однак, «потрапляючи в «олігархічну матрицю», ці «борці» прагнуть отримати собі рівень життя не нижчий, ніж у більш «щасливих» своїх попередників, котрі вже встигли обзавестись палацами в Конча-Заспі, і все вкотре повторюється спочатку.

«Обрані» жодною мірою вже не ототожнюють себе з суспільним «плебсом». Тепер вони можуть робити усе, що їм заманеться. 

Адже реальних механізмів для того, щоб зупинити неконтрольоване збагачення за рахунок повністю контрольованого номенклатурою народу, просто не існує в природі», - пояснює політолог і додає, що система функціонування «матриці» настільки продумана до найменших дрібниць, що будь-які народні виступи з вимогою її заміни здатні лише привести до влади «нові» обличчя з того ж самого «кадрового номенклатурного резерву».

За словами Каспрука, цілком очевидно, що олігархи, контроль яких над Україною повністю утвердився ще у часи екс-президента Леоніда Кучми, від влади добровільно не відмовляться ніколи.

«Необхідно шукати нові підходи до реформування України. За яких має йтися не про «розкуркулення» олігархів, а переведення їх в розряд просто багатих бізнесменів, які ніяким чином не зможуть впливати на політичне життя в державі», - пише політолог.

Також він зазначає, що, не дивлячись на те, що Україна є постійно погано керованою державою, при цьому вона ще й дуже добре грабована.

А це набагато ускладнює завдання, котре необхідно вирішувати. Адже вся системна «матриця» від початку заточена на пограбування держави.

«Але вихід є. Під час заміни «матриці» має бути задіяний «бюрократичний домкрат», який не дозволить зупинити роботу виконавчої системи влади під час зміни системи.

Йдеться про функціонування уповноважених виконавчих структур, які працюватимуть певний час паралельно, при цьому не дублюючи свою діяльність.

За прикладами далеко ходити не треба. Так вже успішно зарекомендувало себе Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), так само, як і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

Так само потрібно було б створити Спеціалізовані антикорупційні суди, в яких не має працювати жодна особа, яка колись працювала в українських судах, до яких в народу довіра є мінімальною.

Не говорячи вже про створення розвідувальної установи на кшталт Національного розвідувального управляння та Національного бюро розслідування», - зазначає політолог і додає, що майбутні працівники цих органів не повинні бути жодним чином причетні до колишніх спецслужб та мали б пройти навчання та стажування в американських фахівців відповідного профілю.

«Найперше завдання українського громадянського суспільства – це взяти діяльність управлінського державного апарату під свій контроль. (...) Замінити номенклатурну олігархічну «матрицю» на всіх сегментах діяльності буде можливо лише тоді, коли її фрагменти один за одним вдасться замістити на сучасні управлінські установи, куди корупція і протекціонізм не здатні будуть проникнути принципово», - підсумовує політолог.