Бій із тінню: як не погубити спрощену систему оподаткування

Яна Бугрімова, радник міністра фінансів України

Як спрощена система оподаткування впливає на тінізацію економіки, чи використовується "ухилянтами", які перевищують дозволені законом верхні пороги річних обсягів продажу? У непростій дискусії чиновники та гравці ринку дійшли висновку: більшість проблем податкової системи України містяться у загальній системі оподаткування. Саме її лібералізація суттєво знизить рівень зловживань загалом і у спрощеній системі зокрема.  

Згідно з розрахунками Міністерства економічного розвитку та торгівлі, рівень тіньової економіки в Україні становить близько 35-40% від офіційного ВВП. А ситуація в економіці все ще не нагадує сталий розвиток: країна втратила половину свого експорту, а це понад $30 млрд. Зовнішній борг суттєво не зменшився, а за позиками тільки в цьому році повинні сплатити близько $4 млрд.

Тим часом в офшорах зникає до 10% ВВП на рік, стверджують експерти та представники бізнесу. Тому саме детінізація — це внутрішній ресурс України та шанс вистояти державі без зовнішньої допомоги світових донорів.

Зазвичай побутує думка, що "в тіні" перебуває малий бізнес. Начебто його важче контролювати через відсутність повноцінного обліку, тоді як великі компанії змушені вести діяльність більш прозоро. Втім, це правило скоріше стосується розвинених країн. У нас же значно ширші можливості для неофіційної роботи має саме великий капітал, який вибудовує схеми агресивного податкового планування на основі зловживання спрощеною системою оподаткування (далі — ССО).

Про це йшлося на круглому столі "Як зменшити можливості для ухилення від сплати податків при імпорті та продажі товарів, зокрема за допомогою ССО", який відбувся за ініціативи експертів Реанімаційного пакету реформ та підтримки профільних міністерств КМУ: Мінфіну та МЕРТ — за участі бізнес-асоціацій малого та середнього бізнесу. За даними Державної служби статистики за 2015 рік, весь малий бізнес становить не більше 15,7% від ВВП України. Очевидно, що навіть якщо у цьому сегменті частка неофіційної діяльності дещо вища, ніж у середньому та великому, то вона має бути у рази більшою, щоб обсяги "тіні" у малому бізнесі можна було зіставити з великим та середнім бізнесами.

Основні фактори, які сприяють тінізації середнього і великого бізнесу в Україні, на думку експертів Реанімаційного пакету реформ — авторів дослідження щодо можливостей ухиляння від податків, такі:

Концентрація власності у бізнесі наближається до абсолютної. Міноритарних акціонерів стараються не залучати, адже їх можуть використати у рейдерських схемах. У сфері захисту прав міноритаріїв Україна посідає 134 місце зі 138 країн згідно з рейтингом глобальної конкурентоспроможності за 2016 рік. Тому фактор внутрішнього контролю прозорості фірм практично відсутній.

Діє сформована ще на початку 1990-х років ціла індустрія "податкових ям", яка успішно допомагає обходити усі види податків, легалізувати контрабанду та "відмивати" кошти. Для прикладу, обороти цієї "індустрії", за даними уряду Яценюка, склали у 2013 році від 200 до 300 млрд грн.

Пов'язаний з олігархами бізнес у зв'язку з потужним політичним впливом і незалежністю від ринку акцій має практично необмежені можливості для зловживань офшорними "схемами". За 2004-2013 рр. український бізнес у середньому щорічно виводив у офшори 11,6 млрд дол. — близько 9,4% ВВП країни.

Специфічна корпоративна культура податкової служби — досі глибоко корумпованого, впливового та репресивного органу, утвореного ще при Кучмі для управління політичними процесами, зокрема формуванням "олігархії" через вибіркове застосування законів.
Чи варто до цього списку також включити існування спрощеної системи оподаткування (ССО)? Звичайно, такий порядок сплати податку дає певний простір для зловживань. На деяких ринках, зокрема у сфері торгівлі товарами високого та преміум сегментів, ці зловживання можуть відігравати значну роль. Тут, знову ж таки, мова йде про великі та середні компанії, які використовують суб'єктів ССО для ухилення від сплати податків.

"Ми представили дослідження з метою виявлення критичних точок, де безпосередньо певні суб'єкти господарювання, яких не можна віднести до малого бізнесу, зловживають своїм становищем,  щоб використовувати ССО і ухилятися від сплати податків", — говорить Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР.

Разом із тим, експерти відзначають, що загалом ССО сприяла виведенню з тіні більшої частини малого і, особливо, мікробізнесу. Адже за існуючого порядку оподаткування на 1 та 2 групах ССО стимул приховувати частину доходів є тільки у тих підприємців, які перевищують дозволені законом верхні пороги річних обсягів продажу. На 3 групі стимули не надто високі, бо податок становить тільки 5%, знову-таки, за винятком тих, хто перевищує верхній поріг, дозволений законом.

Зловживання у спрощеній системі не є фіскально важливим, оскільки обороти ССО складають близько 7% від загального обороту підприємств, наголошують експерти. Зловживання "спрощенців" вимірюються мільярдами гривень і за економічними масштабами не можуть навіть близько підійти до тих проблем, які є на загальній системі.

Найбільше зловживань та тіньових схем у сфері торгівлі імпортом, кажуть учасники круглого столу. Тут і контрабанда, і намагання деяких великих компаній з мільйонними оборотами ховатися за спрощенкою.

"Попередньо ми вважаємо, що доволі великих масштабів, що заслуговують хоч якогось втручання, досягли зловживання в роздрібній торгівлі, які намагались припинити за допомогою запровадження РРО (реєстраторів розрахункових операцій), — говорить співавтор дослідження Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР. У дослідженні РПР-івців, зокрема йдеться про цей спосіб упередження тіні: "Дієвим може виявитися забезпечення прав споживачів тільки на підставі фіскального чеку: принаймні, це дозволить виділити сегмент ринку, де покупці більше цінують захищеність, аніж знижку в ціні. Зокрема, сюди можуть потрапити такі потенційно проблемні ринки як побутова техніка, електроніка, ювелірні вироби та хутра — адже саме там (на відміну від продовольчого базару), і покупці багатші, тому більше дбають про захист прав; і товари потребують такого захисту".

Підтримує ідею орієнтуватися на фіскалізацію на ризикові напрямки бізнесу й представники реального сектору торгівлі: "Насамперед під фіскалізацію має підпадати лакшері сегмент товарів: складна побутова техніка на гарантии, можливо, хутро, ювелірні вироби, також медикаменти (аптечна сфера). Оскільки там, на жаль, багато продається фальсифікату", — говорить Олексій Колесніков, юрист Асоціації "Українські імпортери побутової техніки", аналізуючи висновки дослідження, проведеного експертами РПР щодо фіскалізації ризикових груп товарів.

Крім того, для зменшення можливості для ухилення від сплати податків через зловживання ССО у тому числі, фахівці РПР у цьому дослідженні рекомендують провести комплекс заходів, серед яких:

реформа митниці: набір нових співробітників на прозорому конкурсі під контролем незалежних іноземних консультантів, збільшення зарплат у декілька разів, внесення змін до законодавства для впровадження більш простих і прозорих митних процедур і т. д.;

заохочення бізнесу до використання РРО (реєстраторів розрахункових операцій, або касових апаратів): запровадження цифрових технологій, демонополізація ринку, спрощення вимог до експлуатації та перегляд порушень тощо;

перегляд критеріїв для обов'язкового використання РРО;

унеможливлення зловживання ССО з метою приховування доходів через подрібнення, зокрема, використання кількома суб'єктами одного торгового приміщення, спільного користування веб-сайтами та торговими марками тощо;

упровадження нової форми оподаткування фізичних осіб підприємців (для мікробізнесу) — патенти, що дозволить спростити реєстрацію, облік, оподаткування, звітність і припинення підприємницької діяльності фізичними особами;

унеможливлення масового зловживання фізичними особами з безподаткового ввезення товарів в Україну шляхом поштових відправлень або перевезень, як варіант — обмеження загальної суми таких посилок/перевезень на період (рік або місяць) до певної величини, визначеної на основі аналітичної роботи;

фіскалізація платіжних терміналів, зокрема терміналів метрополітену;

заохочення безготівкових розрахунків і т. д.

На думку експертів - авторів дослідження, перераховані заходи можуть трохи покращити ситуацію, насамперед за рахунок скорочення можливостей для тих, хто дійсно зловживає, а не за рахунок чергових утисків для тих дрібних підприємців, які намагаються чесно вести бізнес у нинішніх і без того непростих умовах.

"Сьогодні ми змогли розставити коми в реченні щодо спрощеної системи оподаткування: "Зберегти не можна ліквідувати", — говорить Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців. — Спрощена система оподаткування має важливе значення як для підприємців, так і для всієї України".

Яна Бугрімова, радник міністра фінансів України, резюмувала, що аби продовжувати своє існування, ССО треба еволюційно змінитися у такій спосіб, щоб зловживання спрощеною системою оподаткування зникли, й запевнила, що Мінфін не стоїть на позиції ліквідації спрощеної системи оподаткування. "Під час переговорів з МВФ і підписання меморандуму ми наполягли на тому, щоб поточна редакція документа, який містив положення про ліквідацію, була змінена на термін про "посилення" цієї системи. Він виходить з відомих і зафіксованих зловживань з боку великого бізнесу і спрямований на те, щоб зберегти спрощену систему для тих, для кого вона була створена", — зазначила вона.

"Ми повинні тісно у взаємодії з Міністерством фінансів, експертами, попрацювати, щоб зберегти спрощену систему для реального малого бізнесу, для тих, кому це необхідно, - резюмує Денис Гутенко, директор департаменту Міністерства економічного розвитку і торгівлі, анонсуючи проект стратегії розвитку малого и середнього бізнесу, котра незабаром буде презентована. — Маємо зробити акцент на спрощення адміністрування податків не тільки для спрощеної системи, а й загальної системи".

При підготовці використано матеріали дослідження Реанімаційного пакету реформ та Інституту соціально-економічної трансформації.

delo.ua