Для очільниці управління комунального майна Трускавця пані Сегер закони не писані

З її подачі депутати міськради ухвалюють рішення, порушуючи процедуру.

Закон «Про доступ до публічної інформації» вимагає, аби органи місцевого самоврядування публікували проекти рішень за 20 робочих днів до їх розгляду, для того, щоб громадськість та депутати мали можливість завчасно розібратися щодо їх змісту. Однак посадовці Трускавецької міськради ігнорують ці вимоги – перебіг останнього сесійного засідання є просто хрестоматійним прикладом правового нігілізму.

Перше пленарне засідання сесії відбулося 20 квітня. Повідомлення про сесію та порядок денний з’явилося на сайті міської ради лише за 2 дні до її проведення. Серед інших до порядку денного було внесене питання:«Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Трускавця, які не підлягають приватизації у 2017-2020 роках». Однак проект цього рішень на сайті міськради не був оприлюднений у терміни, вказані у законі.

Під час першого засідання це питання не встигли розглянути. Тож, перенесли на сесію, яка відбулася 25 квітня. День перед тим засідала бюджетна комісія, на розгляд якої були винесені окремі питання, однак перелік об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, анонсований у порядку денному комісії не був.

Усе робилося тишком-нишком! І де тут собака заритий, стало зрозуміло уже під час сесії. Проект «засекреченого» рішення з’явився на сайті за пів години до початку засідання!

Доповідачем із цього питання була начальник Управління комунального майна Трускавецької міської ради Ольга Сегер. Саме ця чиновниця готувала рішення. У відповідь на запитання депутатів, коли саме  проект був оприлюднений на сайті, пані Сегер заявила, що не готова про це повідомити. Однак у ході дискусії про те, ким і коли був сформований перелік комунальних підприємств, що не підлягатимуть приватизації, пані Сегер сказала, що напередодні членами бюджетної комісії. Тобто документ був сформований 24 квітня, і  як його могли вносити до порядку денного сесії 20 квітня – залишається загадкою.

Варто зауважити, що депутати не надто проявляли активність під час обговорення – більшість із них сприйняла як належне той факт, що їх поставили перед необхідністю ухвалювати рішення з порушенням процедури. Єдиним, хто заперечував, був голова регламентної комісії Святослав Грабовський, однак він не озвучив головну причину, відповідно до якої це рішення не мало розглядатися – порушення 20-денного терміну оприлюднення. Натомість, його аргументи полягали у тому, що варто перелік доопрацювати – депутат пропонував перенести розгляд цього питання на наступну сесію. Така пропозиція спровокувала пояснення міського голови Трускавця Андрія Кульчинського: «Нема часу, міськрада подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду, якщо ми програємо – то автоматично втратимо майно».

Шила у мішку сховати не вдалося! Трускавецький мер «проколовся», пояснивши задля чого у терміновому порядку заварили усю цю кашу. Каменем спотикання стала будівля у провулку Тихому, 1 у Трускавці. Ось уже більше, ніж пів року трускавецькі посадовці чинять перешкоди приватному підприємству «Гарантбуду -2012» у реалізації його права на приватизацію.  У жовтні 2014 Трускавецька міська рада прийняла рішення за №756, внісши до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу нежитлову будівлю у провулку Тихому, 1, де колись базувалася санепідемстанція.  

Підприємство «Гарантбуд-2012», уклавши у 2013 р. договір оренди з міським управлінням комунального майна,  здійснило ремонтні роботи у цьому приміщенні на суму 1 млн. 202 тис.грн. та сплатило  до міського бюджету 320 тис. грн. орендної плати. Однак новообрана влада міста вирішила, що має підстави  для відчуження будівлі без компенсації значного внеску підприємства у її  реконструкцію.Такий собі приклад державного рейдерства по-трускавецьки. Підприємсву не залишалося іншого шляху, як відстоювати своє право у судах, які міська рада програє. Тож, вирішила перешкодити підприємству, внісши будівлю до переліку об'єктів, які не підлягатимуть приватизації впродовж 2017-2020 років.

За це рішення проголосували депутати: Бучкович, Габшій, Герльовський, Домбровська, Карпин, Кісак, Кенц-Березюк, Мицько, Наконечний, Пристай, Остапчук, Савченко, Стасик, Степанеко, Сазонова, Сеньків, Стародуб, Кульчинський, Пономаренко.

А після голосування начальник міського управління комунального майна Ольга Сегер взялася озвучувати текст звернення до спеціалізованої антикорупційної прокуратури та НАЗКу від Трускавецької міської ради. Цього питання не було в порядку денному, отже, цей проект Сегер вносила з голосу. Однак такими повноваженнями наділені депутати, а Пані Сегер до їх числа не належить. Тому чиновниця діяла неправомірно, виконуючи замовлення міських очільників. Звернення також стосувалося  будівлі у провулку Тихому, 1 – депутати звернулися з проханням до НАЗКу зберегти майно трускавецької громади.

Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію з питань депутатської діяльності, законності, етики, регламенту, місцевого самоврядування і ЗМІ. Однак комісія це звернення не розглядала, оскільки її голова Святослав Грабовський заявив, що вперше почув текст. Судячи з репліки депутатки Олени Савченко, яка є керівником юридичного відділу міськради, тексту звернення вона також не бачила. Відповідно, і не могла візувати.

Однак на такі «неувязочки» ні секретар трускавецької міськради Наталя Пономаренко, ні міський голова Андрій Кульчинський у жодний спосіб не відреагували. На порушення 20-денного терміну оприлюднення ніхто не вказував, хоча серед депутатів є кілька фахових юристів. Рішення підтримали: Габшій, Герльовський, Грабовський, Домбровська, Карпин, Кенц-Березюк, Мицько, Наконечний, Пономаренко, Пристай, Савченко, Сазонова, Сеньків, Стародуб, Стасик, Степаненко, Цехмейстер, Кульчинський. Деякі депутати, такі, скажімо, як Богдан Матолич від «Громадянської позиції», голосували ногами – тобто залишали сесійну, аби не заплямувати репутації причетністю до сумнівних проектів.

У результаті махінацій, до яких вдалися керівник управління комунального майна Ольга Сегер та секретар ради Наталя Пономаренко, були ухвалені рішення, які депутати та громадяни не мали можливості проаналізувати. Не були оприлюднені у визначений законом термін і інші рішення, серед яких, наприклад,  внесення змін до бюджету Трускавця на 2017 рік.

На наше переконання, так триватиме до того моменту, допоки ухвалені з порушенням законодавства рішення не почнуть скасовувати через суд. В Україні вже є прецеденти скасування рішень через порушення процедури їх прийняття.

Тож, і трускавчани можуть подавати позови до суду, щоб примусити міську раду дотримуватись процедури, передбаченої законом. Але ж чи схочуть?

Дарина КРАВЕЦЬ, "Джерела Трускавця"