Броварського суддю Батюка притягатимуть за справу проти автомайданівця Качора

Вища рада правосуддя вирішила відкрити дисциплінарну справу проти судді Броварського міськрайонного суду Василя Батюка. Причиною стала «низка істотних порушень норм процесуального права», яких припустився працівник Феміди під час розгляду адміністративного правопорушення часів Євромайдану. Про це йдеться в оприлюдненій ухвалі ІІІ дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Тоді, після поїздки до Межигір’я, суддя позбавив броварського журналіста та активіста Андрія Качора права керувати автомобілем протягом 4-х місяців.

За інформацією активістів «Автомайдану», Василь Батюк був одним із багатьох українських суддів, які під час Революції Гідності позбавляли права керувати автомобілями учасників цього протестного авторуху. Дисциплінарну справу проти представника Феміди вирішили відкрити за результатами засідання органу 22 березня 2017 року. Підставою для розгляду питання стала заява Андрія Михайловського, голови ГС «Українська спілка Автомайдан».

У Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти постанову судді Василя Батюка проти водія Опель Тігри, який 29 грудня 2013 року їздив у Нових Петрівцях, де нібито не зупинився на вимогу міліції. За таке порушення шофера притягли за ст. 122-2 КУпАП«невиконання водіями вимог про зупинку». Рішенням Феміди його позбавили прав керувати транспортними засобами на 4 місяці.

Сюжет «Громадського телебачення» із заїзду до Межигір’я 29 грудня 2013 року

Журналіст і активіст Андрій Качор підтердив, що в постанові йдеться саме про його автівку та про нього як про водія. Зі слів чоловіка, того дня приблизно в той самий час він разом із ще приблизно 10 броварськими протестувальниками поїхав за закликом Євромайдану до Межигір’я. А через певний час довідався про порушену справу. «Ішлося про те, що я спричинив ДТП і втік з місця події», – розповів він.

Андрій Качор також додав, що після поїздки до нього кілька разів приходили представники Державтоінспекції за адресою реєстрації, а 31 грудня зателефонували та повідомили, що хотіли би провести огляд автомобіля згідно з рапортом про дорожньо-транспортну пригоду. «Я запропонував провести такий огляд в присутності преси під відеозапис, вони відмовилися. А за кілька місяців після революції з власних джерел я дізнався про таку ухвалу суду, але без прізвища судді», – зазначив активіст.

Андрій Качор

Як ідеться в нещодавній ухвалі ІІІ дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вже 28 лютого 2014 року, через тиждень після перемоги Євромайдану, справу проти Андрія Качора закрили на підставі новоухваленого закону про амністію учасників протестних акцій. Однак тепер також відомо, що активіста «засудили» із низкою істотних порушень норм процесуального права.

Як зазначено в тексті ухвали, справу тоді розглянули без участі Андрія Качора, стосовно якого були відсутні відомості щодо його належного повідомлення про судовий розгляд. Окрім того, у справі був відсутній належно складений протокол про адміністративне правопорушення, були порушені правила оцінки доказів та накладення адміністративних стягнень.

Під час засідання ІІІ дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 22 березня 2017 року

«Такими діями судді порушено право особи на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушено засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості… Вказані дії на момент їх вчинення охоплювалися складом дисциплінарного проступку…», – ідеться в тексті ухвали. З огляду на викладене, проти судді Василя Батюка відкрили дисциплінарну справу.

Слід зазначити, що Василь Батюк був не єдиним броварським суддею, який ухвалював рішення про позбавлення прав активістів на керування транспортними засобами. Принаймні, таких висновків дійшли учасники «Автомайдану». У їхньому «чорному списку» фігурують іще троє суддів Броварського міськрайонного суду – Микола Рабець, Олена Кічинська та Світлана Лопатинська.

Фото – Вища рада правосуддя

"Маєш право знати"