Захист викривачів: як гарантувати безпеку тим, хто повідомляє про корупцію

Про механізм законодавчого захисту викривачів та перспективи законопроекту № 4038а “Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам” йшлося під час публічного обговорення з нагоди Першого щорічного Міжнародного дня викривачів. Захід відбувся в рамках «Ініціативи 11», учасником якої є Центр демократії та верховенства права.

Цей законопроект покликаний захистити права викривачів – громадян, які оприлюднили інформацію  не лише про такі суспільно небезпечні діяння як корупція чи кримінальний злочин, але й відомості про шкоду або загрозу суспільним інтересам. Зокрема, викривачі отримають гарантії захисту трудових прав, звільнення їх від кримінальної чи цивільної відповідальності.

Марк Ворс, представник організації Blueprint for Free Speech, привітав учасників заходу та наголосив на значенні цього питання.

“Це дуже захоплива ініціатива, ми пишаємося, що є її частиною. Захист викривачів вкрай важливий, і приємно бачити, що ця ініціатива поширюється по всьому світу. Так, немає якоїсь особливої причини для цього дня, однак це важлива дата, у яку громадяни можуть обговорити питання викриття корупції”, – зазначив він.

За словами Христини Буртник, юриста ЦЕДЕМ, зараз захист викривачів передбачений лише двома статтям законів.

“У статті 53 закону “Про протидію корупції” вказано, що викривачі корупції отримують державний захист, а у законі “Про доступ до публічної інформації” передбачено звільнення від відповідальності тих, хто розкрив суспільно важливу інформацію. Однак цього захисту недостатньо”, – відзначила вона.

Про сучасний стан захисту викривачів розповіла Лариса Гольник, суддя-викривач. Вона зіткнулася з тиском після того, як заявила про спробу дати їй хабару під час розгляду справи проти мера Полтави.

“Я зіткнулася з тим, що викривача намагаються під будь-яким приводом самого притягнути до відповідальності. Шукають побутові випадки чи ще якісь обставини, аби зробити людину винною. Другий момент – ставлення на роботі. Створюються бюрократичні обставини, аби показати, що ця людина просто складна і конфліктна, і проблема в ній. Це можуть бути намагання зробити її порушником трудової дисципліни, перевести на нижчу посаду”,  – наголосила вона.

За словами Лариси Гольник, попри законодавчі гарантії, вона отримала реальний захист лише від парламентського комітету. Натомість, конкретний закон про викривачів змусить антикорупційні органи діяти за конкретними правилами а не трактувати їх на свій розсуд

“Небайдужі громадяни, які готові викривати корупцію, розуміють, що їх чекає такий самий тиск, але їх не захистить статус судді. Тому закладена в законі про захист викривачів ідея дуже правильна, це крок вперед”, – підсумувала суддя.

За словами Олександра Калітенка, головного експерта «Transparency International Ukraine»,  більшість українців змінила на краще ставлення до викривачів

“50% опитаних вважають, що викривач бореться за наші права, а ще 37% вважають, що викривачам треба надавати підтримку. Лише 2% опитаних вважають, як у радянські часи, що викривач – це стукач і донощик”, – відзначив він.

Однак, на думку експерта, громадянському суспільству слід бути готовим до спротиву з боку посадовців у вигляді бюрократизму та психологічного тиску на викривачів та .

За словами Михайла Чаплиги, представника Уповноваженого ВРУ з прав людини з питань зв’язків із громадськістю та інформаційних технологій, у офісі Омбудсмана підтримують ідею законодавчого захисту викривачів та пропонують створити для цього окремий орган.

“Наша позиція – створити окремий інститут інформаційного комісара. Це має бути незалежний орган з відповідним статусом у Конституції. Практика нашої роботи зі зверненнями щодо доступу і захисту персональних даних показує, що звернень дуже багато, і вони потребують перевірки”, – вказав представник Омбудсмана.

За його словами, пропозиції передбачають, що інформаційний комісар займатиметься захистом викривачів, а також питаннями доступу до інформації та захисту персональних даних. Він керуватиметься окремим законом і діятиме незалежно від інших органів влади. Зараз тривають перемовини з депутатами щодо цього питання.

Також на заході було презентовано видання «Правовий захист викривачів».

“Це перше українське видання, яке розповідає про кращі практики зарубіжного захисту викривачів і про те, чому їх потрібно захищати. Також ми переклали законопроект англійською, аби міжнародні партнери могли ознайомитися з ним і зробити висновки”, – зазначила Оксана Нестеренко, експерт у сфері захисту викривачів “Всеукраїнська ліга правників проти корупції, виконавчий директор ACREC.

Також учасники “Ініціативи 11” анонсували звернення до народних депутатів із закликом ухвалити законопроект №4038а.

Ініціатива 11 – це  коаліція громадських організацій: Центр демократії та верховенства права, Всеукраїнська ліга правників проти корупції, Центр ЮЕЙ, Центр протидії корупції, Blueprint for Free Speech, що об’єдналися аби створити дієвий механізм захисту викривачів, який запустить процес «очищення» в усіх сферах суспільного життя та сприятиме свободі висловлювання, відкритому врядуванню та протидії корупції в Україні.

ЦЕДЕМ 

Читайте також: Захист викривачів корупції: як це працює в Україні та в світі