Янукович і монастир, або Як Мінкульту третій рік “муляє” незручна тема

Мінкульт не визнаЄ, що Янукович жив серед археологічних пам’яток.

Чиновники стверджують, що унікальним у Межигір’ї був лише монастир, який вони колись планують внести до Держреєстру нерухомих пам’яток, тупцюючи на місці з цією ідеєю вже третій рік.

Натомість, Спілка археологів України виявила цілих п’ять пам’яток археології на території Межигір’я, орендованій «Танталітом» для Януковича.

Межигір’я досі не захистили від януковичів

Напередодні нового 2017 року під час останньої сесії Київської обласної ради (КОР) депутат КОР А.Пещерін у своєму депутатському зверненні до міністра культури України Євгена Нищука підняв доволі незручну для Мінкульту тему – досі невирішеним є питання навколо унікального археологічного об’єкту - Межигір’я Вишгородського району Київської області.

Хоча ще у 2014 році Центром охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини було завершено підготовку облікових документів та передано їх до Міністерства культури для ухвалення рішення про внесення Межигір’я до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

«Однак із незрозумілих причин дане рішення на сьогодні не прийняте», - йдеться у депутатському зверненні.

В результаті такого ставлення чиновників до збереження  пам’яток, за період з 2011 по 2015 роки кількість пам’яток, що перебуває під охороною держави, зменшилась у тридцять разів, підсумував депутат.

Відтак, депутат попросив Мінкульт пришвидшити підписання відповідних документів і таки надати Межигір’ю охоронний статус.

В Мінкульті парацюють (читай – тупцюють)

Янукович загарбав Межигір’я з низкою ахеологічних пам’яток, натомість, у Мінкульті досі не хочуть цього визнавати, там знають лише про монастир.

Справа в тому, що «Ні корупції!» зі свого боку попросив Мінкульт надати інформацію про проведення роботи щодо збереження археологічної пам’ятки Межигір’я, що розташоване у Вишгородському районі на Київщині.

А також поінформувати громадськість, коли ж все таки буде включено унікальний археологічний об’єкт Межигір’я до Державного реєстру нерухомих пам’яток (які документи для цього підготовлені, хто вже завізував дане питання і хто ще це повинен зробити).

На що у Мінкульті взагалі відмовились називати Межигір’я унікальним археологічним комплексом, що потребує захисту. Мовляв, нема там нічого унікального. Чиновникам з Мінкульту там відомий тільки один об’єкт – Межигірський Спасо-Преображенський монастир, який хочуть внести до Держреєстру.

І, як повідомила заступника міністра культури Тамара Мазур, нині підготовлений наказ про включення монастиря до Держреєстру нерухомих пам’яток за категорією місцевого значення, який буде коли-небудь затверджений.

Зазначимо, що з цією ідеєю – внести межигірський монастир до Держреєстру – Мінкульт носиться вже з 2014 року і досі безрезультатно.

Скажімо, ще у 2015 році під час прес-конференції, де були присутні представники міністерства, зокрема Я.Діхтяр (про якого вже писав «Ні корупції!»), громадськості обіцяли, що Межигірський монастир увійде до Держреєстру нерухомих пам’яток України.

Зліва — направо: представники Міністерства культури України — зав. сектором набуття правового режиму об’єктів та територій, пов’язаних з охороною нерухомої культурної спадщини, Яків Діхтяр і заступник начальника управління — начальник відділу управління охорони нерухомої культурної спадщини Богдан Моця; представник Київської Патріархії — протоієрей Віталій Клос (доктор церковно-історичних наук, професор, завідувач кафедри церковної історії, проректор з наукової роботи Київської православної богословської академії УПЦ КП); президент БФ «Покоління» Валерій Виговський; старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Всеволод Івакін (кандидат історичних наук); завідувач відділу краєзнавства Київського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Управління культури Київської ОДА Олена Бреяк.

Тоді Благодійний фонд «Покоління» заявив про намір відновити зруйнований Межигірський Спасо-Преображенський монастир. За словами його очільника В.Виговського, «проблеми з відновленням будівель не буде, адже всі креслення збереглися в архівах. Однак потрібно підійти до питання всебічно, обговоривши його за участі духівництва, науковців, місцевої влади, керівництва профільних міністерств, і ми ініціюємо подібне обговорення».

Інші ЗМІ називали навіть конкретну дату – буквально через два тижні, тобто у лютому 2015 року міністром культури мав бути підписантий наказ про внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пам’ятки археології — садиби колишнього Межигірського Спасо-Преображенського монастиря. Статус пам’ятки археології мав би унеможливи захоплення, приватизацію або продаж заповідної землі.

Однак вже три роки про підписання відповідних документів щодо Межигірського монастиря чиновники Мінкульту говорять у майбутньому часі.

Не монастирем єдиним

Ще у 2014 році ВГО «Спілка археологів України» виступила з відкритим зверненням, у якому повідомила про наявність кількох археологічних пам’яток на території урочища Межигір’я і ще тоді просила посприяти археологічному вивченню цих об’єктів культурної спадщини із подальшим введенням їх до реєстру нерухомих пам’яток історії і культури.

Хонка Януковича у Межигір'ї

За словами науковців, в обласному Центрі охорони та наукових досліджень управління культури і туризму Київської облдержадміністрації на той момент вже були зібрані необхідні історичні та архівні матеріали, що незаперечно доводили існування в урочищі «Межигір’я» унікальної пам’ятки історії та археології – залишків колишнього козацького Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, які були достатніми для проведення археологічних досліджень. Були відсутніми лише межі пам’ятки та їх охоронні зони в зв’язку з закритим характером території.

Водночас археологи зазначили, що на основі археологічних розвідок, які проводились у 1924, 1934, 1992 роках, на території Межигір’я було виявлено п’ять пам’яток археології:

1) Спасо-Преображенський Межигірський монастир XVI–XVIII ст.

2) Давні укріплення в ур. Пекарська гора, які розташовувалися над монастирем. У двох місцях зафіксовано залишки валів, але встановити дату їх спорудження не вдалось;

3) Поселення в ур. Хутір – тут зібрано фрагменти кераміки Х–ХІІІ ст. Тут дослідники згадують укріплення, можливо, залишки напольного валу городища. Зв'язок давньоруського поселення з укріпленнями потребує уточнення, оскільки на поселенні виявлено і пізньосередньовічні матеріали;

4) Багатошарова пам'ятка в урочищі Виноградна гора, яка розташовувалось північніше монастиря. Знайдено фрагменти давньоруської та пізньосередньовічної кераміки. Зафіксовано багатокутне укріплення, котре дослідники вважали залишками батареї ХVІІІ ст.;

5) Печерний комплекс Межигірської обителі.

Історія боротьби за Межигір’я

За словами археологів, із 2004 року, надихнувшись здобутками Помаранчевої революції, вони неодноразово і регулярно інформували вищих посадових осіб держави про те, наскільки унікальним є Межигір’я, одначе результатів це не давало.

Так, листи, про необхідність збереження залишків козацького монастиря були надіслані наприкінці 2004 року Голові Верховної Ради України В. Литвину, до Кабінету Міністрів України, до депутатів Верховної Ради України: В. Ющенку, Л. Танюку, П. Мовчану, В. Яворівському, Голові Українського товариства охорони пам’яток П. Толочку, Голові Українського комітету ЮНЕСКО В. Абазову.

Науковці у своєму зверненні описали всю історію своєї переписки з вищим чиновництвом:

«Листом була попереджена Вишгородська районна адміністрація. Необхідні матеріали були направлені до Державної служби з питань національної культурної спадщини.

8 липня 2005 року відбулося засідання міжвідомчої комісії з питання історії Межигірського монастиря при Київській облдержадміністрації, де було вирішено провести комплексне археологічне дослідження території Межигір’я.

Листом за № 97/1-614 від 06.11.2007 до Президента України звернулися Директор Інституту археології НАН України П. Толочко, директор Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського О. Оніщенко та заступник директора з наукової роботи Інституту газу НАН України В. Жовтянський з метою привернути увагу до проблеми загальнонаціональної ваги – обов’язкового проведення археологічних досліджень на території Межигір’я.

Розташування монастиря

Міністерство культури і туризму України в листі за № 106/22/10-08 від 28.01.08 вважало за необхідне до розгляду питання щодо утворення Національного заповідника на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря в урочищі Межигір’я здійснити комплексне дослідження його території із залученням провідних фахівців НАН України, визначити на їх основі перелік об’єктів для включення до складу заповідника, межі їх охоронних зон, режими використання земель.

Кабінет Міністрів України (Лист за № 2862/3/1-08 від 07.02.2008) пропонував вжити заходів щодо здійснення, починаючи з 2008 року, комплексного дослідження території колишнього Спасо-Преображенського монастиря в урочищі Межигір’я.

Однак Вишгородська районна адміністрація 12.12.2007 р. надала дозвіл за № 7-25/3280 на передачу в оренду на 49 років земельної ділянки площею близько 130 га під існуючою базою відпочинку «Пуща Водиця» на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району товариству з обмеженою відповідальністю «Танталіт». Залишки колишнього Спасо-Преображенського монастиря в урочищі Межигір’я знаходяться саме на цій території.

Представник ТОВ «Танталіт» відмовився підписувати Охоронний договір з органом охорони культурної спадщини Київської області, тому йому було відмовлено в отриманні погодження на передачу в оренду згаданої території. За неофіційною інформацією, таке погодження надала ТОВ «Танталіт» Державна служба з питань національної культурної спадщини".

Поле для гольфу і гелікоптерний майданчик

Як йдеться у статті «Пам'ятки Межигір'я у світлі археологічних досліджень», коли господарем цієї території став В. Янукович, на території Межигір’я розпочалося велике будівництво.

Ресурс Google Earth дозволив простежити, які масштабні земляні роботи велися у резиденції. Зокрема, у 2011 році на місці пам’ятки в урочищі Хутір з’явився ангар і вертолітний майданчик, а на місці великого саду на Пекарській горі почали будівництво поля для гри у гольф.

До співробітників Інституту археології надійшла приватна інформація, що під час земляних робіт в урочищі Хутір було знайдено металеві бубонці давньоруського часу.

"Прикро, що в цій ситуації глава держави порушив низку чинних на той час законів щодо охорони пам’яток та проведення археологічної експертизи на місці будівництва", - пишуть автори статті.

Після зміни влади взимку 2014 року резиденцію в Межигір’ї було відкрито для громадськості, чим і скористалися автори цієї статті. Важливо було оцінити ступінь збереженості і стан відомих археологічних пам’яток, а також, за нагоди, знайти нові пам’ятки.

Головне, що встановили науковці, - територія Спасо-Преображенського Межигірського монастиря є вільною від забудови.

Одначе, навіть провівши деякі дослідження і підготувавши документи, які доводять унікальність Межигірського монастиря, науковці зіткнулися з повною байдужістю до цього питання з боку держави і Мінкульту, зокрема.

«Дуже імовірним виглядає повторення сценарію початку 1990-х та середини 2000-х років, коли за мовчазної згоди влади Межигір’я переходило до категорії закритих об’єктів, а унікальна пам’ятка старовини – до низки втрачених для української культури», - підсумували автори статті.

Про територію Межигірського монастиря як археологічну пам’ятку можна прочитати ТУТ.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»