НААН – найменш ефективний латифундист країни

ТАРАС ВИСОЦЬКИЙ генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу"

Національна академія аграрних наук збирає нижчі врожаї, ніж інші підприємства країни, і відмовляється звітувати про 150 тис га землі.

Національна академія аграрних наук України (НААН) входить до п'ятірки найбільших землекористувачів України та володіє 401 тис га землі.

Ця структура є одним з найбільших наукових об'єднань у світі за кількістю сільгоспугідь в обробітку та числом співробітників.

Академія розділена на шість галузевих відділень, до складу яких входить понад 50 дослідницьких інститутів, станцій та центрів. У 185 дослідних господарствах та інших підприємствах задіяні близько 20 тис працівників.

У 2015 році в обробітку підрозділів академії перебувало всього 250 тис га. Оскільки прямим обов'язком НААН є розробка та впровадження нових методик, технологій і прийомів в аграрній галузі, то логічно було б припустити, що урожайність на цих полях повинна бути не нижчою, ніж в середньому по Україні.

Проте аналіз оприлюднених даних про результати операційної діяльності за 2013-2015 роки, на жаль, свідчить про інше. У структурі посівів НААН частка пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, сої та ріпаку в середньому становить 85%. У структурі посівних площ по Україні частка аналогічних культур в середньому така ж.
Таким чином, НААН відображає структуру посівів реального сектора, щоб при масштабуванні показати, як досягати найкращих агрономічних та економічних показників. Проте структурні підрозділи академії у 2015 році в середньому показали нижчі результати урожайності, ніж в цілому по Україні.

Результати врожайності у підрозділах НААН, 2015 рік

Виходить, що результати НААН, структури, яка повинна бути взірцем для України, значно гірші від середніх показників аграрних підприємств. Оскільки академія фінансується з держбюджету, то недоотриманий врожай — це збитки для держави.

Якби урожайність у підрозділах НААН була на середньостатистичному рівні у галузі, то із задекларованих посівних площ додатково вдалося б зібрати 66 тис тонн зернових та 41 тис тонн олійних культур вартістю близько 670 млн грн.

Держбюджет виділяє НААН 0,3-0,5 млрд грн прямих асигнувань на рік. Обсяг бюджетного фінансування академії на 2015 рік становив 596 млн грн. Тобто за умови застосування середньогалузевих технологій можна було зробити вдвічі більше наукових розробок або функціонувати без залучення коштів платників податків.

Якби усі аграрні підприємства країни отримали такі ж показники з урожайності, як НААН, то у 2015 році було б зібрано на 2,7 млн тонн менше пшениці, на 0,7 млн тонн ячменю, на 5,2 млн тонн кукурудзи, на 3,5 млн тонн соняшнику. Таке господарювання призвело б до втрати 80 млрд грн і зменшило б валютні надходження на 3 млрд дол.

Отже, знову доводиться констатувати неефективність державної форми господарювання. Крім того, відкритим залишається питання про використання 150 тис га землі, щодо яких академія не надала дані.

Враховуючи неефективність використання угідь, логічним видається рішення залишити науково-обґрунтовану кількість земель для новітніх розробок НААН, а решту землі відкрито і прозоро продати на державних земельних аукціонах.

ТАРАС ВИСОЦЬКИЙ, генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу"

«Економічна правда»