Тренінг: “Що таке публічна інформація, як її здобувати й робити з неї новини”

Як змусити владу оприлюднювати інформацію, яку зазвичай чиновники намагаються приховати від громади? Як і кому надсилати запит на публічну інформацію? Що робити, якщо на ваші запити не відповідають або відповідають невчасно і дають неповну інформацію?  Куди скаржитися і на яке покарання чиновників сподіватися?  Як із бюрократичної відписки зробити важливу для громади новину?

Про все це у презентації Людмили Євсєєнко.

 

 

Контрольні запитання до сесії Євсєєнко Л.Г.

«Як ефективно використовувати інструмент запиту до публічної інформації у підготовці ексклюзивних новин»

Публічна інформація - це

1.Відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація.

2. Інформація, опублікована в газеті.

3. Інформація, опублікована на сайті органу влади.

4. Інформація, написана на паркані.

Дізнатись публічну інформацію можна

1.Запит.

2. Подивитись на сайті владі.

3. Звернення.

4. Архів. 

Ви маєте право звернутися із запитом на інформацію

 

 

1.Якщо про це просив дізнатися сусід.

2. Якщо вам необхідна ця інформація.

3. Незалежно від того, стосується  ця інформація Вас особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

4. Тільки пояснивши причину запиту.

Обмеження доступу до інформації

1.Бо розпорядник вважає, що ця інформація вас не стосується.

2. Бо розпорядник не хоче надавати інформацію.

3. Виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. 4. шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Не належать до інформації з обмеженим доступом

1.Проекти рішень і рішення.

2. Відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

3. Таємна інформація.

4. Інформація з обмеженим доступом.

Запит може бути направлений розпоряднику:

1.Усно.

2. Письмово.

3.Переданий через знайомого.

4.На вітальній листівці.

Форма запиту:

1.Затверджена Законом «про доступ до публічної інформації».

2.Довільна.

3. Має бути затверджена розпорядником, кожним на свій розсуд.

4. Дійсна лише та, що оприлюднена на сайті розпорядника.

Розпорядниками інформації: 1.Суб'єкти владних повноважень.

2. Юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів.

3. Особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг.

4. Суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями.

Строк розгляду запитів на інформацію 1.20 днів (але за умови, що розпорядник просив відстрочку). 2.5 днів.

3.По мірі виконання запиту.

4.Після того, як запит буде узгоджено з керівником.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені

1.До керівника органу.

2. До суду.

3.До Президента або голови Верховної Ради.

4. До Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Запит обов’язково повинен містити лише

1. Ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є.

2.Серію та номер паспорту запитувача.

3.Дату народження запитувача.

4. Загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо.

Поширювати публічну інформацію можна лише

1.З дозволу редактора.

2.З дозволу розпорядника інформації.

3.Без будь-якого дозволу.

4. Позначивши джерело інформації.

Плата за надання інформації

1.Не може бути жодної плати незалежно від кількості сторінок.

2.Не може бути жодної плати незалежно від кількості сторінок, якщо інформація суспільно важлива.

3. У разі якщо задоволення запиту на інформацію
передбачає виготовлення копій документів обсягом
більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний
відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

4. За інформацію треба платити по прейскуранту розпорядника.