Криворізький суддя виселив людей і отримав їхню квартиру

Суддя Жовтневого райсуду Кривого Рогу Олексій Пустовіт у березні 2014-го прийняв рішення зняти з реєстрації чотирьох громадян, що користувалися комунальною квартирою по вул. Січеславська, 40. Незабаром суддя звернувся за службовим житлом і отримав у користування саме цю квартиру. Протягом 2015-го він прописався в ній, приватизував житло і продав його, про що не зазначив у електронній декларації.

Про це йдеться у сюжеті програми «Наші гроші. Досудилися».

Криворізька міськрада звернулася до райсуду Кривого Рогу з проханням позбавити права користування комунальною квартирою чотирьох громадян, тому що вони не жили у ній з 1998 року і не оплачували комунальні послуги.

Задовольнивши позов міськради і повернувши квартиру місту, суддя Олексій Пустовіт подав на розлучення з дружиною, залишив їй усю спільну нерухомість і звернувся до голови суду за отриманням службового житла. Це сталося наприкінці 2014 року. Незважаючи на розлучення, Олексій Пустовіт та його дружина Яна продовжують жити разом.

"У нас восстанавлюються сімейно-брачні отношенія з середини 16-го року", - стверджує суддя.

Аби довести необхідність поліпшення житлових умов, суддя на півроку прописався у гуртожитку Автотранспортного коледжу Кривого Рогу. Однак співробітники гуртожитку кажуть, що Олексій Пустовіт там жодного разу не ночував.

Навесні 2015-го суддя отримує службове житло, з якого виписав попередніх мешканців, та приватизує його. А восени того ж року продає. Стверджує, що продав квартиру площею 35 кв м за 36 тисяч гривень, тобто $1700. «То вона зовсім маленька. Простими словами – вона убита. Отак коштує. Все мінять потрібно було,» - так суддя обґрунтував таку невелику ціну житла. Місцеві ріелтори оцінюють таку квартиру у $9000-12000.

Дохід від продажу у 2015-му службового житла суддя не вказав у електронній декларації за цей рік. За декларування недостовірних даних встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність – залежно від вартості прихованого майна. Відповідальність за брехню в деклараціях настає, якщо вартість прихованого - більше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Тож у цьому випадку, якщо НАЗК не зможе або не захоче довести, що реальна вартість квартири більша за 36 тисяч грн., суддя може уникнути відповідальності.