Антирейтинг Держагентств: українська корупція процвітає на воді, лісі і дорогах

На тлі поступової зміни держави корупція в держорганах все ж залишається невід'ємною частиною сьогоднішніх реалій. Особливо не вплинула на ситуацію і реформа держслужби, згідно з якою чиновників вибирає незалежна комісія на конкурсній основі. І, проте, одіозних керівників у держструктурах вистачає. Портал Знай.ua склав антирейтинг Держагентств із сумнівною репутацією.

Боротьба з корупцією в Україні поступово перетворилася на носіння води в решеті: процес йде, а результат практично непомітний. Навіть створене майже два роки тому НАБУ не особливо змінило реалій. Експерти зазначають, що сьогодні з корупцією намагаються боротися за фактом вчиненого злочину. І такий механізм, як превентивний захід, – використовується зовсім небагато.

А він міг би дати відчутніший результат. Якщо зараз виключити саму можливість здійснення корупційного діяння, то в майбутньому у детективів того ж НАБУ буде більше часу і ресурсів на пошук та покарання чиновників, що вже проштрафилися. При цьому нові "клієнти" не з'являтимуться.

Одним із таких механізмів повинна була стати реформа держслужби, згідно з якою чиновника не призначають, а вибирають на прозорих конкурсах. Ця практика була впроваджена з вересня минулого року і мала певний успіх. Але у підсумку система дала збій. Інакше як можна пояснити те, що до управління багатьох Держагентств прийшли люди з сумнівною репутацією. Якщо главу вибирали професійного, то його замом ставав учасник корупційних скандалів. Чи навпаки.

У результаті порочний баланс залишився. І його помічають навіть в Європі. Так президент Литви Даля Грибаускайте підкреслила, що: "Недавні(електронні) декларації доходів показують, що у вас дуже багато роботи попереду в плані боротьби з корупцією, яка більше наносить збитку вашій країні, ніж навіть війна на вашій території". За її словами, "потрібно, щоб увесь народ України об'єднався і працював над цим".

А працювати є над чим. Адже через корупцію Україна щорічно втрачає мільярди доларів. Так, за словами Михеїла Саакашвілі, щорічні втрати складають до 5 млрд доларів.

Гроші вимило водою

За останні декілька років вода перетворилася на досить солідний ресурс. Ще певний час назад ніхто не міг подумати, що на ній можна заробляти великі гроші. І йдеться не лише про воду, придатну для споживання. Вода потрібна для поливу, ведення сільського господарства, промисловості і багато чого іншого. І в того, хто має цей ресурс, серйозні перспективи.

Тому недооцінювати значення Державного агентства водних ресурсів не можна. В антирейтингу воно займає "почесне" третє місце. Конкурс на заміщення вакантної посади керівника цієї структури за новими правилами провели одним із перших.

Переможцем визнали ту, що була в. о. керівника відомства, Ірину Овчаренко. І цей факт викликав деяке нерозуміння. Адже її зв'язують з корупційним скандалом.

Суть його полягала в тому, що аудиторська служба виявила серйозну нестачу у структурах Держводагентства. За період з 2013-го по 2015 рік там "втратили" 77 млн грн.

Згідно з офіційними даними лідерами з кількості зловживань стали Миколаївська, Київська, Харківська області. Відповідно, з порушеннями на 2,3 млн грн; 35,3 млн грн і 14,1 млн грн.

Зазначимо, що у вказаний період Ірина Овчаренко працювала в Держагентстві. З 2011-го по 2016 рік вона обіймала посаду начальника відділу економіки і стратегічного планування Держводагентства. А з весни 2015 року стала в. о. глави.

Державною аудиторською службою України були виявлені фінансові порушення на загальну суму більше як 77 мільйонів гривень у Держводагентстві за час керівництва Овчаренко Ірини, яка обіймала посаду в. о. голови. Сьогодні вона бере участь в конкурсі, щоб отримати цю посаду вже не в статусі в. о.", – розповів нардеп Сергій Євтушок.

За його словами, зафіксовані зловживання були традиційними: "безпідставне направлення засобів для надання консультаційних послуг, завищення вартості будівельних й інших видів робіт, необґрунтоване списання дебіторської заборгованості споживачів за фактично надані послуги з подання води і заниження вартості цих послуг та інше".

ЗМІ писали, що документи перевірки подані у правоохоронні органи. Вирішується питання про відкриття адміністративних і кримінальних проваджень по фактах розкрадання державних коштів відносно посадовців відомства, зокрема, в. о. керівника Держводагентства Ірини Овчаренко.

Примітний той факт, що згідно з офіційною біографією Ірини Овчаренко, усе життя вона присвятила держструктурам, пов'язаним із водними ресурсами. Основний її дохід у 2015 році склав оклад 149 тис. грн, по 12 тис. грн на місяць. При цьому вона зуміла накопичити досить солідну суму як для держслужбовця – 58 тис. доларів.

Корупціонери лісової промисловості

Одна з найнапруженіших ситуацій склалася в Держлісагентстві. Тому в антирейтингу воно посідає друге місце. Конкурс на керівні місця цього відомства також пройшов у вересні. Були визначені переможці. Але остаточна крапка ще не поставлена. Глава так і залишилася працювати з приставкою в. о. А ось заступником з першої спроби став екс-глава Волинської ОДА Володимир Налькович Бондар.

Зазначимо, що до цього з лісовим господарством його зв'язувала лише дружба з одіозним головним лісничим того ж регіону Богданом Колесником. Як пишуть ЗМІ, вони разом із 2005 року зухвало "доїли" обласний ліс – виводили майже половину усього заробленого лісгоспами на свої рахунки.

На посту головного обласного чиновника Володимир Бондар впровадив активну торгівлю посадами. Волинські лісники говорять, що саме так на посаду їх шефа потрапив головний спонсор Володимира Нальковича Бондаря – Богдан Колесник. Разом із посадою лісник "купив" собі і губернатора. Місцеві активісти запевняють, що тодішній глава області щомісячно отримував від лісу до 10 тис. доларів. А коли громадськість вимагала від Бондаря звільнити Колесника, останній подарував губернаторові Land Cruiser за 100 тис. доларів. І тим самим зберіг свою посаду.

Подейкують, що, оскільки репутація самого Колесника заплямована скандалами, його називають одним із спонсорів Антимайдану, він пролобіював свого бізнес-партнера на хлібну посаду. І результат не змусив себе очікувати. Менш ніж через місяць після призначення Володимира Бондаря в пресі з'явилася інформація, що він повертає в галузь схеми головного лісника часів Януковича Віктора Сивця.

Зокрема, лісники Львівщини забили на сполох, що новий "шеф" вимагає від них відкат. Примушує лісництва щомісячно перераховувати йому особисто 1 млн грн. А тих, хто не згоден, лякають кримінальним переслідуванням з боку прокуратури. Пан Бондар підкреслює, що має дружні відносини з Генеральним прокурором України Юрієм Луценком. І той факт, що після численних повідомлень ЗМІ і навіть прямого звернення Антикорупційного комітету Майдану Генпрокурор ніяк не відреагував, тільки посилює віру лісників у таку дружбу.

В цілому, сума можливого збитку може скласти щомісячно до 313 млн грн, адже саме 313 лісгоспів сьогодні працюють в Україні. За рік виходить колосальна сума, майже 4 млрд грн.

Тривогу львівських лісників підтримують і їх волинські колеги, яких вже обклали оброком. "Налькович об'їжджає лісові господарства і ставить ультиматум: або ти щомісячно вносиш до так званої каси взаємодопомоги 950 тисяч гривен, або... Точно знаю про один його візит в Маневичі – він давно виношує плани з перетворення тамтешніх угідь на великий деревообробний комбінат. Знаючи його "обезбашеність", упевнений, що людей там просто зламають. Бондар і Колесник церемонитися не звикли", – розповідає колишній співробітник Волинської ОДА.

З недавніх пір у "сірого" кардинала лісової промисловості з'явився ще один корупційний важіль. Він очолив комісію за призначенням глав лісгоспів. І зараз безперешкодно "торгує" місцями. За неофіційною інформацією, крісло лісника коштує від 30 тисяч до 50 тисяч доларів. Все залежить від області. Де лісу більше – ціна вища, де менше – вартість падає.

До речі, експерти пов'язують Володимира Нальковича зі збіглим Віктором Сивцем. Він, маючи на руках усі схеми, цілком міг організувати роботу "чорного" ліспрома. Куди входить і незаконне вирубування, і нелегальний експорт деревини за кордон під виглядом дрів.

Враховуючи таку активну і багато в чому корупційну діяльність заступника глави Держлісагентства, дивує навіть той факт, що його взагалі допустили до участі в конкурсі. Не кажучи вже про те, що він вступив на посаду.
З такими "цінними" кадрами ліси України не врятує жоден мораторій на експорт деревини. А уся ця історія повинна закінчитися грандіозним викриттям корупційної схеми. Але для цього потрібна політична воля і рішучість Генпрокуратури.

Гроші є, доріг немає

Проте пальма першості в антирейтингу по праву належить Державному агентству автомобільних доріг. "Досягнення" цього держоргану щодня на собі випробовують мільйони українців. Щороку бюджет "Укравтодору" росте, але ефект усе менш відчутний.

Тільки минулого року на латання ям витратили 19 млрд грн. І перші місяці зими показали, що гроші вилетіли у трубу. Адже якість дорожнього покриття стала ще гіршою.

За завіреннями міністра інфраструктури Володимира Омеляна, в Україні 170 тис. км доріг, з яких 97% розбиті. Тому багатомільярдного бюджету в 2016 році вистачило лише на латання 1% всіх доріг. І це не дивно, відомство наскрізь пронизане корупційними схемами.

Навіть у самому "Укравтодорі" це визнають. Більше того, намагаються проводити антикорупційну роботу. Наскільки вона ефективна, можна судити за результатами. Шляховики провели експеримент і з'ясували, що в Київській області із заявлених до здачі 15 тис. кв. м доріг "ямковим" методом відремонтовані тільки 6 тис. кв. м.

"Фактично з року в рік на одні й ті самі ями можна було кілька разів залучати гроші і не латати їх", – сказав Євген Барах, перший зам глави відомства.

У Житомирській області вартість ремонту ділянки дороги завищили на 100 млн грн. Покарання було "жорстоким", винного звільнили. Виникає питання: як такі смішні санкції до корупціонерів можуть зупинити крадійство?

Ще один проблемний момент – призначення глави "Укравтодору". Без конкурсу, за розпорядженням Кабміну, головним шляховиком став екс-міністр транспорту Польщі Славомир Новак. Теж, до речі, замішаний в корупційному скандалі. Причиною скандалу навколо фігури Новака в Польщі став годинник вартістю 3,5 тис. доларів. Правда, в суді він відстояв своє чесне ім'я.

"Колишні керівники "Укравтодору", облавтодорів мають маєтки, дорогі авто і тому подібне. Жоден з них не сидить у в'язниці, жоден з них не втратив посади через скандал", – акцентував міністр Омелян.

Думку міністра напевно підтримають мільйони українців. Але вони ж і не розуміють, навіщо треба було ставити "скандального", хоч і виправданого, керівника. Особливо у світлі колосального бюджету на дороги в 2017 році. А він, по завіреннях чиновників, складе від 30 млрд до 40 млрд грн. Як ці засоби освоюватимуть, побачимо вже скоро.

P.S. В Україні створена ціла армія антикорупційних відомств. На їх роботу держава виділяє величезні кошти. Сумлінність стимулюють високими зарплатами, але жоден видатний корупціонер досі не поніс відповідальності. Більше того, ми бачимо, що триває порочна практика призначення на посади "брудних" чиновників. У результаті боротьба з казнокрадами перетворюється на боротьбу з вітряками, а спонсором шоу виступає народ України.

Знай.ua