В Україні вся боротьба з корупцією зводиться до того, чи є політична воля у Президента – професор Перепелиця

Протягом останніх 15 років Румунія є прикладом того, як можна після тоталітарного режиму вибудувати демократичну державу, а також вступити до Європейського Союзу і НАТО. Адже в 90-ті роки корупція в Румунії була ані трохи не меншою, ніж в Україні: корумпованим був увесь уряд, корумпованим був і президент (Еміль Константінеску, який згодом був змушений відмовитися від спроб обратися на другий термін президентства), одним словом - корупція в Румунії була тотальна. Але демократичні процеси взяли верх і перемогли корупцію. У підсумку, топ-керівники румунської держави за корупційні дії опинилися у в’язниці. Все це відбулося завдяки вимогам громадянського суспільства.

Таку думку висловив Григорій Перепелиця, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор політичних наук, експерт із питань міжнародної політики, йдеться на сайті УНІАН.

За словами професора, урок для України в даній ситуації полягає в тому, що громадянське суспільство в нашій країні не повинно просто сидіти і спостерігати за проведенням косметичних реформ — створенням антикорупційних інституцій.

«Адже, попри це, влада і далі намагається зміцнювати нинішній клептократичний режим. Тож ці суто декоративні зараз структури — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — не мають повної незалежності, оскільки, так чи інакше, підпорядковуються президенту. Таким чином, у нас вся боротьба з корупцією зводиться до того, чи є політична воля у президента», - пише Перепелиця.

За його словами, в Україні, як і в Румунії колись, корупція є системою державного управління. Той клептократичний режим, який був вибудований режимом Януковича, сьогодні всіляко зберігається і нинішньою владою. Корупція дає можливість достатньо легко управляти органами влади, а, крім того, приносить надприбутки і колосальне незаконне збагачення. А хто може опротестувати ці незаконні прибутки, коли вся влада — в руках президента, коли суди підпорядковані президенту, коли антикорупційні органи підпорядковані президенту…

Влада ніколи не відмовиться від корупції сама по собі в умовах клептократичного режиму. 

«Що дозволило Румунії позбутися корупції? Активність громадянського суспільства. Свого часу вищі керівники держави опинилися за ґратами, перш за все, саме завдяки тиску громадянського суспільства в Румунії. Зрозуміло, що, крім того, на керівництво Румунії здійснювали тиск НАТО і Євросоюз. Але вирішальну роль відіграло громадянське суспільство. У підсумку — корупціонерів посадили. Але клептократия — як ракова пухлина: як тільки громадянське суспільство в Румунії послабило свій контроль над владою, одразу почалися з’являтися законопроекти та ініціативи уряду про зменшення термінів ув’язнення та, зрештою, звільнення корупціонерів. Громадянське суспільство знову піднялося, вийшло на вулиці й почало протести і тиск. Уряд злякався, тому що у них уже були прецеденти посадки, та відкликав ті законопроекти, які змусили вийти людей на вулиці у Румунії. Тепер же, скажіть, будь ласка, кого з топ-менеджерів або високопоставлених політиків, яких спіймали на корупції, посадили в Україні за нинішньої постмайданної влади? Жодного! У нас не сів жоден міністр, жоден прем’єр-міністр і жоден президент. А як може сісти президент, коли Конституційний суд — під ним, коли імпічмент — взагалі, висока абстрактна теорія?», - пише Перепелиця.

Тому абсолютно всі президенти були безкарними. Коли для президента не передбачена жодна відповідальність, рано чи пізно він скотиться до злочинних дій, тому що не відчуває відповідальності перед суспільством, а, тим більше, в умовах клептократії, при наявності підпорядкованих виборчих комісій, судів, прокуратури. За таких умов президент може нічого не боятися і по повній застосовувати адміністративний ресурс, порушувати будь-яке законодавство, яке і так у нас спрямоване на фальсифікації голосів виборців. Янукович так і робив.

«Тільки за умов, коли громадянське суспільство виходить на вулиці і починає вимагати справедливості й законності, влада може йти на поступки. Ми не подолаємо корупцію, доки не будуть проведені кримінальні розслідування відносно прем’єрів, президентів, інших вищих посадових осіб держави. Тільки коли будуть проведені такі кримінальні розслідування, тільки коли вони будуть доведені до суду, як це зробили в Румунії, корупцію можна буде подолати. Саме в цьому Румунія для України є прикладом. Прикладом того, що громадянське суспільство не повинно спати, а повинно пильнувати за тим, щоб «ракові метастази» корупції не заполонили уряд і президента. У цьому сенсі Румунія для України – колосальний приклад», - підсумовує професор.