Людмила Опришко: Раджу журналістам не зазначати професію в запиті

Медіа-юрист Людмила Опришко, яка виграла кілька яскравих справ по доступу до інформації, дає практичну пораду журналістам – не вказувати у запиті те, що вони журналісти, повідомляє «Доступ до правди».

«Я раджу журналістам подавати запити як фізичним особам, не вказуючи, що вони журналісти і не використовуючи бланки редакцій. І для цього є декілька причин», - повідомила юрист і назвала ці причини.

«Зокрема, Закон України «Про доступ до публічної інформації» не дає жодних переваг журналістам та ЗМІ в отриманні відкритої публічної інформації. До того ж останнім часом статус журналіста та/або медіа почав створювати певні перешкоди у доступі до інформації.

Проблема номер один стосується сплати судового збору за звернення до суду. Якщо позов про захист права на доступ до публічної інформації подає фізична особа (наприклад, громадянин, який не отримав інформацію на запит) – судовий збір становить 0,4 відсотки прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (в 2017 році це 640 гривень). В той же час, якщо із позовом буде звертатись ЗМІ, як юридична особа, – судовий збір вже буде становити 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (в 2017 році це вже 1 600 гривень). Відчуваєте різницю?

За таких умов ЗМІ не вигідно подавати запити, якщо вони можуть передбачити судову перспективу вирішення спору. За будь-яких умов краще, коли це будуть робити фізичні особи – журналісти.

Друга проблема полягає в тому, що звернення саме журналістів за захистом права на доступ до публічної інформації до офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини втратили свою ефективність.

Дивіться, наведені ставки судового збору не завжди по кишені журналістам та ЗМІ. Не всі можуть собі дозволити подати позов до суду. Тому, для них єдиною можливістю захистити своє право на доступ до публічної інформації залишалось звернення до офісу Омбудсмана, який з кінця 2014 року здійснює контроль за дотриманням законодавства про доступ до публічної інформації. Такі звернення є безкоштовними. Крім того, працівники Секретаріату Уповноваженого з прав людини, як правило, орієнтуються на європейські стандарти в питаннях доступу до публічної інформації і рішуче відстоюють це право. Тому звернення до Офісу Омбудсмена здобули певну популярність у журналістів.

Але в лютому 2016 року до статті 171 Кримінального кодексу України були внесені зміни, спрямовані на удосконалення захисту професійної діяльності журналістів. З цього моменту незаконна відмова журналісту в доступі до інформації становить склад кримінального правопорушення. І тепер як тільки журналіст звертається зі скаргою до Омбудсмана, офіс пересилає її до правоохоронних органів, щоб ті встановили, чи є склад злочину.

Це сильно затягує розгляд скарги по суті.

І я ще жодного разу не бачила, щоб склад злочину було знайдено. Правоохоронці, як правило, взагалі не розуміють, що від них вимагається, часто розглядають листи Уповноваженого не за Кримінальним процесуальним кодексом, а за законом «Про звернення громадян».

Стандартна відповідь є такою: «На ваш лист такий-то повідомляємо, що звернення щодо порушення права на доступ до публічної інформації працівниками такої-то установи уважно розглянуто. Дане звернення зареєстровано там-то тоді-то. Враховуючи, що при перевірці даного звернення не виявлено об’єктивних відомостей про ознаки вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення на підставі закону «Про звернення громадян» за результатами перевірки складено висновок».

Це не поодинокий випадок, це на сьогодні вже стала практика.

На це від офісу Омбудсмана ми отримали рекомендацію оскаржувати дії правоохоронців і примушувати їх через суд порушувати кримінальні провадження. І тут ми знову впираємося в судові процедури, які є складними, тривалими і, на жаль, мало ефективними.

Тому я раджу журналістам не зазначати в запитах, що ви є журналіст. Тоді у випадку відмови в задоволенні запиту ви зможете ефективніше боротись за ваше право на інформацію, звернувшись до Уповноваженого з прав людини. І у офісу Омбудсмена не буде необхідності направляти ваші звернення до правоохоронних органів, що значно прискорить їх розгляд», - зазначила юрист.

Як повідомляв «Ні корупції!», журналісти – найменш захищена професійна група щодо доступу до публічної інформації: їхні скарги розглядаються найдовше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ПОНАД 20 УКРАЇНСЬКИХ ЧИНОВНИКІВ ОШТРАФУВАЛИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВ НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ В 2016 РОЦІ

ХОЧЕШ ІНФОРМАЦІЮ — БЕРИ ПІВТИСЯЧІ І ЙДИ ДО СУДУ