На Тернопільщині активісти попередили владу про наслідки будівництва ГЕС на Дністрі

На Тернопільщині активісти, представники туристичних клубів, місцевих громад, політичних партій об’єднуються в єдиний громадський рух «Вільний Дністер», аби не дозволити будівництва каскаду ГЕС, що автоматично призведе до знищення річки й Дністровського каньйону загалом, повідомляє «Галас».

За словами активістів, на сьогодні відомо, що на виготовлення проектної документації буде виділено 155 млн. грн., а загалом на будівництво ГЕС по Україні – 1 млрд. 100 млн. євро. 2 лютого планують оголосити тендер на переможця, який виготовлятиме проектну документацію.

«Дністер і без цього несе велике гідроенергетичне навантаження, адже на річці є три греблі й одна велика гідроакумулююча станція», – розповідає представник ГО «Зелений світ» м. Чортків Олександр Степаненко. – «З будівництвом каскаду ГЕС під загрозу поставлені території в межах Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, власне, землі природно-національного парку «Дністровський каньйон», який належить до 7 природних чудес України. Торік Тернопільська та Івано-Франківські обласні ради проголосували проти цих проектів, але ми бачимо, що енергобарони не заспокоюються, проект просувається й далі».

Зокрема, за словами активістів, у липні минулого року уряд ухвалив державну програму розвитку гідроенергетики до 2026 року, якою вже начебто легітимізовано каскад із шести ГЕСів на Дністрі, але програма прийнята з грубим порушенням законів України й міжнародних зобов’язань, тому вони виступатимуть проти цієї ініціативи й проти знищення нашої спадщини.

«Нещодавно відбулася екскурсія на Новодністровській ТЕС, ініційована «Укргідроенерго». Після цієї поїздки чудово видно, що рішення органів місцевого самоврядування й рішення Тернопільської обласної ради не взяті до уваги в кабміні та «Укргідроенерго» і плани з будівництва каскаду є і будуть активно втілюватися», -  каже керівник ГО «Вільні люди»-«Самооборона Майдану Тернопільщини» Іван Ковалик. 

Як пояснює Олександр Степаненко, в середній течії Дністра має бути шість гідроелектростанцій, п’ять – греблевого типу й одна – дериваційного. Верхня гребля має постати біля села Вістря Монастириського району, це якраз початок Дністровського каньйону. Весь лівий, тернопільський берег – це охоронний режим національно-природного парку, де апріорі будь-яке будівництво неможливе. Нижня гребля – це також територія Тернопільської області, новоствореної Мельнице-Подільської територіальної громади.

«З будівництвом каскаду ГЕС передбачається підйом води на рівень 8-9 метрів, а це означає неминуче затоплення берегів, оскільки всі села розташовані в річковій долині. Лобісти цього проекту мабуть сподіваються, що їм вдасться якось дешево викупити ці землі, або вольовим порядком переселити людей, як це робилося під час будівництва першої Дністровської ГЕС, тоді 65 сіл Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей зазнали затоплення. Тепер нема такого села, як Бакота й Ушиця.

Крім того існує ризик для екосистеми Дністра, адже зупиниться течія. Дністер – швидка річка, яка поки що зберігає здатність до самоочищення. Дуже великим ризиком є те, що впродовж останніх 20 років ми спостерігаємо зниження водності річок України. За два роки Дністер досяг позначки маловоддя, тобто держава в цій ситуація мала би переглянути всі свої програми водокористування й спонукати господарників до економного користування води і до приведення басейну Дністра до природного стану, тому що найкращим резервуаром природної води і її фільтром є непорушена екосистема, будь-яке техногенне втручання лише порушує здатність Дністра до самоочищення.

Якщо Дністер ми перетворимо на каскад з шести нових ставків, рано чи пізно вони будуть замулені і та органіка, яка залишатиметься на дні спонукатиме до вироблення метану – найпотужнішого парникового газу. Є також проблема зникнення води у довколишніх селах, знищення природи, а відтак цього жодним чином допустити не можна», - підсумував Степаненко.

Як повідомляв «Ні корупції!», Кабінет міністрів України 13 липня 2016 року затвердив Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року. Документ, серед низки заходів, передбачає будівництво Канівської гідроакумулюючої станції. Заявлений обсяг фінансування усієї програми становить 83,7 млрд грн, з яких 48,7 мільярда гривень повинні бути отримані від МФО.

4 липня 2016 року, ГО «Спеціальна комісія нагляду за виконанням Законодавства України стосовно боротьби з організованою злочинністю та корупцією» звернулася до НАБУ із запитом на перевірку щодо корупційної складової у фінансуванні, кошторисі та реалізації проекту побудови Канівської гідроакумулюючої станції.

До всього, громадськість Канева - проти зведення ГАЕС. Місцеві переконані, що цей проект - збитковий та небезпечний для довкілля.

Читайте також ПІВМІЛЬЯРДА НА ПІДГОТОВКУ БУДІВНИЦТВА КАНІВСЬКОЇ ГАЕС ВИГРАЛА ФІРМА З ПІДОЗРОЮ У ВІДМИВАННІ ГРОШЕЙ

ЕКОЛОГИ ПЛАНУЮТЬ МАСШТАБНУ КАМПАНІЮ ПРОТЕСТУ ПРОТИ БУДІВНИЦТВА КАНІВСЬКОЇ ГАЕС