Селидіввугілля та інші держпідприємства, які обходять Prozorro

Державна шахта "Селидіввугілля" — один з головних ньюзмейкерів тижня. Придбавши м'ясо по 4 тисячі гривень за кілограм та мінеральну воду по 588 гривень за літр, вугільники відзначились найбільш зневажливим ставленням до закупівель. Але вони далеко не єдині. Розслідування Центру вдосконалення закупівель у Київській школі економіці для ЕП

З серпня 2016 року ДП "Селидіввугіля" оприлюднило в сиcтемі ProZorro звіти про 409 укладених договорів закупівлі на суму 1,044 млрд грн. Як демонструє графіка нижче, державна шахта майже всі тендери провела з використанням допорогових процедур, тобто, на суму менше 200 тис, що дає можливість замовнику не проводити відкритий аукціон для закупівлі товарів. Так, в закупівлях ДП "Селидіввугіля" 340, або 83%, від загальної кількості договорів — на суму 199 999 грн. Порівняйте розподіл сум з, наприклад, Укрпоштою. В Укрпошті немає стрибків на порогах, і на більших сумах видно пологе зменшення кількості тендерів.

Хто зловживає допорогами

На графіку демонструється, скільки закупівель потрапляє в діапазон до 200 тис. гривень.
За законом закупівля товарів на відповідну суму може бути проведена без відкритого аукціону.
Для закупівлі робіт відповідна планка — на рівні 1,5 млн грн.

З більш ніж 330 тис. завершених закупівель в системі Prozorro 28 тис. припали саме на державні підприємства. Ми перевірили їх, щоб дізнатись, хто найбільше зловживає закупівлями "під порогом".   

Слід зазначити, що визначення, який поріг закупівель застосовний для державного підприємства — нетривіальна задача. Закон про публічні закупівлі лишає багато простору для самовіднесення себе до певного типу, через що може відрізнятися розмір "допорогоів" для товарів та робіт[1].

Нормальні та закупівлі в обхід закону

За нормальних умов, коли немає маніпуляцій із сумами закупівель, графік закупівель має бути більш-менш схожий на спадаючу криву, як намальовано нижче. Тобто, чим більша сума закупівлі, тим рідше вона зустрічається. На прикладі графіків більшості державних підприємств ця залежність відслідковується.

Чи призводить викривлення в бік "допорогів" обов'язково до корупції, ми уже аналізували у попередньому аналізі. Отже, серед причин можуть бути: уникання надпорогів для недоброчесних дій, оптимізація процесу закупівель, завищена сума договору або навіть тиск місцевого бізнесу.

Деякі перлини закупівель ДП "Селидіввугілля"

Проте приклад ДП Селидівуугілля" доводить, що недбале ставлення до закупівель, ймовірно, свідчить саме про корупційні ризики.

  • Блогери знаходили кричущі випадки недбалого ставлення до закупівель. Так, за даними бізнесмена і блогера Олексія Тамразова, який запустив у Facebook хештег #непрозорро, нещодавно ДП скасувало торги на 40 млн грн. Через 10 днів воно збільшило обсяг тих же самих закупівель приблизно вдвічі, але підвищило очікувану вартість у п'ять разів. А провели закупівлі вже за 200 млн грн (договір від 13 січня).
  • Проаналізовані активістами ціни "допорогових" закупівель були інколи вище, а інколи й нижче ринку. Наприклад, ДП закуповувало м’ясо за ціною 4 тис грн за 1 кг або мінеральну воду  кілька сотень гривень за пляшку та інші надмірно дорогі продукти. Раніше ДП закупило бензин А-92 Євро по 21,86 грн/л, або приблизно на 10% нижче ринку.
  • Нижче наведено перелік ТОП-фірм, які отримали найбільшу кількість замовлень вугільного ДП за ціною 199 999 грн (про це також писали "Наші Гроші").  Більшість цих постачальників є досить сумнівними партнерами, але навіть, незважаючи на репутацію, їхні засновники в більшості випадків прописані в Горлівці, Донецьку, Луганську та інших окупованих містах. Дивує так само і частота контрактів з ДП.

Постачальники, з якими  ДП "Селидіввугілля" уклало найбільше контрактів

 

ТОВ "Доненергоекспорт"

56

ТОВ "ФЕБРЕРО"

48

ТОВ "ДТК-Трейдінг"

38

ТОВ Тріалтрейд

36

ТОВ "САНГРІЯ ГРУП"

23

ТОВ  "ШЕРЕНТОРГ"

22

ТОВ "ЕНЕРДЖИ УКРЕЙН"

18

ТОВ "ТРЕД-ЮНІОН ФОРМ"

18

ТОВ "ВІНСТЕЙ"

15

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Корнер-ПАК"

13

На "лідера" рейтингу ТОВ "Доненергоекспорт" припадає чверть всіх закупівель ДП. Раніше ЗМІ писали, що одним з його засновників був ТОВ "Торговий дім "Промислові інвестиції". Це ТОВ в часи Віктора Януковича вигравало торги "Торезантрациту", який контролював старший син колишнього президента Олександр Янукович. За даними "Наші гроші", деякі закупівлі у зазначеного ТОВ здійснювалися за цінами в декілька разів вищими, ніж ринкові.

Звісно, підприємствам Донбасу працювати нелегко, адже більшість економічних зв’язків розірвала війна, а знаходити нових партнерів складно, зважаючи на сконцентрованість вугільної промисловості на Сході. Крім того, постачальникам, які працюють на Донбасі, набагато важче отримати банківську гарантію, оскільки банки регіону працюють в умовах особливих режимів і можуть взагалі не надавати подібних послуг. Тобто, є великий ризик, що замовлення не будуть виконані або виконані не в контрактній кількості. Враховуючи складність роботи в регіоні та індустрії взагалі та сумнівну репутацію списку партнерів ДП, можна сказати, що підприємство працює з постійними ризиками переривання виробничого циклу як через внутрішні, такі і через зовнішні причини.

Інші ДП, які закуповують "під порогом"

Ми зацікавились, які ще державні підприємства, крім "Селидіввугілля", зневажливо ставляться до процедури держзакупівель? На графіці вгорі видно, що абсолютно викривлений розподіл закупівель у другого найбільшого вугільного об'єднання  "Красноармійськвугілля". Це ДП теж визначало себе як закупівельник на загальних умовах в рамках чинного законодавства.

ДП "Артемсіль" визначало себе в системі як закупівельник "інший". Цей тип підприємств, зазвичай, повинен звітувати про тендери більші за 200 тис.

Також є невелика аномалія у лісових господарств, які у підпорядкуванні Державному агентству лісових ресурсів України. Частина цих ДП визначають себе закупівельниками на загальних засадах (наприклад, ДП "Путильське лісове господарство"), частина  як "інші" (наприклад, ДП "Новоушицьке лісове господарство"). 

Більшість інших держпідприємств не мають таких аномалій. Але, звичайно, це не є "щепленням" від корупції. Наприклад, серед тих, в кого майже "ідеальний" розподіл кількості закупівель  Адміністрація морпортів та самі порти (АМПУ)[2], які знаходяться в її підпорядкуванні. Цього тижня, до речі, міністр інфраструктури Володимир Омелян назвав головним провалом року відсутність реформи АМПУ, заявив про корупцію на підприємстві, анонсував заміну глави і переведення офісу в Київ. В АМПУ звинувачення відкидають.

[1] Більшість структурних підрозділів, дочірніх підприємств та філій ДП, які були проаналізовані, відносять себе до різних типів, хоча входять в структуру одного ДП. Така самоідентифікація є способом маніпулювання для ДП з метикуватими юристами.  Наприклад, ДП "Селидіввугілля", ДП "Красноармійськвугілля", Ренійська філія ДП "Адміністрація морських портів України", частина підприємств системи "Укрзалізниці" та деякі інші визначають себе як покупці на загальних умовах (для них допорогові закупівлі діють для товарів та послуг 200 тисяч гривень, робіт — 1,5 млн грн, а все що вище — це вже відкриті аукціони). В той же час більшість філій ДП "Адміністрація морських портів України", більшість аеропортів, включаючи "Бориспіль" та "Львів", частина підприємств системи "Укрзалізниці", частина дирекцій "Укрпошти", частина відокремлених підрозділів "Енергоатома", "Укренерго" та інші визначають себе  як "закупівельники в окремих сферах" (для них поріг становить 1 млн — для товарів та 5 млн — для робіт відповідно). Міжнародний аеропорт "Ужгород", ДП "Артемсіль", частина лісових господарств, один з відокремлених підрозділів "Енергоатома", "Закордоннафтогаз" НАК "Нафтогаз" визначають себе  як "інший" тип замовника. До цієї групи відносяться підприємства, для яких діють окремі пороги для товарів та послуг (вони звітують за торги понад 200 тис).

[2] Ренійська філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України" визначає себе як закупівельник на загальних умовах, в той час як решта філій, як "закупівельники в окремих сферах". 

ЕП