Представник Омбудсмана: Журналісти – найменш захищена група щодо доступу до інформації

Журналісти – найменш захищена професійна група щодо доступу до публічної інформації: їхні скарги розглядаються найдовше.

Таку тенденцію відзначила Ірина Кушнір, представник Уповноваженого з прав людини – начальник управління з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації, повідомляє «Доступ».

«З огляду на внесення змін до Кримінального кодексу України, якими передбачено посилення відповідальності за неправомірну відмову журналістам, ми вимушені відправляти ці скарги до поліції, щоб там розібралися, чи є склад кримінального правопорушення. І тільки після того, як поліція прийме рішення, що складу кримінального правопорушення немає, ми можемо перевідкрити провадження у рамках кодексу про адміністративні правопорушення. Це надто затягує процедуру захисту прав журналістів», - відзначила Кушнір.

Також вона відзначила, що скарги журналістів стосуються випадків як ненадання відповіді взагалі, так і неправомірної відмови на запит.

Перша ситуація не підпадає під регулювання Кримінального кодексу, тому буде вирішуватися у загальному порядку, але якщо надано неправомірну відмову, то тоді це має бути перевірено поліцією на наявність складу злочину.

«На превеликий жаль, поліція поки що не показує ефективних результатів. Всі справи поки що повертаються з висновками, що немає складу кримінального правопорушення. І на превеликий жаль, із внесенням змін до Кримінального кодексу найнезахищенішою групою щодо доступу до інформації виявилися журналісти», - наголосила Ірина Кушнір.

На жаль, статистика по таких скаргах в Секретаріаті Уповноваженого не ведеться.

4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу, якими посилила відповідальність за перешкоджання діяльності журналістів. Тоді ВР внесла зміни до 171 статті ККУ, додавши до статті те, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Медіа-юристи, до яких звернувся «Доступ до правди», одразу попереджали про те, що криміналізація доступу є надмірною, оскільки у цьому порушенні немає високого ступеню небезпеки для суспільства, яка є основною ознакою для кваліфікації певного діяння злочином, а також про складнощі, які викликатиме застосування цієї норми на практиці.

Як повідомляв «Ні корупції!», офіс Омбудсмана ініціює створення інституту Інформаційного комісара.

У Верховній Раді вже розпочали збір підписів за створення Інформаційного комісара України – незалежної інституції, яка б здійснювала нагляд у сфері додержання конституційних прав на доступ до інформації, захист персональних даних та захист викривачів.