Голова Верховного Суду, який підтримував диктаторські закони 16 січня, претендує на крісло у новому ВС

Голова ВСУ Ярослав Романюк, що претендує на посаду у його оновленому складі, підтримував диктаторські закони 16 січня

17 суддів ВСУ подалися на конкурс у Верховний Суд, який, запрацює вже навесні 2017 року й стане найвищою судовою інстанцією. Серед них чимало суперечливих особистостей, - пише НВ.

Судді Верховного Суду України (ВСУ) ще на етапі старту судової реформи були не згодні із тим фактом, що їм доведеться разом із іншими претендентами йти на відкритий конкурс у новостворений Верховний Суд.

ВСУ ще у жовтні 2016 року оскаржував судову реформу у Конституційному Суді. “В разі реорганізації Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів та утворення Верховного суду працюючі судді Верховного Суду України мають бути переведені на посади суддів Верховного Суду як суду того самого рівня без конкурсу й навіть без їх згоди на це” - йшлося у конституційному поданні Верховного Суду. Однак, попри незгоду із новими правилами гри, 17 суддів ВСУ все ж подалися на конкурс у Верховний Суд, який запрацює вже навесні 2017 року й стане найвищою судовою інстанцією.

Однією із найяскравіших фігур Верховного Суду України є його  Голова Ярослав Романюк, який отримав цю посаду за президентства Віктора Януковича незадовго до Євромайдану.

У розпал Революції Гідності Романюк публічно підтримував диктаторські закони 16 січня. У той час, коли світова спільнота обурювалась цинізмом законів, якими вводилися обмеження прав і свобод громадян, Романюк провів 17 січня брифінг, під час якого висловив підтримку прийнятим законам.

“Судова спільнота України вітає положення нового Закону, які спрямовані на посилення безпеки суддів та припинення проявів неповаги до суду та тиску на суд”, - заявив під час брифінгу Романюк.

Тоді ж Голова ВСУ сказав про відповідність прийнятих законів 16 січня європейським стандартам.

“Якщо право людини на вираження поглядів завдає шкоди суспільним інтересам, підриває суспільну довіру до суду, то Європейська Конвенція з прав людини передбачає право держави встановлювати відповідні обмеження і санкції. Таким правом Україна скористалась зараз”, - заявив суддя.

Водночас, на думку Романюка, прийняття диктаторських законів 16 січня було свідченням того, що Україна не змінила свого політичного вектору, надалі сповідувала європейські цінності та реформувала власне законодавство у відповідності до європейських стандартів.

За кілька днів до 16 січня Романюк звернувся із відеозверненням до влади із занепокоєнням, що масові акції біля судів перешкоджали нормальній роботі суду та могли призвести до спроб фізичної розправи над суддями. Тому Романюк попросив у тодішньої влади захисту, який матеріалізувався у одному із диктаторських законів 16 січня.

Після цього Романюк відзначився ще й своїми заявами про сумніви щодо відповідності окремих положень Закону про очищення влади нормам Конституції.

За керівництва Романюка 17 листопада 2014 року Пленум ВСУ прийняв постанову про звернення до Конституційного Суду щодо визнання люстрації неконституційною.

У свою чергу Верховний Суд України рапортував про успішне проходження його головою люстраційної перевірки, хоч сам Романюк отримав індульгенцію від люстрації, закладену у оскаржуваному ВСУ законом. Разом з тим, у своїх публічних виступах Романюк говорив про те, що додаткові декларації суддів та створення Громадської ради доброчесності не несуть жодної практичної користі для судової реформи.

Відзначилась своїми публічними заявами й Голова Ради суддів України та суддя ВСУ Валентина Сімоненко, яка заявляла про те, що подання суддями електронних декларацій створює загрозу для незалежності судової системи. Коментуючи свої слова журналістам, суддя посилалась на пограбування своєї колеги Мальвіни Данилової, не врахувавши, що вкрадені кошти та пограбований будинок не були тією задекларовані.

Кандидати у Верховний Суд від ВСУ Кривенда та Прокопенко, попри виявлені Генпрокуратурою порушення, своїм рішенням повернули дозволи на користування надрами родовищ у Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях ТОВ Голден Дерік, яка у часи Януковича контролювалась бізнес-середовищем екс-міністрів Миколи Присяжнюка, Едуарда Ставицького і колишнього народного депутата Юрія Іванющенка.

Третина суддів ВСУ, які конкуруватимуть за місця у новому Верховному Суді, безоплатно отримали земельні ділянки біля річки Десенка у Деснянському районі міста Києва як члени товариства індивідуальних забудовників Десенка.

Примітно, що членами товариства були кілька десятків суддів, а ці землі у 1991 році виділяли людям, які були евакуйовані із зони відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Власниками елітного житла є не лише члени товариства Десенка. Суддя ВСУ Анатолій Ємець, про якого писали журналісти проекту Наші гроші. Досудилися, за 27 років своєї праці зміг заробити на будинок вартістю майже 11 млн грн і площею 470 кв. м у селі Гора під Києвом. За даними журналістів, будинок має чотири спальні, три санвузли, кабінет, вітальню з дров’яним каміном, мансардний поверх з кухнею, фінську сауну та тренажерний зал. На додаток – критий басейн та два гаражі у дворі.

Інший претендент на крісло у новому Верховному Суді Волков відомий тим, що зміг повернути собі крісло судді Верховного Суду України через Європейський Суд з прав людини. У 2010 році суддю звільнили за його участь у колегії суддів при перегляді низки рішень, ухвалених суддею одного з апеляційних судів, який є братом дружини Волкова. Однак ЄСПЛ підтримав скаргу судді та виніс рішення про поновлення його на посаді, опираючись на те, що в українському парламенті було зафіксоване кнопкодавство у процесі голосування за звільнення судді.

Конфлікт інтересів, зафіксований у випадку з Волковим, є лише одним із випадків, які регулярно трапляються у вітчизняній судовій системі. Аналіз декларацій родинних зв’язків суддів демонструє засилля родичів серед працівників судової ланки.

Майже у 80% суддів ВСУ родичі працюють у судах або в апараті судів, що вкотре підтверджує закритість судів та інших “привабливих” державних місць роботи для людей з-поза системи. До прикладу, у того ж Анатолія Ємця двоє дітей майже одночасно зробили прокурорську кар’єру у прокуратурі міста Києва.

Експерти кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд! збирають та аналізують інформацію про всіх кандидатів до Верховного Суду, зокрема, вони сформували аналітичні довідки про служителів Феміди, які змагатимуться за крісла у найвищій судовій інстанції, від Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних та кримінальних справ. Детальніше про їхнє суддівське минуле, причетність до ухвалення сумнівних рішень та інформацію про їхню недоброчесну поведінку читайте на сайті кампанії ЧЕСНО. Фільтруй Суд!.

Матеріал підготовлено експертами Руху ЧЕСНО кампанія ЧЕСНО.Фільтруй суд!

Рух ЧЕСНО збирає інформацію з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки ЧЕСНО про причетність кандидатів до корупційних діянь, ухвалення сумнівних рішень є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів. 

НВ