Зрада від влади, або Чому ProZorro заважає мерам

З початку впровадження системи ProZorro в публічних закупівлях, мабуть, найбільше нарікань ми почули від місцевої влади. Мовляв, ринок заповнять дешеві неякісні товари з Китаю, купувати через ProZorro довго, а потреби ж у міста нагальні. Одного разу довелося навіть почути від місцевого чиновника найвищого рангу таку фразу: «Провели тендер, перемогла фірма з Харкова. А як тепер звідти товар доставляти? Хоч на руках неси!».

Часом причиною таких закидів є відверта некомпетентність і популізм. А часом дуже ретельний розрахунок на те, аби дискредитувати електронну систему і  не понижувати пороги тендерів з 200 тисяч гривень. Система ж, мовляв, і так погана, куди ще й дешеві товари купувати через неї.

Як місцева влада тікає від ProZorro, пропонуємо перевірити на прикладі Ромен, що на Сумщині.

Зрада#1 «операція ретромобіль»

У серпні 2016 року Роменська міська влада вирішила випробувати систему електронних закупівель на двох тендерах з придбання спецтехніки, порушивши всі писані і неписані правила.

Предметом закупівлі по першому тендеру став: «Спеціалізований вантажний автомобіль ЗИЛ 130, рік випуску - не раніше1983, з цистерною асенізаційною об'ємом 8 м.куб. з вакуумною помпою КО 520».

По-перше, організатор явно порушив вимоги законодавства, вказавши марку і модель спецтехніки. Стаття 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" говорить: «Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника».

По-друге, чому саме «рік випуску - не раніше 1983»?

Автомобіль 83-го року випуску явно відпрацював свій ресурс, і чи є сенс у придбанні такої техніки - питання дуже велике. Любов до ретромобілів міської влади можна було б пояснити бажанням зекономити, якби не одне "але".

Єдиним учасником цієї процедури закупівлі стала ФОП Тамара Оганесян, яка запропонувала саме ЗІЛ-130, 1983 року випуску з вакуумною помпою КО 520.

Вся тендерна документація була чітко прописана під конкретного продавця, і тут замовник явно знехтував вимогами доброчесної конкуренції.

Окрім цього, автомобіль придбали явно дорожче ринкової вартості.

ЗІЛ-130 для викачки рідких побутових відходів 1991-1994 року випуску на ринку коштує від 80 до 140 тисяч гривень. Тоді як Управління ЖКГ міста Ромни придбало спецтехніку невідомого стану за 175 тисяч гривень. Тобто, удвічі дорожче.

Другий тендер на закупівлю аналогічної техніки пройшов у тому ж жанрі, але вже з назвою «Автомобіль МАЗ-5337, не пізніше 1994 року випуску, двигун дизельний, цистерна об'ємом - 8-10 м.куб». Нескладно здогадатися, що єдиним учасником цієї закупівлі стала та ж ФОП Тамара Оганесян, в якої, як не дивно, знайшовся саме такий автомобіль, саме 1994 року випуску.

Зрада#2 «договір на майбутнє»

Інший спосіб втекти від ProZorro не менш винахідливий. Те ж управління ЖКГ міської ради вирішило оголосити тендери на ремонт доріг. Ініціатива, звичайно, похвальна, але зробити це вирішили в грудні.

Постає велике питання, а навіщо ж проводити такий тендер, коли за вікном мінус 10 і по коліна снігу?

Обидва тендери зимових ремонтів загальною вартістю 7,6 мільйонів гривень  виграЄ ТОВ «Укрєвробуд плюс». У цієї компанії за весь час її існування є один-єдиний замовник – Управління ЖКГ Роменської міської ради. Тож, проведення такого тендеру може бути не випадковим, а очікуваним продовженням «співпраці».

20 грудня Управління ЖКГ і «Укрєвробуд плюс» підписують договір, терміном дії до 31.12.2016 року. А за день до цього, 19 грудня замовник вносить зміни в договір (якого ще немає), і продовжує його дію до 31 грудня 2017 року!

Така ж доля спіткала і другий тендер на 3 мільйони. Договір завчасно продовжили на рік, а значить, в наступному році тендер вже проводити не треба, і роботи виконає саме той підрядник, якого обрала влада.

Цікаво, що фірма, яка так успішно працює в місті Ромни Сумської області, приписана чомусь у Чернігівський області. А от власники «Укрєвробуд плюс» Сагателян Ашот Бабкенович і Сагателян Льова Ашотович - у  передмісті Конотопа.

Як не дивно, в селищі неподалік мешкає ФОП Тамара Оганесян, яка продавала спецтехніку в першій частині статті. Двоє «укрєвробудівців» прописані в селі Соснівка на південь від міста, а підприємець Оганесян в селищі Заводське на півночі міста Контоп.

Все би нічого, якби ТОВ «Укрєвробуд плюс» зарекомендувало себе як якісного ремонтника. Але ж ні – ремонти фірма робить довго і неякісно. Місцева влада сама пояснює це тим, що виконавець робіт не має власної техніки, а орендує її в інших фірм, коли та не зайнята роботою.

Минулого року «Укрєвробуд плюс» вже проводило капітальний ремонт кількох вулиць. Щоправда, капітальний ремонт дороги від «Укрєвробуд» не витримав першої ж зими, а на новому покритті утворилися нові ями.

До речі, вулицю Дудіна відремонтувати яку за 4,5 мільйони гривень в наступному році має улюбленець Роменщини, ремонтують вже втретє за останні 3 роки. Так скоро дороги на Сумщині за товщиною асфальту нагадуватимуть німецькі автобани.

Але і це далеко не все. Окрім того, що міська влада пролобіювала інтереси ТОВ «Укрєвробудплюс» на наступний рік, вона іще вирішила оминути пороговість закупівлі, розбивши об’єкт вартістю 325 тисяч на 3 тендери:

  1. Ямковий ремонт доріг по вул.Монастирська в м.Ромни від №61 до №47
  2. Ямковий ремонт доріг по вул.Монастирська в м.Ромни від №71 до №61
  3. Ямковий ремонт доріг по вул.Монастирська в м.Ромни від №83 до №71

Всі угоди були підписані в один день 26 жовтня 2016 року. Таким чином замовник переступив через поріг в 200 тисяч і не проводив тендер, напряму обравши ту фірму, яка припала до душі. А саме, свого давнього «партнера».

В пошуково-аналітичній системі 007 ми можемо поглянути на всі оплати послуг компанії. В тому числі і ті, що сплачувались без проведення тендерів за переговорною процедурою.

Загалом за 2016 ТОВ «Укрєвробуд плюс» оплачено послуги в розмірі 3,3 мільйони гривень. Знову неприємно дивує те, що система подроблення вулиць працівниками Управління ЖКГ вже увійшла в постійну звичку.

Вулиця Горького чомусь розділилася на 3 частини по 190 тисяч. Так само розділилася і вулиця Маяковського.

Зрада#3 «стихійне лихо»

До наступної закупівлі посадовці Роменщини також підійшли дуже творчо. Аби не проводити тендер на товари вартістю півмільйона гривень, замовник вирішив скористатися виключенням зі закону, яке виглядає так: «потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, яка унеможливлює дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій»

Найсмішніше, що предметом закупівлі на півмільйона в грудні місяці стали металопластикові вікна.

Можна уявити випуски новин, в яких говориться про чергове торнадо, що пронеслося півднем Сумщини і для ліквідації наслідків якого необхідно негайно замінити 135 вікон у школах і дитсадках, та насправді замість торнадо є тільки неприховане бажання самостійно і без всіляких там електронних тендерів купувати у «свого» постачальника. Мовляв, і місту добре, і заробить той, хто треба.

Договір на постачання 135 вікон було укладено з нікому невідомим ФОП Бондар Сергій Володимирович. До того ж, міська влада ніде не вказала, якого розміру вікна було придбано, з яким склопакетом та якими характеристиками. Тож, визначити обґрунтованість цін неможливо.

Цікавий виходить договір на закупівлю просто якихось вікон у кількості 135 штук.

Вже не дивує, що ФОП Бондар Сергій Володимирович зареєстрований у 2016 році за кілька місяців до стихійної закупівлі. І знову ж таки у своєму архіві підприємець має тільки публічні закупівлі Управління ЖКГ Роменської міської ради.

Зрада#4 «Вітаємо, ми від мера!»

В минулому році активізувалося й оточення міського голови Сергія Салатуна. Компанія «Роменський меблевий комбінат», співвласником якого є донька міського голови Ірина Салатун, раптом отримала мільйон на постачання меблів. Головними замовниками цієї продукції стали відділ освіти та управління праці Роменської міської ради.

Всі закупівлі проведені в допорогах без тендерів, а отже, і конкуренції у «мерівської» фірми не було ніякої.

Ще 200 тисяч до свого гаманця поклав ФОП Пипа Андрій Миколайович, який теж є співзасновником «Роменського меблевого комбінату» і бізнес-партнером міського голови.

Раніше обидва ці учасники ніколи не перемагали в державних закупівлях.

Скільки іще за новоствореними фірмами і підприємцями, які отримують тільки контракти одного замовника, стоїть «своїх» людей, доводиться лише здогадуватись. Та одне відомо точно – ProZorro дуже заважає мерам, які звикли, що царина бюджетних коштів громади була їх приватною власністю. Більшість закупівель мери і їх поплічники продовжують дробити, ділити і робити все можливе і неможливе, аби обійтися без тендеру. Адже відкрита конкуренція вигідна всім, окрім тих, хто звик заробляти на чужих грошах.

Читайте також: Найбільші перемоги ProZorro

Володимир Даценко, для "Ні корупції!"