На чиновницьку «джинсу» у 2017 році рівненська міська влада хоче витратити 705 тисяч

На 2017 рік виконавчий комітет Рівнеради для свого піару через ЗМІ хоче 705 тисяч гривень. Про це йдеться в проекті бюджету, оприлюдненому на сайті Рівнеради.

З цих коштів майже чверть мільйона хочуть заплатити телебаченню та радіо, 450 тисяч – комунальній газеті «Сім днів», 30 тисяч – іншим періодичним виданням.

Про це повідомляє «Четверта влада».

«В проекті бюджету надання цих коштів для ЗМІ називається «підтримкою засобів масової інформації», але насправді це введення в оману. І ось чому», - пише видання.

По-перше, ці кошти надаються непрозоро. Ви знаєте чому радіо, яке очолює чоловік заступниці мера, отримує коштів більше, ніж телебачення, при тому що саме телебачення є наймасовішим ЗМІ? За яким принципом розподіляються ці кошти?

Журналістка Інна Білецька дослідила скільки хто отримав коштів і від яких управлінь протягом двох останніх років. Чому саме такі суми і саме ці ЗМІ? Чи чули ви щось про прозорий конкурс на отримання фінансування проектів у ЗМІ від влади? Нічого цього немає.

По-друге, ці кошти витрачаються переважно на приховану рекламу. «Джинса́» — сленгове слово, яке використовується переважно в медійній спільноті. Синонім терміну «прихована реклама». Означає зумисну приховану рекламу чи антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо.

«Джинса» відрізняється від справжнього журналістського матеріалу тим, що в джинсовому матеріалі грубо порушуються ключові стандарти журналістики. Як правило, у джинсових текстах наводиться позиція лише замовника.

Керівник інформаційно-аналітичного відділу Рівнеради Олесь Лопачук каже, що наразі немає звіту про використання коштів подібної програми розвитку інформаційного простору у 2016 році.

"Припускаю, що окремі депутати часто бувають на телебаченні, виступають в якихось програмах, але маємо давати рівні можливості для кожного депутата в кінці року виступити і розповісти про свою діяльність", – так аргументував Олесь Лопачук необхідність проплати двохсот тисяч гривень з кишень платників податків для телебачення у 2015 році.

Слова заступниці мера Галини Кульчинської у 2015 році теж свідчать, що це прихована реклама. А у випадку надання коштів для «Радіо-Трек» – це ще й конфлікт інтересів.

"З огляду на те, що вони [майже усі рівненські ЗМІ] є приватними, вони можуть показати сюжет, а можуть взагалі не показати", – казала Галина Кульчинська на бюджетній комісії в грудні 2015-го і додала: "Які б чудесні презентації, прес-конференції не робила та чи інши прес-служба – хочу показую, хочу не показую. З огляду на те, що рекламний ринок у Рівному, в медійному плану, дуже скудний, ЗМІ шукають підтримки. Можливо, варто зробити наглядову раду з числа депутатів чи журналістів, які б контролювали якість сюжетів. Але якщо ми хочемо, щоб люди розуміли, що робиться у місті з ЖЕКами чи управляючими компаніями, ці сюжети мають бути. А гарантії, що всі телеканали скажуть «Єс!» немає. Ну, можуть зробити один раз, а нам потрібно щоб ця інфорамційна кампанія дійшла до людей, то це наша з вами відповідальність".

Слова заступниці мера лишилися словами – жодних детальних прозорих звітів і жодної наглядової ради, яка б контролювала витрату цих коштів немає й досі. Так само як немає і цільового програмного використання цих коштів на висвітлення тієї чи іншої сфери.

Для прикладу як це може бути по-іншому. Фонд розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні оголошує прозорий (з чіткими правилами і з можливістю участі всіх незалежних ЗМІ) конкурс із тематичними пріоритетами.

В умовах конкуренції виграють ті ЗМІ, що зможуть довести свою професійність і здатність виконати проект. Фонд вимагає вказувати, що публікації, підготовлені в рамках проекту, фінансується фондом. По-перше, це чесно стосовно читача і самого фонду. По-друге, на цьому й закінчується згадка фонду – він не займається власною прихованою рекламою.

Фонд не навязує вам тем і спікерів. Ви дієте в межах власного проекту, який ви подаєте у фонд в межах тематичних пріоритетів фонду. Наприклад, проведення журналістських розслідувань, створення аналітичних матеріалів та покращення якості новин.

Фонд вимагає не лише кількісних, але й якісних звітів – що саме зроблено, хто отримав користь від ваших публікацій і як це сприяє розвитку вашої організації. Це те, що справді можна назвати і підтримкою ЗМІ, й підвищенням інформування громадян.

Водночас роздавання коштів на «джинсу» не лише не досягає подібних цілей, але ще й створює лояльність ЗМІ до влади, сприяє самоцензурі і зовсім не сприяє справжнім дослідженням багатьох важливих міських тем.

"Четверта влада" нагадує, що в рамках «Міської програми розвитку інформаційного простору міста Рівного на 2015 роки» витрачені 199 тисяч 883 гривень були розподілені наступним чином:

За 50 тисяч гривень підготували 28 радіопрограм на «Радіо Трек» та «Радіо Ритм». Таким чином середня вартість однієї «джинсової» програми на радіо – 1 785 гривень.

87 разів у телевізійних програмах на телеканалах «Рівне-1», «Сфера-ТВ» та «Ритм» з`являвся мер, чиновники та депутати Рівнеради.

З них 54 програми присвячені звітам депутатів.

Весь цей «теле-бенкет» коштував місту 139 тисяч 890 гривень. Таким чином одна програма на телебаченні коштувала у 2015 році в середньому близько 1600 гривень.

На оновлення матеріально-технічної бази відділу інформаційно-аналітичного забезпечення у 2015 році витратили 10 тисяч гривень.

Читайте також Чиновники не поспішають відпускати комунальні ЗМІ на волю 

Скільки держава витрачає на те, що нікому, крім чиновників, не потрібно