Нова мітла: чи стали земельні рішення прозорішими після обрання нових голів сільрад Рівненського району?

Принципи, методи та схеми розподілу земель у Рівненському районі були таємницею за сімома замками. Доступ до неї мали сільські голови, керівники державних структур, але аж ніяк не звичайні місцеві мешканці. За останні два роки в частині сільських рад вдалося хоч трішки «переламати ситуацію» - сільськими головами, секретарями сільрад, депутатами стали молоді ініціативні люди. Однак чи вдається їм впроваджувати якісні зміни, чи бере участь громада у ефективному контролі за використанням земель сільської ради – цікавився «Антикорупційний моніторинг».

Село Зоря ще кілька місяців тому теж не могло похвалитися прогресивністю у вирішенні земельних питань. За словами громадського активіста, члена місцевого виконавчого комітету Сергія Делідона, багато років громада майже не мала інформації про вільні землі, а також про те, кому їх роздають.

– Контролювати в таких умовах прозорість ухвалення земельних рішень було дуже непросто, – зауважив Сергій Делідон. – Але на допомогу прийшли нові технології, про які ми дізнались від інших громадських активістів. Публічна кадастрова карта, портал публічних фінансів, запити на доступ до публічної інформації – завдяки цьому ми почали відкривати очі на роботу місцевої влади, на ухвалення земельних та фінансових рішень.

Михайло Дяченко та Сергій Делідон

 Припідняти завісу секретності над земельними рішеннями зорянцям допомагали і правоохоронні органи.   Кілька місяців тому місцевого сільського голову Михайла Олійника затримали за підозрою в отриманні хабара розміром у півмільйона гривень. Доки чиновника-священика судять, місцеві жителі штурмують сільраду – вимагають виділити їм землю.

- Можливо, це ще й тому, що ми нещодавно затвердили генплан села. До цього сільська рада не мала права надавати землю. Генплан ніяк не могли затвердити упродовж двох років. А тут депутати його нарешті ухвалили, - розповів секретар Зорянської сільської ради Михайло Дяченко.

Ретельне вивчення земельних питань місцевими активістами та депутатами дуже швидко дало свої результати. Так, 27 жовтня під час засідання постійних комісій Зорянської сільської ради депутати порадили звільнитися за власним бажанням землевпоряднику Віктору Мазурцю. Активісти спільно з депутатами і земельниками розпочали першу частину інвентаризації земель. Вдалось нарешті вирішити питання надання ділянок учасниками АТО.  106 захисників України отримали свої 12 соток під забудову на території Зорі і Грабова.

Тільки після обрання нового сільського голови зрушились справи з інвентаризацією земель та уточненням генпланів в Олександрійській сільській раді. До того і генплан, і вільні земельні ділянки були таємницею. Це й не дивно. Адже кращі ділянки були приховані для своїх. Є два судові рішення щодо зловживань у земельних питаннях попереднього сільського голови Ігоря Смоляра, який підробляв документи і віддавав ділянки… собі та своїм родичам. Судимість за отримання неправомірної вигоди має і екс-секретар Олександрійської сільської ради. Сказати, що люди були незадоволені таким станом справ, не сказати нічого. Тому новообраному сільському голові Тетяні Михасюк клопотів вистачає.

Тетяна Михасюк

 - Загалом Олександрійська сільська рада об’єднує 6 сіл. Генплани є в селах Олександрія та Пухова. Щоправда, вони з помилками, адже зроблені без геодезії. Тому трапляється, що ділянка находить на ділянку. Зараз зроблена геодезія у трьох селах: Волошках, Святті та Новій Любомирці, - розповіла Тетяна Михасюк. - Ми уклали договір на виготовлення генплану Нової Любомирки. Будуть також генплани сіл Волошки та Свяття. А наступного року - села Три Копці. Також ми зробили детальний план Пухової. Це для того, аби надати земельні ділянки учасникам АТО. Вони у нас на першому місці, і всі є в реєстрі. Зараз там тільки дві людини, які не отримали ділянок під забудову, бо їх просто нема.

В Олександрії працюють над розширенням меж села

– На генеральному плані Нової Любомирки буде передбачено масив під забудову орієнтовно на 80 ділянок. У першу чергу будуть забезпечені учасники бойових дій АТО. Також у нас є черга дітей-сиріт (там 5 людей). Переваги матимуть багатодітні родини та ті, в яких є діти-інваліди. Планувала це зробити у наступному році. Та є сумніви, оскільки процедуру погодження генпланів дуже затягують різні інстанції, служби тощо, у повноваження яких це входить. Про це розповідають колеги-сільські голови, які з цим процесом безпосередньо стикалися. І це проблема номер один, бо люди хочуть швидкого забезпечення ділянками під забудову, а прискорити це сільська рада не може. Також робимо розширення меж Олександрії та Пухови. Але це також дуже довгий процес. Розширення буде трішки більше, як на 100 гектарів, однак це, швидше, для того, щоб переоцінити ставки земельного податку, - ділиться планами сільський голова Олександрії.

Якісні зміни прийшли після виборів і до Заборольської сільської ради. Новообраний сільський голова Микола Шустов взявся керувати після роботи у Рівненській ОДА. Зміною влади селяни задоволені, принаймні, поки що.

Микола Шустов проміняв обласний центр на сільську раду

- Можливо, раніше деякі сільські голови сприймали свою роботу виключно в ключі видачі різних довідок мешканцям. Прийшов на роботу – посидів і пішов. Так не має бути. У нашій сільській раді два села: Забороль і Боянівка. Генерального плану не має жодне. Якось не поспішали цим займатися попередні сільські голови. А тепер мешканці мають через це серйозні проблеми. Один із мікрорайонів Забороля «Південний» досі без світла. Люди не можуть нормально вселитися в новозбудовані будинки. Кинулись допомогти їм із електрифікацією, а там не все так просто. Треба прокладати мережі, але без генплану села це зробити не можна. Ось і мусили наздоганяти попередні роки. Почали процес на початку 2016 року – зараз вже маємо виконані топо-геодезичні роботи, а сам генплан проходить всі необхідні погодження. А доки триває процес затвердження генплану, використовуємо всі можливості, щоб забезпечити земельними ділянками учасників АТО. Також домовились із обласним управління Держгеокадастру, щоб учасниками АТО з нашого села виділили землю під садівництво поблизу села.

Нагадаємо, ГО «Антикорупційний моніторинг» провела дослідження «Виявлення корупційних зловживань у виділенні земельних ділянок у Рівненському районі у 2010-2011 роках», під час якого встановила - всього за два роки, за рішеннями голови Рівненської РДА, земельні ділянки під садівництво отримали 2400 громадян на площі понад 324 гектарів. Ще 2440 ділянок у 2013-2016 роках роздав під садівництво у Рівненському районі Держгеокадастр. Рекордсменами є сільські ради, які розташовані поблизу обласного центру.  На основі зібраних даних "Антикорупційний моніторинг", за підтримки фонду «Відродження», створив інтерактивну карту , де відображено, на території яких сільських рад роздали найбільше ділянок під садівництво.  Також "Антикорупційний моніторинг" створив поіменний онлайн-довідник  отримувачів землі щодо кожної з 21 сільської ради Рівненського району. Крім того, активісти проаналізували  наявність вільних земель на території самих сіл та селищ Рівненського району .

АКМ