Столиця, реклама, чиновники і підприємці: хто на кому гріє руки

Реклама у Києві всюдисуща. Вона наступає на п’яти, впадає в очі, чіпляє за рукава і з’являється, здавалося б, у зовсім непристосованих до цього місцях.

Як пише, до прикладу, «Київ вечірній» «глухі торці будинків, трансформаторні підстанції, теплопункти і різне комунальне господарство столиці - далеко не витвір мистецтва. Нерідко – це ще й небезпечне сусідство через плитку, що обвалюється, та цеглини, що випадають. На щастя, у Києві є люди, які знаходять в собі сили і засоби, щоб хоча б за допомогою графіті прикрасити сіру буденність яскравими фарбами. Інші - ходять, милуються. А те, що роблять третє, виявив користувач ЖЖ з ніком desyateryk на розі вул. Оленівської та Костянтинівської біля станції метро «Тарас Шевченко». «Це просто свинство - заклеювати своєю поганою рекламою витвір мистецтва, - обурився він. - Тим більше в покинутому індустріальному районі, який красивими видами не збалуваний. Так скоро і на дзвіниці Софії Київської яку-небудь рекламну нісенітницю вивісять».

Торік київський міський голова Віталій Кличко, звільнивши головного архітектора Києва Целовальника та двох його заступників, категорично заявив про необхідність наведення ладу у зовнішній рекламі та впорядкуванні ситуації з МАФами.

І тоді мер вкотре зауважив, що комплексні схеми розміщення зовнішньої реклами та МАФів не затверджені.

«Ми змінили главу «Київреклами», але до сьогодні порядок не наведений, скарг не менше, будівель вже не видно в столиці – все завішано рекламою. Такої кількості хаотичної реклами я не бачив у жодному місті світу! Навести лад у рекламі – питання департаменту архітектури, розміщення та прибирання МАФів – знову архітектура, видача детальних планів території – архітектура. І з усіх джерел я чую, що завжди необхідно з кимось домовлятися, а змінити рішення на позитивне можна за винагороду. З цієї причини був звільнений заступник директора департаменту містобудування та архітектури Андрій Вавриш, коли права на розміщення реклами передавались одному комерційному підприємству. Тому, за результатами незадовільної роботи за даний період я ухвалив рішення звільнити головного архітектора і двох його заступників із займаних посад. Проведемо конкурс і візьмемо тих людей, які здатні навести лад у цій сфері, і будуть працювати чесно та відповідально. А з очільниками управлінь будемо розбиратися окремо», – підкреслив Віталій Кличко і пообіцяв все вирішити у 2016-му, тобто, у цьому році, який вже добігає кінця.

Таким чином, з надцятої спроби Київ отримав директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – Головного архітектора Олександра Свистунова, у якого, очевидно, руки до впорядкування столичної реклами ще не дійшли або не поспішають доходити.

Хоча потуги впорядкувати рекламу у столиці були і без Свистунова. Так, у Київській міській державній адміністрації у цьому році кілька разів бралися впорядковувати рекламний бізнес (нині у столиці діє Концепція розвитку зовнішньої реклами в місті Києві, затверджена рішенням N 20/7357 Київради від 26 січня 2012 року - авт.)

По-перше, на початку року комісія Київради розглянула Стратегію реформування зовнішньої реклами в Києві, якою, зокрема, пропонувалося обмежити розміщення об'єктів зовнішньої реклами в зонах охорони пам'яток культурної спадщини, парках та скверах, у безпосередній близькості до адміністративних та культових будівель і споруд, на мостах, шляхопроводах тощо.

Відповідно до Стратегії, територію міста планувалося поділити на 5 форматних зон з окремим режимом розміщення об'єктів зовнішньої реклами у кожній. У нульовій форматній зоні пропонувалося заборонити розміщення будь-яких об'єктів зовнішньої реклами, максимальний розмір рекламного поля наземного окремо розміщеного рекламного засобу у четвертій форматній зоні пропонується визначити у 36 кв.м. Форматні зони базуються на історико-архітектурному опорному плані Києва, додали в Київраді.

По-друге, 16 червня цього року рішення Київської міської ради «Про внесення змін до Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26 січня 2012 року № 20/7357» оприлюднили для обговорення на сайті КМДА.

Додамо, що цим документом одночасно мали бути затверджені Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві та Класифікатор типових рекламних засобів.

Загалом, згідно з новою редакцією документу, правила розміщення рекламних засобів мали стати більш жорсткими, а відстань між конструкціями суттєво зменшитися. Крім того, планувалося посилити форматні зони, деякі види конструкцій взагалі заборонити, а за деякими ввести обмеження.

У серпні у КМДА продовжили публічно обговорювати зміни до Концепції розвитку зовнішньої реклами уже із залученням представників бізнесу та рекламних операторів. І хоча чиновники нібито й твердо наполягали на зонуванні розміщення реклами, згоди, очевидно, так і не дійшли, бо Концепція досі залишається у вигляді проекту, а не документу.

При цьому, в листопаді цього року (уже за наявністю нового директора профільного департаменту Свистунова – авт.) Київрада знову взялася за впорядкування реклами. Цього разу своїм рішенням депутати вирішили посилити контроль за розміщенням реклами в межах червоних ліній вулиць та доріг.

Відповідно до рішення Ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київради (КМДА) було доручено створити комісію, яка вивчатиме відповідність вимогам чинного законодавства розміщення рекламних конструкцій в межах червоних ліній вулиць і доріг міста.

До комісії увійшли представники Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київради (КМДА), ГУ МВС України в м. Києві та депутати-члени постійної комісії Київради з питань транспорту, зв'язку та реклами.

Відтак, зараз, протягом 3-х місяців з дати набрання чинності рішення, Департамент містобудування проводить інвентаризацію рекламних конструкцій у межах червоних ліній та аналізує відповідну інформацію.

Крім того, створена комісія також перевіряє легальність встановлення таких рекламних щитів. А якщо чиновники знайдуть нелегальні рекламні конструкції, то обіцяють вмить забезпечити їхній демонтаж. (До слова, як повідомляв «Ні корупції», у серпні у столиці було демонтовано останній рекламний мегаборд. Своїм коштом власник конструкції демонтувати її не збирався, тому це зробили комунальники. І хоча місто витратило на це 200 тисяч бюджетних гривень, проте заступник голови КМДА Олексій Резніков зробив на цьому гарний PR керівництву міста).

Водночас «Ні корупції!» припускає, що нині у рекламному секторі столиці відбуваються ті ж самі процеси, що й у паркувальному сервісі столиці (Читайте також Столичний парксервіс: боротьба корупції з законом). Оскільки, прикриваючись благими намірами, і тут можна поборотися за свою копійку до чиновницької зарплати.

А про те, що «ліва» копійка є, і не зовсім копійка, а цілі тисячі гривень, можна зробити висновок, скажімо, з нещодавнього повідомлення Нацполіції про те, що працівник відділу реклами Департаменту Київської міськдержадміністрації одержав 52 тисячі гривень неправомірної вигоди, щоб позитивно вирішити питання щодо розміщення об’єктів зовнішньої реклами в столиці.

При цьому, нещодавній звіт внутрішніх аудиторів Київської міської державної адміністрації, опублікований на сайті Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), «доступно пояснює», на чому ще чиновники від реклами можуть підзаробляти.

Отже, аудитори, оцінюючи діючу систему розміщення рекламних засобів у столиці для покращення її ефективності, вдосконалення системи внутрішнього контролю, мінімізації ризиків, властивих рекламно-інформаційному простору, тощо, зосередили свою увагу на процесі оформлення та видачі дозволів на розміщення рекламних засобів; проведенні договірної роботи, повноті та своєчасності перерахунків до бюджету Києва та на здійсненні контрольно-наглядових функцій за розміщенням об’єктів зовнішньої реклами.

В результаті, процес видачі/продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами у столиці аудитори назвали «сповненим недоліків через відсутність достатньої кількості працівників в ДМА (департаменті містобудування та архітектури), невиконання ними посадових обов’язків та стислі терміни опрацювання дозвільної документації, що визначені нормативними актами».

Крім того, недосконала організація процесу призвела до систематичних випадків недотримання Департаментом містобудування та архітектури  встановлених термінів, що, своєю чергою, призводить до можливого недоотримання бюджетом м. Києва в І півріччі 2016 року розрахунково близько 8,8 млн грн, в т.ч: за рахунок несвоєчасної підготовки дозволів - 5,3 млн грн, за рахунок не виданих погоджень на продовження дозволів - 3,5 млн гривень.

«Так, дослідження показало, що внаслідок неналежної організації роботи ДМА в 2015 та на початку 2016 року:

- в 97% випадків з недотриманням встановленого строку в один день реєстрація 8117 заяв на розміщення 8117 рекламних засобів здійснювалась в строк від 3 до 140 робочих днів;

- за період з січня по травень 2016 року Департаментом практично не здійснювалось погодження дозвільних справ – заявки не направлялись до погоджувальних органів. Відмічається, що нормативно визначений строк направлення справ на погодження - один день з моменту надходження документів від заявника», - йдеться у тексті звіту.

Відтак, можна зробити висновок, що прискорення видачі дозвільних документів, позитивне вирішення питання щодо розміщення об’єктів зовнішньої реклами в столиці може цілком коштувати винагороди на адресу чиновників, які за це відповідають.

Щодо аналізу, то оцінка процесу укладання договорів на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів, виконання їх фінансової частини тощо показала, що в цілому в КП «Київреклама» організація договірної роботи здійснюється ефективно, є системною та формалізованою, кажуть аудитори.

«Перерахування грошових коштів до бюджету м.Києва здійснюється своєчасно та в повному обсязі. Також, на думку аудиторів, на належному рівні в КП «Київреклама» здійснюється претензійно-позовна робота з боржниками та організована дієва система по роботі з дебіторами, в результаті чого протягом 2015 – І півріччя 2016 року дебіторська заборгованість по розрахункам з розповсюджувачами реклами зменшилась на 21,5%», - йдеться у тексті звіту.

Водночас, процес здійснення контрольно-наглядових функцій за розміщенням об’єктів зовнішньої реклами, на думку аудиторів, потребує вдосконалення та покращення, в першу чергу, в робочому органі, і суттєво залежить від налагодження процесу видачі дозвільної документації.

За словами аудиторів, створена та функціонуюча в ДМА з 2015 року система оформлення документації на демонтаж є неналежним чином регламентованою та не підкріпленою достатньою кількістю фахівців, що призводить до затримки робіт з демонтажу на різних етапах, відволікання трудових та фінансових ресурсів та не відповідає вимогам сьогодення.

Як наслідок:

- ДМА з серпня 2015 по червень 2016 року із 22923 РЗ (виявлених КП «Київреклама») до наказів на демонтаж включено близько 23% РЗ (5363 од) – не включено 17560 рекламних засобів (РЗ).

- Необхідний значний час для опрацювання інформації по виявлених КП «Київреклама» рекламних засобах, розміщеним з порушенням Порядку, для включення їх у наказ на демонтаж, - в середньому від 30 до 100 днів.

- Відсутні єдині об’єктивні критерії визначення та регулювання термінів виконання наказів на демонтаж рекламних засобів, які б враховували фізичні та технічні можливості (людські ресурси, матеріально-технічну базу, завантаженість тощо) КП «Київреклама».

Так, накази ДМА містили терміни демонтажу від 1-го до 75-ти днів (аналіз 103-х наказів на демонтаж показав, що 52 накази (51%) містять терміни від 1-го до 30 днів, 45 наказів (43%) від 31-го до 60 днів та 6 наказів (6%) від 61-го до 75 днів). Як приклад, на демонтаж 550 РЗ передбачалось 30 днів, а на демонтаж 47 РЗ - 75 днів.

Підприємство, за наявності значного об’єму РЗ, розміщених з порушенням законодавства (тільки за І півріччя 2016 року виявлено 13,5 тис. РЗ), фактично не в змозі укладатися в терміни, встановлені в наказах ДМА (протягом 2015 – І півріччя 2016 років недотримано терміни щодо забезпечення демонтажу по 1869 РЗ (23%).

- У наказах на демонтаж допущено значну кількість помилок. Зокрема, як приклад, у квітні – грудні 2015 року в середньому 24% (1282 РЗ) рекламних засобів включено до наказів помилково або з недостовірними даними, що призвело до відволікання людських ресурсів КП «Київреклама» для їх додаткового опрацювання і аналізу та затримки термінів демонтажу.

Таким чином, можна зробити висновок, що встановлення термінів демонтажу рекламного засобу, розміщеного з порушеннями, внесення помилок або й взагалі завідомо неправдивої інформації до наказів з демонтажу, уповільнюють процес демонтажу чи й зовсім його унеможливлюють.

Що також, звісно, варте винагороди для чиновників.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»

Читайте також Чому чиновники можуть дозволити собі бездіяльність