Битва з вітряками, або Наскільки Рада суддів готова захищати незалежність судді

Голова Ради суддів Валентина Сімоненко

Голова Ради суддів Валентина Сімоненко. Фото: zib.com.ua

У березні минулого року українські ЗМІ розповсюдили скандальний аудіозапис. На ньому підвищеним тоном голова Апеляційного суду Черкаської області Володимир Бабенко картає суддю цього суду Сергія Бондаренка. Останній ослухався очільника суду і насмілився не виселити вчительку із службового приміщення заводу "Азот", який належить українському олігарху Дмитру Фірташу. 

"Ти проявив велику неповагу до мене і до колективу... Я так розумію, ти оголосив мені війну. Усі нормальні люди якось розуміють, є якась справа, якщо можемо допомогти, поможемо. Якщо не можемо, сіли, подумали і сказали людям, що в такому випадку нічого не вийде. А піти втіхаря, зробив маленьку пакость... То ти насолив не мені, а усім нам. Іди потім, домовся з ним за залу, бл***, за все інше...", - обурювався Володимир Бабенко, який, за словами судді Бондаренка, хотів домовитись із підприємством про залу у Палаці дружби народів. Вона потрібна була, щоб відсвяткувати там День суду.

"Є дійсно такі моменти, де треба вивчити і подумати, як це правильно зробити. Ти кажеш: "Ні, ніхрєна. Якщо до керівництва хтось звертається, то це його проблеми"... Я ж тобі в житті нічого поганого не зробив, але вже двічі чи тричі просив: "Сергій Іванович, дорогий, ти ж суддя, ти ж в нашому колективі. Я тобі розповідаю, хто до мене звертається. Вивчи, будь ласка, що можна там зробити. Ти ж навмисно до мене не приходиш і виносиш рішення проти тих людей, про яких я говорю. Наступного разу я тобі взагалі спеціально не буду говорити. Тоді побачимо, чим це закінчиться. Я ще й допоможу, щоб ти розумів", - погрожував голова суду.

"Такого нахабного ставлення до себе я терпіти не буду. А ти якось оприділись, що ти хочеш. Не подобається тобі цей колектив чи я особисто, можеш переводитись, звільнятись. Але гадити ось так я тобі все таки не дозволю", - йдеться в аудіозаписі, який оприлюднив на своїй сторінці у мережі Facebook адвокат судді Роман Маселко. Сам голова суду говоритиме, що запис нарізаний із різних шматків. Але згодом експертиза МВС підтвердить, що цей голос таки належить Володимиру Бабенку і що жодного редагування в аудіозаписі не було.

Після рішення на користь вчительки суддя зазнав систематичного тиску та втручання у його роботу.

Його помічницю перевели на іншу посаду, нового помічника не призначали, і суддя близько 2,5 років мусив працювати фактично за двох. У нього не реєстрували доповідні та заяви, у яких він звертався до адміністрації суду. Керівництво суду перешкоджало його роботі з тим, щоб учасники судових процесів скаржились на суддю до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Суддя також пережив підпал машини й чатування невідомих під його квартирою.

Ці події у Черкасах говорять самі за себе - сталася низка кримінальних злочинів, які мають розслідувати правоохоронні органи. Минулого року правозахисна організація Transpаrеncy International у своїй заяві назвала боротьбу за правду судді-викривача "битвою з вітряками". Але як правоохоронні та судові органи реагують на події в суді зараз?

Равликова швидкість

Вже  25 місяців Генпрокуратура розслідує кримінальне провадження за ч. 2 ст. 376 КК України (втручання в діяльність судових органів). Начальниця відділу Генпрокуратури з розгляду запитів на публічну інформацію Наталія Тєлічко повідомила "Ні корупції!", що розслідування затягується через судові експертизи, які досі тривають.

"Наразі повідомлення про підозру не здійснювалось, досудове розслідування триває", - повідомила вона.

4

Також понад 20 місяців обласна Нацполіція розслідує підпал машини. Transparency International повідомляла, що у цій справі правоохоронці вилучили докази підпалу із протоколів. Та в. о. начальника Головного управління Нацполіції в Черкаській області Валентин Кожухівський запевняє "Ні корупції!", що "заходи по зібранню доказів причетної до скоєного особи вживаються, а слідчі (розшукові) дії тривають". Водночас він відмовився повідомити, чи перевіряється на причетність до підпалу сам Володимир Бабенко.

ВККС спромоглася відкрити дисциплінарне провадження стосовно голови суду лише після засідання парламентського комітету з протидії корупції, де судді Лариса Гольник та Сергій Бондаренко розповіли нардепам про втручання у їхню роботу як суддів.

ВККС відмовилась повідомляти "Ні корупції!", коли ж саме буде розгляд дисциплінарної справи.

Рада суддів

В Україні вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів (РСУ). Відповідно до законодавства, вона "розробляє та організовує заходи стосовно незалежності судів і суддів, а також поліпшує стан організаційного забезпечення діяльності судів".

У лютому цього року голова Ради суддів Валентина Сімоненко вказала у коментарі Центру інформації про права людини, що "більшість суддів підтримують голову суду, що є показником організації роботи цього суду і взагалі цієї ситуації". Вона рекомендувала голові суду, самому судді та громадським організаціям "психологічно відпустити від себе цю ситуацію".

Очільниця ради також назвала співпрацю Сергія Бондаренка з громадськістю тиском і побачила  у цьому ознаки порушення етики судді.

simonenko-maselko

Валентина Сімоненко та Роман Маселко

Тим часом адвокат судді та учасник дисциплінарної комісії Національного антикорупційного бюро Роман Маселко різко розкритикував таку позицію і закликав поставити питання про недовіру голові Ради суддів.

"Про яку довіру може йти мова, якщо орган, який у першу чергу відповідає за забезпечення незалежності суддів, за захист їхніх прав, за вирішення їхніх конфліктів, каже: "Давайте ми про це забудемо?" Це що: вирішення проблеми? Це її замовчування, консервація та збереження статус-кво. Це ухилення від відповідальності, від виконання функцій головою Ради суддів та взагалі Ради суддів, а також толерування, підтримка таких дій з боку голови суду", - заявляв тоді Роман Маселко.

Рада відряджала дві робочі комісії в Черкаси з мандатом перевірити організацію роботи цього суду у проміжку з 2014 по 2015 роки.

Голова РСУ не надала "Ні корупції!" копію довідки з результатами перевірки суду відразу після вересневого засідання ради. Цей документ сховали за грифом "Для службового користування".

1

Довідку оприлюднили лише 14 листопада на сторінці апеляційного суду Черкаської області. Та деякі її висновки відрізняються від тез, які були озвучені на вересневому засіданні Ради суддів. Суддя Бондаренко вказує на фальсифікацію цієї довідки.

Авторозподіл

Так, до прикладу, з довідки повністю зникла встановлена на момент засідання РСУ обставина про безпідставне виключення суддів з розподілу по інших справах, зокрема, у так званій "справі Скиби" (712/7907/13-ц).

6

На засіданні ради Сергій Бондаренко пояснив, що однозначно не міг розглядати цю справу, бо частину позовних вимог у ній він розглядав ще в першій інстанції, і деякі з них касаційна інстанція скасувала.

"Більше того, Вища рада юстиції розглядала приблизно три роки скаргу на мене в рамках цієї справи. Одна зі сторін не довіряла мені через те, що я, мовляв, був у якихось відносинах. Микола Скиба - це колишній суддя і голова Господарського суду Черкаської області", - пояснив суддя.

За тиждень після зафіксованих на аудіозаписі погроз від голови суду Сергію Бондаренку передали матеріали справи Скиби. Отримавши їх, суддя відразу написав самовідвід. Але в канцелярії суду, за його словами, цю заяву протримали п'ять днів, аби у судді виникло порушення.

"Після цього на нараді суддів особисто Володимир Бабенко дає вказівку мені повернути справу. Тобто, в одному випадку робиться перерозподіл, в другому - перерозподілу немає. Я повторно написав самовідвід. Колеги його підтримали, і ми колегіально постановили ухвалу, в якій прямо вказали, що перерозподіл був з порушенням", - розповідає Раді суддів суддя Бондаренко.

8

9

 

На засіданні Валентина Сімоненко визнала необґрунтоване виключення інших суддів, аби залишити у розподілі справи одного Бондаренка. Вона чітко назвала це порушенням порядку розподілу.

"Вбачається, що взагалі розподіл справ при наявності великої кількості суддів часто-густо здійснюється серед одного судді. Підстави виключення суддів є дуже дивні. Є такі мотивації як “не входить до компетенції судді”... Є ще таке виключення як "суддя тимчасово відсутній". Незрозуміло, яка підстава відсутності цього судді? Тобто, фактично це є неправильним виключенням суддів з авторозподілу справи", - резюмувала вона і навела як приклад "справу Скиби". Хтось вилучив із системи авторозподілу усіх 20 суддів, залишивши у ній єдиного суддю Бондаренка.

"Принцип вірогідності було порушено на сто відсотків. Як серед 20 суддів не знайшли хоча б двох і дотриматись принципу вірогідності розподілу цієї справи?", - запитувала голова ради. Але при наявності конфліктної ситуації між головою суду із суддею Бондаренком Рада суддів залишила це поза межами цієї перевірки.

"Бо ми перевіряли організацію роботи суду", - додала вона і послалась на відкрите кримінальне провадження Генпрокуратури.

У самій довідці Ради суддів згадка про втручання в автоматизовану систему при розподілі інших справ зникла, а стосовно справи Скиби взагалі вказано вже протилежний висновок -  втручання в автоматизовану систему відсутнє, розподіл справи відбувався відповідно до Положення та засад.

На засіданні Рада суддів зобов'язала Державну судову адміністрацію (ДСА) у місячний термін провести за участі представника РСУ службове розслідування відносно працівників та керівника апарату стосовно виявлених порушень.

_dsc4032

Рада суддів

За словами заступника голови Ради суддів Богдана Моніча, перевірка потрібна, аби встановити, хто саме втручався у систему автоматизованого розподілу.

"Ми не можемо говорити, мовляв, по закону відповідає за автоматизований розподіл виключно керівник апарату. Не маючи розпорядження керівника апарату, безпідставно закриваючи якогось суддю чи декількох суддів в табелі, і коли не встановлено, чи давав хтось вказівку, навіть якщо керівник усно таку вказівку дає, то людина має усвідомлювати про кримінальну відповідальність за такі дії. Перевірка має встановити ці факти", - каже він. З ним також погодився й Андрій Волков, суддя Київського окружного адмінсуду.

Тим часом ДСА повідомила "Ні корупції!", що станом на 11 листопада вона не завершила службове розслідування стосовно втручання в автоматизовану систему.

5

Адвокату судді Роману Маселку видається дивним доручення до ДСА провести службову перевірку.

"У Раді суддів сказали "А", та не сказали "Б". Якщо вони встановили масові порушення й втручання в систему, і якщо такі факти є, то мали би звернутись до правоохоронних органів. Але, можливо, у них логіка, що ми спочатку перевіримо, звернемось до ДСА, а після цього - до правоохоронців", - каже Роман Маселко і додає, що Рада суддів ніколи не хоче  виносити проблемні питання назовні.

"Вони роблять максимально все можливе, щоб не випустити інформацію назовні. В поточній ситуації, коли все суспільство очікує збільшення публічності, відкритості, очищення, оновлення,  ця позиція є реакційною і деструктивною, яка не відповідає очікуванням суспільства та підриває довіру суспільства", - вважає адвокат.

Помічники судді

Голова Ради суддів також повідомила, що помічниця судді Тетяна Лапіна самостійно написала заяву наприкінці 2013 року, і її перевели на посаду головного спеціаліста. Свого наказу після цього вона не оскаржувала. Так само інша помічниця судді Аліна Хоменко не оскаржувала свою догану за те, що вона не прийшла на зустріч з головою суду, на якій працівники суду вітали б один одного з Новим роком. Під час цієї зустрічі помічниця судді готувала проекти судових рішень. Але після такої зустрічі керівниця апарату оголосила, що це була адміністративна нарада і помічниця одержала догану.

Аліна Хоменко розповіла у коментарі Центру інформації про права людини, що звільнилась 17 лютого, бо не хотіла отримувати інші догани. Вона розповіла, що ця догана "добила" її морально.

Минулого року під час судового засідання в Олександрівському районному суді Кіровоградщини Сергій Бондаренко свідчив про блокування роботи Аліни Хоменко з боку керівництва суду.

“Вона просто не могла виконувати свої обов’язки. Її привели і показали: це твоя частина столу, твоє робоче місце. Бог з ним. На такому посидить. Так дайте ж їй комп’ютер. Без комп’ютера вона ж не може працювати. Є важлива програма “Д-3”, за допомогою якої відбуваються багато операцій: складаються процесуальні рішення, судові повістки, через цю програму відбувається повідомлення тощо. Їй не надають комп’ютера. А коли вона приносить свій ноутбук, то їй не ставлять програму. Тобто, вони поставили в такі умови, коли помічник на папері є, але фактично його немає, бо вона не може виконувати свої обов’язки, передбачені як законодавством, так і Положенням “Про помічника судді”, - розповідав суддя.

Робоча група Ради суддів визнала, що Аліну Хоменко дійсно адміністрація суду не забезпечила робочим комп'ютером.

"Хоменко цього наказу не оспорювала і тому сказати, що він незаконний і якось встановити факт, який підлягає встановленню при розгляді трудового спору, ми не можемо", - сказала Валентина Сімоненко.

Сергій Бонадренко на засіданні погодився, що важко довести тиск керівництва суду раптовим переведенням саме Тетяни Лапіної, але закликав РСУ звернути увагу, що йому відмовлялись призначати нового помічника.

"Три роки її (Тетяну Лапіну - ред.) не бачили, а тут раптом після погроз, які зафіксовані на аудіозаписі, побачили, що Тетяна дуже хороший спеціаліст. І тут же ж їй запропонували іншу посаду, щоб тільки у мене не було помічника", - дивується суддя.

"Чомусь друга перевірка замовчала той факт, що 28 грудня 2013 року після переведення Тетяни Лапіної на іншу посаду я одразу подав подання про призначення іншої людини на посаду помічника. За положенням про помічника судді, у керівника апарату є право відмовити, але при наявності лише трьох підстав. Серед цих підстав немає "виробничої необхідності", - констатує суддя.

7

Трудові права

У довідці РСУ стверджується відсутність порушень трудових прав судді з посиланням на перевірки Управління держпраці Черкаської області та  Територіальної держінспекції з питань праці. Але теза про відсутність порушень суперечить у довідці п. 8 розділу "Питання про звернення судді Бондаренка", у якому повідомляється про наявність заборгованості відпускних днів у 2012 - 2013 роках.

Під час засідання Ради суддів суддя ще раз наголосив, що його трудові права таки були порушені.

"Я в установленому законом порядку в 2013 році подав дві заяви. У них я просив надати заборгованість по відпустці лише на 5 днів. Мені знову голова суду Бабенко особисто пише “Відмовлено за виробничою необхідністю”. 8 січня 2014 року я пишу листа йому та керівнику апарату: “Роз'ясніть мені, будь ласка, що таке виробнича необхідність як причина відмови в наданні відпустки та відмові в призначенні помічника". Мені відмовили в призначенні помічника "за виробничою необхідністю". І коли ж ця виробнича необхідність припиниться?” До цього часу відповіді немає", - переповідає Сергій Бондаренко. Судді досі не надали 15 днів відпустки.

"Територіальна інспекція праці сказала, що рішення Ради суддів про порядок нарахування відпусток суддям незаконне. Інспекція сказала, що таке рішення є порушенням закону “Про відпустки”. Але зверніть увагу, кожному із вас, кожному судді в Україні відпустка нараховується по-одному, а Бондаренкові - по іншому", - пояснює Сергій Бондаренко.

Ігнорування письмових звернень

За словами Валентини Сімоненко, також не встановлені заяви, у яких сторони судових процесів просили роздрукувати технічний запис.

"Зали судових засідань забезпечені технічними засобами, і заяв про отримання технічного засобу або необхідності отримання технічного запису не надходило. Тому не можна сказати, що були порушені права судді чи іншої особи", - озвучила голова ради суддям.

Натомість, "Ні корупції!" володіє знімком доповідної записки до голови суду в Черкасах, у якому Сергій Бондаренко закликає виконати його розпорядження про надання заявнику роздруківки технічного запису.

"Виготовлення самого роздрукування не відноситься до повноваження судді апеляційного суду, більш того, я навіть не маю права доступу до цього програмного забезпечення та обладнання", - пише суддя у записці. У ній він також повідомляє, що керівниця апарату суду заявляла, що суд не має технічної можливості задовольнити таку заяву.

2

На цій записці Володимир Бабенко власноруч записав вказівку "роз'яснити порядок роздрукування технічного запису судового засідання".

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу, роздруківка за зверненням сторін видається за розпорядженням головуючого судді.

"Ні корупції" також володіє копією доповідної записки працівників канцелярії суду. У ній констатується, що Сергій Бондаренко з 2013 року неодноразово особисто та через пошту надсилав звернення про кадрові питання з вимогою реєстрації вказаних листів. Однак співробітники канцелярії не реєстрували листи з посиланням на Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

"Йому неодноразово було роз'яснено, що згідно з пунктом 1.4, Положенням не регулюється порядок ведення діловодства з питань роботи з кадрами. Незважаючи на вищезазначене, суддя Бондаренко С. І. та його помічник Хоменко А. О. продовжують надсилати заяви відповідного характеру на адресу апеляційного суду Черкаської області", - йдеться у доповідній записці.

3

Сергій Бондаренко пояснює, що це не просто банальна нереєстрація заяви. Якщо, до прикладу, сьогодні ВККС запрошує суддю на завтрашнє засідання, а його заяву про відрядження не реєструють, то він не зможе нікуди поїхати. А якщо відправляти заяву поштою, то вона прийде через день.

Суддя переповідає "Ні корупції!" епізод, коли у канцелярії суду не хотіли реєструвати доповідну записку, у якій він інформував, що один суддя у колегії не може розглядати справу через хворобу.

"Вони не хотіли навіть підписувати на доповідній, що вони відмовляють мені у заміні складу суду. Ми з ними сперечалися два дні. Якби ми цього не домоглися б, на мене писали, що я не вжив заходів щодо заміни відсутнього судді. Люди приїхали з Умані, і що б ми їм казали? "Вибачте, суддя захворів?". Це ж люди! Їх треба поважати!", - каже Сергій Бондаренко.

Під час засідання Ради суддів Сергій Бондаренко сказав, що він може порівнювати роботу двох комісій, наскільки об'єктивно кожна з них вивчала ситуацію.

На засіданні суддя натякнув на упередженість останньої комісії:

"Коли приїжджала перша комісія, то вони спілкувалися з двома сторонами - з керівництвом суду і зі мною. Судді запитали у мене: “Ви бажаєте, щоб ми опитали ваших колег?”. Я їм сказав, з ким із суддів можна поспілкуватись. На той час комісія беззаперечно встановила, що канцелярія не реєструвала мої звернення. При другій комісії цей факт не встановлений. Ця комісія мене навіть не опитувала", - сказав на засіданні суддя. Він уточнив "Ні корупції!", що розмова учасників комісії не зводилась до встановлення фактів. Вона зводилась до того, щоб Сергій Бондаренко припинив публічно вказувати на злочини, які сталися в апеляційному суді Черкаської області.

Суддя апеляційного суду Запорізької області Григорій Алейніков, який увійшов до складу робочої комісії, каже, що "ініціатор звернення хоче, щоб комісія встановила факти порушень, щоб він їх використовував далі". Та сам черкаський суддя вважає неприпустимим таке однобоке встановлення фактів виключно на користь Володимира Бабенка.

За словами Сергія Бондаренка, голова суду вже поскаржився ВККС, використовуючи тезу, що він скаржиться в різні органи, та його доводи не підтверджуються. Черкаський суддя прогнозує, що для "відбілювання" Володимира Бабенка використовуватимуть таку довідку комісії Ради суддів.

Членкиня ВККС Валентина Устименко у відповіді "Ні корупції!" запевняє, що відповідно до ч. 13 ст. 96 Закону "Про судоустрій і статус суддів", розгляд дисциплінарної справи відбувається стосовно судді на засадах змагальності. Але захист судді твердить, що ВККС якраз вже порушує змагальність, бо відмовляє в ознайомленні із дисциплінарною справою.

Адвокат Роман Маселко очікує пояснень від Ради суддів стосовно невідповідностей довідки із заявами, які пролунали на засіданні Ради суддів. Якщо адекватних пояснень не буде, він планує звернутись із заявою про злочин до правоохоронців.

"В довідці вони вказали більш сприятливу інформацію, ніж те, що пролунало на засіданні. І це насторожує. Тут треба ставити питання про розслідування", - каже він.

Порівнюючи роботу двох комісій Ради суддів, Роман Маселко каже, що перша гарно стартувала з вивченням роботи суду, але не змогла завершити справу.

"Після першого візиту вона створила нову комісію, яка повинна була ще раз відвідати Черкаси і зробити більш комплексний висновок, але цього не сталось - протягом каденції попередньої ради цього не зробили. А друга комісія скасувала попереднє рішення про створення комісії на тій підставі, що деякі члени не увійшли в нову Раду суддів", - розповідає адвокат.

За його словами, лише гучні заяви активістів спонукали Раду суддів вивчати роботу суду. Самостійно вона цього не робила.

Також Роман Маселко нагадує, що окрім тиску на себе, Сергій Бондаренко заявив про незаконне відчуження приміщення Апеляційного суду Черкаської області.

"Суд довів, що це була незаконна оборудка й у ній брали участь представники ДСА, які не оскаржили відчуження. Оскаржила таке рішення прокуратура на підставі заяви Автомайдану", - каже адвокат і додає, що цей факт змушує його сумніватися в доброчесності й законних намірах Ради суддів.

"А я нагадую, що Рада суддів є відповідальною за роботу ДСА, тому що саме вона призначає керівника ДСА, саме вона приймала рішення стосовно його залишення на посаді, хоча він підлягає люстрації, відповідно до вимог законодавства. Вона має турбуватись за належне технічне, матеріальне забезпечення суддів. Я неодноразово був присутній на засіданні Ради, коли обговорювалось питання нестачі приміщень, матеріального забезпечення. А тут велике приміщення, яке належить суду, віддається приватній компанії. Рада суддів мала би на це відреагувати, але не відреагувала", - каже Роман Маселко.

Валентина Сімоненко констатує неприязнь між Володимиром Бабенком та Сергієм Бондаренком. За її словами, можна було б перевести суддю в інший суд, та зараз це можливо лише конкурсними процедурами. Сам суддя Сергій Бондаренко повідомив "Ні корупції!", що подаватиметься на конкурс до Верховного суду.

Микола Мирний, для "Ні корупції!"